Фінансового гіганта

Citigroup» – спроба створення глобального

Питання для обговорення

1. Чому в партнерських взаємовідносинах немає місця для
конфлікту альянсу «Ford»-«Mazda»?

2. Які способи залагоджування групового конфлікту застосовуються в межах даного партнерства?

3. Чому партнерство «Ford»-«Mazda» виявилося успішним, у той час як багато інших альянсів зазнали труднощів?

Це була найбільша за всю історію фінансового бізнесу угода про злиття двох компаній. Восени 1998 р. компанія «Citicorp» об’єдналася з «Travelers group». Об’єднана група мала надходження в сумі близько 50 млрд дол., активи, що перевищували 700 млрд дол., та глобальну сферу дії.

До злиття «Travelers group» була найбільшою в США компанією зі страхування життя та майна від нещасних випадків. Крім того, «Travelers» здійснювала значні інвестиції у банківську сферу, біржову справу та управління активами. Страхові операції «Travelers» були майже завжди внутрішніми за своїм спрямуванням, хоча банківські інвестиції та операції з управління активами мали певну міжнародну складову.

Банк «Cіtіcоrp» до злиття був одним з найбільших у світі глобальних банків. Бізнес «Сіtіcоrp» мав два основних напрямки: корпоративна банківська діяльність та обслуговування населення (роздрібна діяльність). Корпоративна діяльність «Сіtіcоrp» була зосереджена у сфері надання широкого спектра фінансових послуг
20000 корпорацій у 75-ти країнах, що розвиваються, і 22-х розвинених країнах світу. Цей бізнес, що завжди мав міжнародний характер, забезпечив банку у 1997 р. доходи у сумі 8 млрд дол., половина з яких надійшла від операцій у країнах, що розвиваються. Увагу багатьох спостерігачів привертав стрімкий розвиток сектора банківського обслуговування населення «Сіtіcоrp» по всьому світу. Банківське обслуговування населення передбачало надання базових фінансових послуг фізичним особам, в тому числі відкриття чекових рахунків, емісію кредитних карток та індивідуальні позики. У 1997 р. банк обслуговував 50 млн споживачів у 56-ти країнах світу через глобальну мережу з 1200 місцевими відділеннями і одержав доходи в сумі 15 млрд дол.

Вважається, що ініціатором злиття компаній був головний виконавчий директор «Тravelers» Сенді Вайл. Зважаючи на швидку глобалізацію світової економіки, Вайл вважав, що для «Тravelers» важливо негайно розпочати продаж своїх страхових продуктів зарубіжним країнам. До недавнього часу бар’єри на шляху міжнародної торгівлі та інвестицій у сфері фінансових послуг унеможливлювали активну діяльність. Але за умовами угоди, підписаної у грудні 1997 р. через посередництво Світової організації торгівлі, понад 100 країн світу погодилися відкрити для зовнішньої конкуренції свої банківські та страхові ринки, а також ринки цінних паперів. До угоди, яка набула чинності 1 березня 1999 р., приєдналися всі розвинені країни і чимало країн, що розвиваються. Угода дала змогу страховим компаніям, таким як «Тravelers», продавати свої продукти на зовнішніх ринках. Однак, щоб скористатися цими можливостями, «Тravelers» потрібна була глобальна система роздрібного обслуговування, яку мала «Сіtіcorp». Впродовж останніх 20-ти років центральною стратегією «Сіtіcоrp» була розбудова саме каналів роздрібного обслуговування.

Джон Рід – головний виконавчий директор цього банку протягом багатьох років – був архітектором глобальної банківської стратегії «Сіtіcоrp». Саме він свого часу доклав максимуму зусиль, щоб перетворити «Сіtіcоrp» на глобальну торговельну марку, таку собі «Соса-Соlа» чи «МcDonald’s» у світі фінансових послуг. Зараз
він – один з двох виконавчих директорів «Тravelers», другим залишається Вайл. Основним принципом, на якому ґрунтувалася стратегія банківського обслуговування споживачів «Сіtіcоrp», було визнання того факту, що люди в усіх куточках планети мають однакові фінансові потреби, котрі змінюються та розширюються в міру того, як люди послідовно проходять етапами свого життя і рівнями достатку. Спочатку споживачам потрібний базовий набір фінансових послуг: чековий рахунок, кредитна картка і, можливо, позика для навчання у коледжі. У міру нагромадження достатку споживачам стають потрібні послуги кредиту під заставу, для придбання авто та інвестицій (а також страхування всіх згаданих операцій). При подальшому збільшенні добробуту пріоритетами стають управління портфельними інвестиціями та майнове планування. «Сіtіcоrp» планує надавати ці послуги клієнтам у всьому світі за стандартною схемою, так само, як «МcDonald’s» пропонує своє базове меню споживачам у всьому світі. Завдяки злиттю з «Тravelers» компанія зможе розширювати свою концепцію далі, продаючи через власну глобальну систему збуту в міжнародному масштабі страхові продукти та послуги з управління активами.

Джон Рід переконаний, що глобальні демографічні, економічні та політичні сили істотно сприяють втіленню цієї стратегії у життя. У розвинених країнах фінансові послуги здебільшого купують представники старших вікових груп населення. У бурхливо зростаючих економіках багатьох країн, що розвиваються, цільовою групою для «Citigroup» є новостворений «середній клас», чиї потреби у споживчих банківських та страхових послугах зростають разом з підвищенням його добробуту. Таке бачення світу стало причиною того, що представництва «Сiticorp» з’явилися в багатьох країнах, які розвиваються, набагато раніше від представництв його конкурентів. У результаті «Gitigrup» на сьогодні є найбільшим емітентом кредитних карток в Азії (7 млн карток) та Латинській Америці (9 млн карток). Всесвітній рух у напрямку до регуляції фінансових послуг дав змогу «Citigroup» розгорнути споживчі банківські місця в країнах, на ринки яких ще десять років тому іноземні банки не допускалися. Прикладами в азіатському регіоні є Індія, Індонезія, Японія, В’єтнам і найбільш ласий шматочок – Китай.

Ключовим елементом глобальної стратегії «Citigroup» щодо надання банківських послуг населенню є стандартизація операцій в усіх країнах світу. Вона знайшла своє найкраще відображення у створенні моделі стандартного відділення банку. Ідея створення цієї моделі, розроблена спочатку для Чилі та Афін, полягала в тому, що мобільні клієнти банку, незалежно від країни перебування, потрапляли в однакову обстановку стандартного банківського відділення, від привітання біля дверей до блакитного логотипа на стелі, банкоматi й позолочених дверей, через які власники елітних карток «Citi-Gold» мають пройти, аби зустрітися зі своїм «особистим фінансовим розпорядником». До кінця 1997 р. модель «стандартного відділення» була втілена у 600 з 1200 відділень. «Citicorp» робить наголос на уніфікації всіх технологічних систем в усіх відділеннях, зокрема, системи управління чековими та розрахунковими рахунками, взаємними фондами, інвестиціями тощо. Згідно з ідеологією «Citigroup», цей курс на уніфікацію робить процес розгортання відділень банку на нових ринках швидким і простим. «Citigroup» також користується перевагами своєї глобальної системи, щоб централізувати деякі аспекти своїх операцій та одержати додатковий прибуток завдяки «економії на масштабах». Наприклад, усі кредитні картки для активного застосування європейського кредитного бізнесу виготовляються у Неваді, весь друк і розсилка матеріалів зосереджені у Нідерландах, а опрацювання даних – у Південній Дакоті.

У межах кожної країни всі операції з кредитними картками здійснюють працівники маркетингової мережі і два штатних відділи: служба роботи з клієнтами та ощадна служба.

Дата добавления: 2014-11-06