Аналіз використання обладнання та виробничої потужності підприємства

Вплив факторів на зміну виробництва продукції

Фактори	Розрахунок впливу факторів на випуск продукції
Першого рівня
Середньорічна вартість основних виробничих фондів Частка активної частини фондів Віддача активної частини фондів	+61*7,5 = +455 –0,1*1181 = –118 –0,2*1181 = –236
Усього	–0,3	+100
Другого рівня
3.2.1. Структура обладнання 3.2.2. Цілоденні простої 3.2.3. Коефіцієнт змінності 3.2.4. Внутрішньозмінні простої 3.2.5. Середньогодинний виробіток Усього	–0,32*0,59 = –0,1888*1181 = –223 +2,881*0,59 = +1,69979*1181 = +2007 –3,816*0,59 = –2,25144*1181 = –2658 –0,307*0,59 = –0,18113*1181 = –214 +0,972*0,59 = +0,57348*1181 = +677 –0,5 –0,3481*1181 = –411

Наведені дані свідчать, що негативно вплинули на рівень фондовіддачі та обсяг виробництва продукції зниження частки активної частини фондів, збільшення частки дорогого обладнання, надпланові цілоденні та внутрішньозмінні простої техніки. На нашому умовному підприємстві випуск продукції можна збільшити на 3372 тис. грн. (2658 + 214) за рахунок зменшення внутрішньозмінних простоїв обладнання.

Вирішальний вплив на фондовіддачу має ефективність використання машин і обладнання в часі та потужності.

Аналізуючи використання виробничого обладнання в часі необхідно: перевірити забезпеченість підприємств обладнанням; порівняти за планом і за звітом календарний, режимний і фактичний фонди часу роботи обладнання; вивчити затрати часу на простої обладнання з технічних, технологічних і організаційних причин і виявити способи їх скорочення; визначити причини відхилень виробничих фондів для окремих технологічних груп обладнання; проаналізувати коефіцієнт екстенсивного навантаження обладнання; визначити вплив поліпшення використання обладнання в часі на обсяг випуску продукції.

Розрізняють обладнання: наявне – перебуває на балансі і занесене в інвентарні відомості; установлене – здане в експлуатацію; працююче – те, що фактично використовується у виробництві; обладнання в запланованому ремонті; резервне – те, що перебуває в резерві; простійне – таке, що за планом мало було працювати, але фактично не працює. Розподіл обладнання за названими категоріями показує рівень його фактичного застосування у виробничому процесі і дозволяє віднайти резерви збільшення обсягу випуску продукції за рахунок кращого використання наявної кількості обладнання.

Порівнюючи кількість наявного і встановленого обладнання за планом і звітом, визначають рівень виконання плану здачі обладнання в експлуатацію, а встановленого обладнання з тим, яке фактично працює, – питому вагу останнього в усьому встановленому. Обчислюючи відношення встановленого обладнання до наявного, визначають коефіцієнт встановлення обладнання. У процесі аналізу необхідно з’ясувати причини, що заважають встановленню обладнання, і сприяти введенню його в дію або реалізації, якщо воно є непотрібним. Обладнання, яке перебуває в резерві, необхідно перевірити, після чого або ввести його в експлуатацію або ж ліквідувати.

Аналіз використання обладнання пов’язаний з розглядом балансу часу його роботи. Елементами цього балансу є такі види фондів часу:

– Календарний фонд часу – це максимально можливий час роботи обладнання; визначається множенням кількості календарних днів за аналізований період (за рік, квартал, місяць) на 24 години.

– Режимний фонд часу визначається множенням кількості робочих змін згідно з чинним режимом роботи на кількість робочих годин у зміні.

– Плановий фонд часу можна визначити, якщо від режимного фонду часу відняти час перебування обладнання в плановому ремонті і модернізації.

– Фактичний фонд часу роботи обладнання включає час фактичної роботи, час підготовчо-корисний і допоміжний.

Рівень використання обладнання за часом характеризується системою коефіцієнтів екстенсивного завантаження обладнання, які розраховуються як відношення фактично відпрацьованого фонду часу до загального фонду часу (календарного, режимного чи планового), тобто:

К_к = Т_ф/Т_к; К_р = Тф/Тр; К_п = Т_ф/Т_п ,

де К_к, К_р, К_п – коефіцієнти використання відповідно календарного, режимного і планового часу, машино-год.;

Т_к, Т_р, Т_п – календарний, режимний і плановий фонди часу, машино-год.;

Т_ф – час фактичної роботи обладнання, машино-годин.

Величина режимного фонду часу залежить від коефіцієнта змінності обладнання, який показує, скільки змін у середньому щодня працює кожна одиниця обладнання. Коефіцієнт змінності розраховується за робочу добу, місяць, квартал або рік щодо дільниці, цеху, підприємства, як відношення загальної кількості відпрацьованих машино-змін до кількості машино-днів, відпрацьованих обладнанням, або як відношення кількості відпрацьованих за період аналізу годин одиницею обладнання до тривалості однієї зміни, помноженої на кількість діб роботи за той самий період.

Приклад аналізу використання обладнання в часі наведено в табл. 6.

Таблиця 6

Дата добавления: 2014-10-22