Протипоказано викликати блювоту штучним шляхом!

При порушенні дихання – реанімаційні заходи!

Соляна кислота

1 Основні властивості: Безбарвна рідина, легко розчиняється у воді, добре випаровується і димить на повітрі. Корозійна для більшості металів.

2 Вибухо- і пожежонебезпечність: негорюча. При взаємодії з металами виділяється легкозаймистий газ.

3 Небезпека для людини: Небезпечна при вдиханні, проковтуванні і попаданні на шкіру і слизові оболонки. При ураженні проявляється подразнення в горлі, ускладнене дихання, сухий кашель, задуха, дихання, що клекоче. Опіки губ, шкіри підборіддя, слизової ротової порожнини, стравоходу, шлунку, різкі болі за грудиною, в області шлунку, тяжка блювота з кров'ю, охриплість голосу. Можливий спазм і набряк гортані. Роздратування слизової оболонки очей, носа.

4 Засоби захисту: Ізолюючий протигаз, фільтруючий протигаз марки В, распіратор РПГ-67-В. Захисний одяг(гумові чоботи, рукавички захисні окуляри).

5 Дегазація: При інтенсивному витоку захистити земляним валом. Для осадження пари використати вапняний розчин. Розлиту речовину нейтралізувати каустичною содою, содовим порошком, вапном, роздрібнюваним вапняком або іншими лужними сумішами.

Невелику кількість кислоти змити великою кількістю води з максимальної відстані або вапняним розчином.

6 Заходів першої допомоги:

а) долікарська: Винести на свіже повітря, зняти забруднений одяг. Кислоту, що потрапила на шкіру, змити великою кількістю води або 2%-ным розчином питної соди. При попаданні в очі промити великою кількістю води або 2%-ным розчином питної соди.

Термінова госпіталізація

б) лікарська: При попаданні всередину-п/до папаверин 2%-вийй-2, 0, атропін 0,1%-вий-1,0, потім промити шлунок через зонд холодною водою (6-8л).

3.5 ПРОГНОЗУВАННЯ І ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ В РАЗІ АВАРІЇ НА ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ПРОМИСЛОВИХ ОБ’ЄКТАХ І ТРАНСПОРТІ

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО) і транспорті (автомобільному, трубопровідному, залізничному, річковому, морському) здійснюється для визначення можливих наслідків аварій, порядку дій в зоні можливого зараження і здійснення заходів щодо захисту людей (аварійне прогнозування), а також для визначення ступеня хімічної небезпеки об’єктів які зберігають або використовують НХР і адміністративно-територіальних одиниць (АТО), у межах яких живе населення, пов’язано з ризиком його ураження НХР, завчасно складання планів здійснення заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків аварій (довгострокове прогнозування).

Зона можливого хімічного зараження (ЗМХЗ)

- це територія, у межах якої під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями. Зона наноситься на карту (план) місцевості у вигляді кола, півкола, чверть кола, однієї восьмої кола залежності від швидкості вітру.

Радіус сектора (r) дорівнює глибині поширення хмари зараженого повітря Г, а бісектриса сектора збігається з віссю сліду хмари і орієнтована в напрямку вітру (Рис. 1).

При прогнозуванні обстановки після аварії визначаються параметри прогнозованої зони хімічного зараження (ПЗХЗ) – розрахованої зони в межах зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ), параметри якої приблизно визначаються формою сектора (трикутника) з кутовим розміром 12˚ при інверсії, 20˚ - при ізотермії, 35˚ - при конвекції.

Методика прогнозування і оцінка ХО основана на тому, що при руйнуванні ємності, в якій знаходиться НХР, утворюється первинна або вторинна хмара.

Первинна хмара НХР – це хмара, яка виникає внаслідок миттєвого переходу (1-2хв.) в атмосферу пароподібної частини НХР з ємності при руйнуванні.

Вторинна хмара НХР – це хмара, що виникає внаслідок випаровування речовини з поверхні розливу НХР (підстильної поверхні).

Параметри зони хімічного зараження (глибина Г, ширина Ш, площа S) залежать від кількості і типу НХР, що перейшла в первинну або вторинну хмару, умов зберігання (ємності обваловані, не обваловані): метеоумов, характеру місцевості (відкрита, закрита) та ін.

При «вільному» виливу НХР висота шару (h) вважається такою, що не перевищує 0.05 м, при виливі «у піддон» висота шару приймається
h=H-0,2 м, де H – висота обвалування.

Кількість НХР в разі аварії на сховищі стислого газу визначається за формулою Q=dV (т), де d – щільність НХР, т/м³ (додаток 1), V – ємність сховища.

В разі аварії на газопроводі Q=ndV_г/100 (т), де n – вміст НХР у природному газі (%), V_г – ємність газопроводу між автоматичними відсікателями (м³).

`

Рис. 1. Зони можливого хімічного зараження залежно від швидкості вітру

Вихідними даними при прогнозуванні є:

· тип та кількість НХР на об’єкті Q, т;

· умови зберігання НХР: в ємностях (обваловані, не обваловані), в трубопроводах;

· висота обвалування ємності Н, м;

· метеоумови: швидкість вітру (V, м/с), температура повітря (˚С), ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП): інверсія, ізотермія, конвекція (табл. 8);

· характер місцевості (відкрита, закрита, довжина забудови, лісового масиву перед об’єктом (L, км);

· місце знаходження об’єкта господарювання (координати), відстань до ХНО (R, км);

· забезпеченість людей протигазам ГП-5, %.

Визначаються:

1) Глибина прогнозованої зони хімічного зараження, Г_ПЗХЗ, км.

2) Ширина прогнозованої зони хімічного зараження, Ш_ПЗХЗ, км.

3) Площа можливого хімічного зараження, S_ЗМХЗ, км².

4) Час підходу хмари зараженого повітря до заданого об’єкта t_підх, хв.

5) Час вражаючої дії НХР, t_ур, год.

6) Можливі втрати людей в осередку хімічного ураження N, осіб.

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки здійснюється з використанням таблиць і розрахунків. Усі розрахунки виконуються на термін не більше 4 годин після початку аварії (t_ав= 4 год) – тривалість збереження сталих метеоумов. Після цього прогноз має бути уточненим.

Порядок оцінки хімічної обстановки:

Дата добавления: 2014-10-17