Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття про юридичну особу. Юридичні особи в системі охорони здоров’я




Юридичною особою визнається організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

 
 

Юридичними особами визнаються організації, що мають такі ознаки (схема 4.3):

 

Схема 4.3. Ознаки юридичних осіб

 

1. Організаційна єдність. Юридична особа має певну структуру (відділи, управління, цехи, інші підрозділи), керівництво, певну мету і завдання (закріплені статутом, засновницьким договором або іншим установчим документом).

2. Наявність відокремленого майна. Організація повинна мати своє майно, відокремлене від майна засновників або інших юридичних осіб. Юридична особа володіє ним за правом власності, повного господарського відання (це стосується державних підприємств) чи оперативного управління (де стосується державних підприємств – таких, які не можуть бути приватизовані). Крім того, юридична особа повинна мати самостійні фінансові документи (баланс чи кошторис, рахунок у банку).

3. Самостійна майнова відповідальність. Юридична особа сама відповідає за правочинами, що укладаються нею, за борги та інші зобов’язання. Наприклад, держава не відповідає за борги державних підприємств.

4. Участь у цивільному обігу від свого імені. Юридична особа має власне найменування, закріплене державною реєстрацією. Вона має право набувати прав і обов’язків, визначених її статутом чи іншим установчим документом. Наприклад, юридична особа має право набувати майно, особисті немайнові права, укладати будь-які правочини.

5. Здатність бути позивачем і відповідачем у суді. Від свого імені юридична особа має право бути учасником судового чи господарського процесу.

Залежно від порядку створення юридичні особи поділяють на два види:

1) юридичні особи приватного права. Вони створюються фізичними та юридичними особами на підставі установчих документів;

2) юридичні особи публічного права. Такі юридичні особи створюються за рішенням державних органів (наприклад, за розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади АР Крим) або органів місцевого самоврядування.

Юридичні особи можуть існувати в різних організаційно-правових формах, передусім у формах товариств і установ.

Згідно з ЦК України, юридична особа наділена такими особистими немайновими правами:

- право на недоторканність її ділової репутації;

- право на таємницю кореспонденції;

- право на інформацію та ін.

Юридичні особи можуть створювати філії та представництва. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцеперебуванням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцеперебуванням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Цивільну відповідальність юридичні особи несуть самостійно усім майном, що належить їм.

Правоздатність юридичної особи припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Ліквідація юридичної особи відбувається:

а) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, у тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених: установчими документами;

б) за рішенням суду про визнання недійсною державну реєстрацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також; в інших випадках, встановлених законом.

Ознаками юридичної особи в системі охорони здоров’я є:

- наявність відокремленого майна. Юридична особа – це певним чином організований колектив, колективне утворення, тобто організоване об’єднання працівників;

- виступ від власного імені у цивільних правовідносинах. Кожна, юридична особа має найменування (ім’я), печатку, може мати свої товарні й фірмові знаки та іншу символіку;

- здатність самостійно набувати права нести майнову відповідальність.

Юридичні особи, у системі охорони здоров’я, набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні обов’язки через свої органи (посадових осіб), які діють відповідно до закону або установчих документів (статутів, положень). У певних випадках юридична особа може набувати цивільних прав і брати на себе цивільні обов’язки через своїх учасників, які повинні діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно.

Окремими видами діяльності (медична, фармацевтична, юридична, економічна та ін.), перелік яких визначається законом, юридичні особи в системі охорони здоров’я, можуть займатися тільки після одержання спеціального дозволу з боку держави (ліцензії).

Систему охорони здоров’я України становить густа мережа об’єктів охорони здоров’я різного спрямування, видів і потужності. Всі вони є юридичними особами в системі охорони здоров’я (схема 4.4).

Витяг зі ст. 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

Безпосередню охорону здоров’я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров’я.

Система закладів охорони здоров’я побудована на основі існуючого адміністративно-територіального поділу України і відповідно до вимог наближення медичної допомоги до людей, які проживають у населених пунктах: селах, селищах і містах. У селах і селищах функціонують фельдшерсько-акушерські пункти, сільські дільничні лікарні, лікарські амбулаторії, районні лікарні. У селищах і містах, які є адміністративними центрами районів, розташовані центральні районні лікарні, селищні та міські лікарні, поліклініки, диспансери, амбулаторії.

У містах, які є адміністративними центрами областей, розміщена низка обласних лікарень (обласна лікарня, лікарня для лікування матерів і дітей, осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської аварії, госпіталь ветеранів та інвалідів війни й праці, обласні диспансери, центр здоров’я, міські лікарні та поліклініки), а також науково-дослідні медичні інститути, які проводять діагностичну і лікувальну діяльність.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров’я» юридичні особи в системі охорони здоров’я забезпечують медичне обслуговування населення за такими принципами:

- державний: характер із рівноправним існуванням закладів охорони здоров’я всіх форм власності (державної, комунальної, колективної, приватної);

- соціально-орієнтована доступність;

- економічна, та соціальна ефективність;

- профілактична спрямованість;

- наукове забезпечення.

Юридичні особи в системі охорони здоров’я дотримуються моделі організації охорони здоров’я, яка передбачає етапність у діагностиці захворювання та ступеневість лікування пацієнтів.

Найнижчий ступінь – первинна допомога (за місцем проживання).

Другий ступінь – жадання початкової спеціалізованої допомоги (реалізують у полі клініках і лікарнях).

Третій ступінь – міські центри спеціалізованої допомоги, консультативні кабінет ж.

Четвертий ступінь – комплексна спеціалізована допомога (надають в обласних лікарнях чи в обласних консультаційних поліклініках).

П’ятий ступінь – вузька і рідкісна спеціалізована допомога (здійснюється в регіональних чи республіканських центрах).

 
 

Схема 4.4. Юридичні особи в системі охорони здоров’я

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-15; Просмотров: 7698; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.