Похідні фінансові інструменти як засіб хеджування ризиків

Похідні фінансові інструменти - це так звані цінні папери другого порядку. У випадку з похідними фінансовими інструментами учасник фондового ринку має справу не із самим фіктивним капіталом (акції, облігації), а з документом, що дає право на здійснення операцій по купівлі-продажу фіктивного капіталу. Похідні фінансові інструменти - це свого роду контракти, що надають право на здійснення угод із класичними цінними паперами (цінними паперами першого порядку): опціони, ф’ючерсні контракти, варанти і т. ін. Їхнє основне призначення - страхувати власника документа від можливих збитків у біржовій грі, а також забезпечити його захист в умовах інфляції й економічної нестабільності.

Опціони і ф’ючерси мають солідний первинний і вторинний ринок і часто є обов’язковим елементом здійснення спекулятивних угод з фіктивним капіталом.

ОПЦІОНИ

Опціон надає право його власнику купити чи продати визначена кількість акцій за курсом, зафіксованому в контракті (ціна виконання), на визначену дату в майбутньому (європейський опціон) чи протягом визначеного періоду (американський опціон) в обличчя, що виписало опціон, але без зобов’язання здійснювати цю угоду.

Якщо в момент закінчення терміну європейського чи опціону протягом терміну американського опціону курс що купуються (продаваних) акцій буде більш вигідним, його власник може відмовитися від реалізації опціону і купити (продати) акції по цьому більш вигідному курсу.

Продавець опціону зобов’язаний за умовою контракту здійснити операцію з власником опціону навіть при несприятливому для себе положенні на фондовому ринку. За це він одержує від покупця опціону відповідну плату (премію).

Розрізняють котируємі (обертаються на біржі) і некотируємі (реалізуються в позабіржовому обороті) опціони.

Call-опціон

Call-опціон («кол-опціон») - це опціон на покупку певної кількості акцій в особи, що виписала опціон. При його реалізації курс покупки акцій Roe = Ro + Р, де Ro - ціна виконання, Р - сплачена премія. Умова відмовлення від реалізації опціону Ro > Rm, де Rm - сформований ринковий курс акцій.

Put-опціон

Put-опціон («путо-опціон») - це опціон на продаж певної кількості акцій особі, що виписала опціон. При його реалізації курс продажу Roe = Ro - Р, де Ro - ціна виконання, Р - сплачена премія. Умова відмовлення від реалізації опціону Ro < Rm, де Rm - сформований ринковий курс акцій.

СТЕЛАЖ

Стелаж - це операція, за якої гравець продає чи отримує одночасно опціони call і put на ті самі акції з однією і тією же ціною виконання і датою закінчення терміну контрактів. Стелаж здійснюється в тому випадку, коли одні гравці чекають істотних коливань курсу тих чи інших акцій, а інші очікують певної його стабілізації. Розрізняють стелаж продавця (стелаж нагору) і стелаж покупця (стелаж униз).

Продавець стелажа розраховує на незначні коливання ресурсу акцій у ту чи іншу сторону. Тому він продає одночасно опціони call і put на ті самі акції. Продавець вважає, що коливання курсу будуть незначними й опціони пред’явлені до виконання не будуть.

Чим більше змінюється курс у ту чи іншу сторону, тим збитковіше це для продавця опціонів.

Покупець стелажа прогнозує значну зміну курсу акцій конкретної фірми, але сумнівається в напрямку цієї зміни (падіння чи підвищення). Тому він розраховує на одержання прибутку в результаті виконання одного з двох опціонів.

Чим більше змінюється курс у ту чи іншу сторону, тим прибутковіше це для покупця опціонів.

СТРЕНГЛ

Стренгл - це покупка чи продаж опціонів call чи put на ті самі акції з однаковим терміном закінчення контрактів, але з різною ціною виконання.

Одночасна покупка чи продаж двох різних опціонів на ті самі акції служить інструментом страхування від фінансових втрат і джерелом одержання прибутку від угод.

СПРЕД

Спред - це угода з опціонами, за якої доход гравця формується з різниці між премією, отриманою за проданий опціон, і премією, сплаченою за куплений опціон.

По типах розрізняють спред «бика» і спред «ведмедя», а по видах - купівля-продаж call-опціонів і купівля-продаж put-опціонів. Гравець одночасно продає і купує опціони на ті самі акції конкретної фірми, але з різною ціною чи часом дії контракту.

Аналогічно розбираються й інші можливі спреди.

ВАРАНТИ

Варант на акцію (чи просто варант) - це call-опціон, виписаний фірмою на свої акції. Варанти емітують на більш тривалий термін (наприклад, п’ять чи більш років), ніж типові call-опціони. Випускаються також безстрокові варанти. Звичайно варанти можуть виповнюватися до дати закінчення, як американські опціони, але по деяким з них до можливого моменту погашення повинний пройти певний початковий період.

Ціна виконання варанта може бути фіксованою чи змінюватися протягом дії варанта, звичайно убік збільшення. Ціна виконання в момент випуску варанта, як правило, установлюється значно вище ринкової ціни базового активу.

У момент випуску один варант надає право власнику купити одну акцію за відповідною ціною виконання. Більшість варантів захищені від членування акцій на менші акції і виплати дивідендів акціями, тобто при членуванні акцій на менші акції чи виплаті дивідендів акціями варант дозволить інвестору купити більше ніж одну акцію за ціною виконання, що змінилась.

Однією з відмінностей варанта від call-опціону є те, що обмежена кількість варантів. Завжди випускається тільки обмежена кількість варантів, що скорочується в міру виконання варантів. Сall-опціон виникає, як тільки дві особи побажають його створити. Виконання call-опціону впливає на фірму не більше, ніж угода з її акціями на вторинному ринку. Виконання варанта робить здійснює вплив на положення підприємства: воно одержує більше засобів, збільшується кількість випущених акцій і скорочується кількість варантів.

Торгівля варантами ведеться на основних фондових біржах і на позабіржовому ринку.

ПРАВА

Права - це call-опціони, випущені підприємством на свої акції. Вони дають акціонерам переважні права щодо підписки на нову емісію звичайних акцій до їхнього публічного розміщення. Кожна акція, що знаходиться в обертанні, одержує одне право. Одна акція отримується за аквну кількість прав + грошова сума, рівна ціні підписки. Передплатна ціна на нові акції зазвичай встановлюється нижче ринкового курсу акцій на момент випуску.

Права зазвичай мають короткий період дії (від двох до десяти тижнів з моменту емісії) і вільно обертаються до моменту їм виконання. Аж до певної дати старі акції продаються разом із правами, тобто покупець акції одержить і права, коли, вони будуть випущені. Після цієї дати акції продаються без прав по більш низькій ціні. Іноді права на популярні випуски акції продаються на біржі, в інших випадках - на позабіржовому ринку.

Права не захищені від членування акцій на менші акції і виплати дивідендів акціями.

Ф’ЮЧЕРСИ

Ф’ючерсний контракт (скорочено ф’ючерс) - це контракт на покупку певної партії товару за ціною, що влаштовує обидві сторони в момент укладання угоди, а сам товар поставляється продавцем через досить тривалий час. Ф’ючерс - це цінний папір другого порядку, що є об’єктом угод на фондовому ринку.

Особи, що купують і продають ф’ючерсні контракти, можна визначити як хеджерфв чи спекулянтів. Хеджери беруть участь у ф’ючерсних угодах в основному для зменшення ризику, тому що дані чи обличчя роблять, чи використовують актив у рамках свого бізнесу. Спекулянти укладають ф’ючерсні контракти з метою одержання прибутку в короткий термін.

Основними товарами, по яких полягають ф’ючерсні контракти, є зерно, дорогоцінні і кольорові метали, нафта і нафтопродукти.

З 1970-х років на основних біржах були упроваджені фінансові ф’ючерсні контракти на іноземну валюту, цінні папери з фіксованим доходом і ринкові індекси. По обсязі торгівлі вони зараз мають набагато більш важливе значення, чим базисні активи і традиційні ф’ючерсні контракти.

Ф’ючерсний контракт на ринку фінансових активів - це договір між двома інвесторами, відповідно до якого один з них бере на себе зобов’язання по закінченні терміну договору продати іншому інвестору (чи купити в нього) визначена кількість цінних паперів по заздалегідь обговореній ціні.

Основна відмінність ф’ючерсів від опціону полягає в тому, що у ф’ючерсному контракті реалізується не право, а беззастережне зобов’язання обличчя, що уклало договір, у будь-якому випадку виконати контракт у зазначений у ньому термін. Тому і фінансовий ризик, пов’язаний з ф’ючерсом, набагато вище, ніж при операції з опціоном.

Метою ф’ючерсних угод є страхування (хеджування) від фінансових втрат у зв’язку з несприятливою кон’юнктурою на ринку, а також збільшення прибутку в результаті спекулятивних операцій на біржі. Торгівля ф’ючерсами дозволяє знизити ризик фінансових втрат у випадку різких коливань цін, зменшити розмір резервного фонду, необхідного для покриття збитків, прискорити повернення в готівково-грошовій формі авансованого капіталу, знизити витрати звертання.

Об’єктом укладання ф’ючерсних контрактів на фондовому ринку є цінні папери без покриття - цінні папери, що фактично не належать продавцю, а запозичаються їм у третіх осіб під заставу в 40-60%.

Дата добавления: 2014-10-17