Виконання вправ на розвиток умінь психофізичної саморегуляції, настроювання на наступну діяльність

Вправа 1. Контроль та регуляція дихання.

Діафрагмальне дихання

Вдих відбувається через ніс. Спочатку при розслабле­них та злегка опущених плечах повітрям заповнюються нижні відділи легенів, живіт при цьому дедалі більше випинається. Потім під час вдиху послідовно піднімають­ся грудна клітка, плечі та ключиці. Повний видих відбу­вається в тій же послідовності: поступово втягується живіт, опускаються грудна клітка, плечі, ключиці.

Ритмічне дихання

Те ж саме дихання, але виконується в певному ритмі, найкраще під час нешвидкого ходіння. Вісім кроків — вдих, 4 — затримка дихання, вісім — видих. Далі мож­на — 10:5:10. Скорочення видиху має мобілізуюче зна­чення. Допомагає нормалізації й позіхання.

Вправа 2. Контроль тонусу мімічних м'язів обличчя та можливість домогтися внутрішньої гармонії й заспокоєння.

Текст може бути таким: "Моя увага зупиняється на об­личчі. Моє обличчя спокійне. М'язи чола розслаблені. Губи та зуби розімкнеш. М'язи щік розслаблені. М'язи очей роз­слаблені. Моє обличчя, як маска. Разом із посмішкою я відчуваю, як зникає напруження з обличчя і з усього тіла".

Вправа 3. Розслаблення та напруження м'язів рук. Станьте прямо, руки — вперед, пальці — стиснуті в ку­лак; одночасно напружуються м'язи кисті, передпліччя, плечей. При цьому потрібно пам'ятати про мисленнєву дію (ви хочете бути сильним, міцним, ваші м'язи дуже напружені). А тепер розслабтеся: руки вільно падають, здійснюючи маятникоподібні рухи.

Вправа 4. Використання бібліотерапії. Прочитайте вірш, прозовий уривок. Обговоріть, які почуття викли­кає прочитане.

Вправа 5. Використання музики в поєднанні з зоровими образами.

· Перегляньте слайдову програму, яка супроводжується музичним фоном. Опишіть свій стан. Відзначте ті музичні фрагменти та зорові образи, які стимулюють у вас приплив сил, викликають готовність до дії або, нав­паки, діють на вас заспокійливо, розслаблюють.

· Той, у кого плеєр, слухає музичний запис, реагує на почуте. По міміці визначаються його враження від почутого.

· Мімічна відповідь на запитання.

· Вітання, прощання “очима”.

Вправа 6. Дія в передбачуваних обставинах (вправа “якби” (За Ю.Л.Львовою). Використовуючи засіб “якби”, продемонструйте варі­ант привітання учнів:

а) ви вперше увійшли в цей клас;

б) ви — класний керівник у цьому класі впродовж три­валого часу;

в) ви — засмучені вчинком учнів, до яких прийшли;

г) ви відчуваєте гордість за успіхи учнів у навчанні;

д) ви маєте повідомити неприємну новину;

ж) ви маєте повідомити приємну новину.

Проаналізуйте, на що у вашому досвіді можна спер­тися для створення передбачуваної ситуації “якби”. Ви­значте причину можливих утруднень під час виконання цієї вправи.

Вправа 7. “Скло”. Розбившись на діади, студенти ведуть мімічний діалог, ніби через товсте скло, що не пропускає жодного звука. Зміст діалогу завчасно оговорюється. Наприклад:

- Привіт. Як ти поживаєш?

- Дякую, не дуже добре…

- Що так?

- Багато неприємностей…

- Які ж?

- Посварилася з мамою… кішка померла… гроші загубила…

- Потрібна допомога?

- Дякую, я як-небудь сам…

- Успіхів тобі в подоланні нещасть!

- Ти дуже добрий. Дякую тобі ще раз.

Вправа 8. Створити мімічний портрет переживаючого стану та прочитати його.

Опис стану (настрою) фіксується на листку. Аудиторія вгадує стан міміки ведучого.

Вправа 9. Німа розмова.

Студенти діляться на підгрупи, придумують сюжет і зміст мовного спілкування, програють задумане в ізоляції. Потім розігрують “німі” події. Глядачі визначають сутність дійства за мімічними показниками.

10. Вправи для пластичного апарату.

1) Встати, мисленнєво з′єднати кінчики плечей та мочки вуха уявним шнуром, йти так, щоб шнур зберігав своє натягнуте положення.

2) Стати спиною до стіни. Точки дотику зі стіною – потилиця, лопатки п’ятки. Простояти 10 рахунків, одночасно читаючи напам’ять вірші чи промовляти будь-які фрази. Відійти від стіни і спробувати зберегти осанку.

3) “ Гра з хмаринкою ”. На витягнуті руки, на долоні сіла хмаринка ніжна, пухнаста, ласкава. Підкинути її і зловити, перекинути з однієї руки на іншу, відпустити вверх і спіймати обережно, погладити ніжно її пухнасті боки, відпустити в небо і попрощатися.

4) Студенти почергово виходять перед групою і пантомімічно показують фразу: хочу з вами працювати, так давайте ж почнемо працювати.

5) Ситуація автобусної зупинки. Стоять декілька пасажирів. Той, хто підійшов, повинен звернутися до них із запитанням про маршрут. Кого ізпасажирів він вибере? Кого боїться? Чому?

6) Десь далеко, за річкою, канавами, галявиною іде людина. Необхідно жестами привітати її та запросити на зустріч, а далі “руками співпереживати” її рухам, попереджуючи про канаву, радіючи переходу через струмок, нетерпеливо очкуючи її наближення.

7) Витягнута рука, долоня повернута у питальному положенні, уявимо, що на долоню кладуть … змію – різко відсуваємо, вигукуючи “ні!”. Чергуємо рухи “дай!” – “ні!” почергово то правою, то лівою рукою.

8) Студенти стоять у колі, по черзі підходять один до одного, протягуючи долоні. В момент дотику долонь “послати” дружні побажання.

9) Під легку музику запропонувати “подарувати” своє місце, на якому вони сидять, комусь іншому. Встати, вийти на вільний простір, говорячи пластичною мовою “Мені байдуже де сидіти. Не місце красить людину, а людина місце”. Через деякий час сісти на будь-який вільний стілець, виражаючи повне задоволення.

10) “ Руки, що говорять ”. Руки лежать вільно на столі та міняють своє положення, як тільки отримають повідомлення від хазяїна рук: “він спокійний”, “він веселий”, “він задумався”, “він здивований”, “він нервується”, “він збирає волю в кулак”, “він у передчутті спокуси”, “він приступив до справи” та ін.

11) Прийняти позу спілкування: руки відкриті і розвернуті долонями до співбесідника, доброзичливе обличчя, корпус злегка нахилений у сторону співбесідника (“діагональ”), одна нога на півкроку попереду іншої.

12) Пройти по аудиторії з мімічним виразом обличчя: “я спокійний, я впевнений в собі; я щаслива людина, я знаю, чого хочу; я люблю це життя”.

13) Мімічне “привітання ланцюжком ”.

14) Гра “Протираємо пил ”. Троє осіб “протирають” серветками предмет. Їх обличчя повернуті до аудиторії, що спостерігає за їх мімікою. За сигналом вони передають серветки іншим працівникам. По закінченню гри – аналіз міміки працівників.

12. Вправи на формування мовленнєвої техніки

1) “Видих” Студенти одночасно роблять глибокий енергійний вдих через ніс, потім – довгий різноманітний активний видих, фокусуючи його на кінчиках зібраних як для свистіння губ.

2) “Вітерець”. Для виконання цієї вправи необхідно взяти тонкий аркуш паперу, розмістити перед губами на відстані 15-20 см. Потім почати на нього сфокусовано дути. 1) За допомогою регулювання видиху зробіть так, щоб аркуш декілька разів спочатку відхилився до горизонтального положення, а потім повернувся до вертикального. 2) Розтягуючи видих, спробуйте як можна довше протримати аркуш у горизонтальному положенні.

3) “Ракета”. Неквапно почніть відлік часу: “Десять! Дев’ять! … Один! Зліт!”, вимовляючи кожне слово чітко і дуже голосно.

4) “Рудий”. Студенти читають про себе уривок із пісні Виборного із опери “Наталка Полтавка” І.П.Котляревського:

Дід рудий, баба руда,

Батько рудий, мати руда,

Дядько рудий, тітка руда,

І я рудий, руду взяв,

Бо рудую сподобав.

Необхідно голосно прочитати уривок, роблячи інтонаційний голос на слово “рудий” та однокорінних із ним слів і непомітний добір повітря після кожного з них.

5) “Скоромовка”.

6) “Зламаний мотор”. Імітувати звук зламаного мотора: тррр…дрр…, чергуючи ці звуки та протягуючи звук “р”.

15. Релаксаційна вправа "Піти, щоб повернутися"

Сядьте зручніше, закрийте очі, зробіть 3 глибокі вдихи. Згадайте момент, коли ви відчували момент повно задоволеності. Згадайте, як ви тоді себе почували, як рухалися, як дихали? Чи є якась поза, що відповідає цьому стану. Прийміть цю позу і зробіть 3 глибокі вдихи і видохи, уявіть собі своє дихання, як 3 величезні хвилі, на верхівці яких ви знаходитесь і які несуть вас глибоко у ваш внутрішній світ.

Тепер у ваших фантазіях ідіть в те місце, де ви почували себе краще всього, де немає проблем. Напруження, а все оточуюче приносить вам задоволення. Це може бути місце, яке ви знаєте, або місце, що існує лише вашій уяві. Коли ви опинитеся там, озирніться: які кольори навколо вас які форми мають речі що вас оточують, тепло тут чи холодно, як ви тут дихаєте? Які звуки ви чуєте, чого можете доторкнутися? Чи хочете ви походити, посидіти, полежати у цьому місці? Вам подобається робити тут чи лише насолоджуватися атмосферою цього місця? Зживайтеся з ним, випробуйте всі можливості, що дає вам це місце. (1 хв.)

Але раптом ви помічаєте на видному місці подарунок. Це подарунок для вас. Підійдіть ближче, торкніться його, роздивіться з усіх сторін. Дослідіть його, подумайте що виможете з ним зробити. Витратьте час на те, аби полюбити його. (1 хв.)

Якщо ви готові вже повернутися, зробіть знову 3 глибокі вдихи і видихи, попрощайтеся з і своїм місцем, запам'ятайте його, аби вам було завжди приємно повернутися сюди. Збережіть враження від подарунка. Потягніться і відкрийте очі. Ви знову опинитеся серед нас, але відпочившими і розслабленими.

2.5. Засідання творчої лабораторії “Пошук”

Теми рефератів:

· Психотренінг та уміння вчителя контролювати свій психічний стан

· Соціально-педагогічні умови професійного становлення вчителя

· Духовно-моральне становлення майбутнього педагога

· Вчитель сучасної і майбутньої школи

· Самовдосконалення вчителя як засіб формування педагогічного ідеалу

Література для самоосвіти:

· Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества: Книга для учителя / Ш.А. Амонашвили. – К., 1991.

· Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання / В.І.Лозова, Г.В. Троцко. – Харків, 1997.

· Маркова А.К. Психология труда учителя / А.К.аркова. – М., 1991.

· Психогимнастика в тренинге / Под ред. Н.Ю.Хрящевой. – М., 1999.

· Психология: Учебник / Под ред. А. Крылова. – М., 1999.

· Рудестам К. Групповая психотерапия / К. Рудестам. – СПб., 1998.

· Сухомлинский В.О. Не только разомом, но и середцем. – М., 1990. – 141 с.

Дата добавления: 2014-10-23