Навчальні рецептури стійких отруйних речовин

Чотирьоххлористий вуглець. Безбарвна рідина з температурою кипіння 76,80С. Особливу увагу варто звернути на те, що при зіткненні з полум'ям або напруженими предметами розкладається з утворенням фосгену.

При будь-якому надходженні в організм викликає важкі ураження печінки, одночасно уражає нирки і судини легень. При вдиханні дуже високих концентрацій чотирьоххлористого вуглецю можливі або раптова смерть, або втрата свідомості або наркоз. При більш легкому отруєнні характерні головний біль, запаморочення, нудота, блювота, утрата свідомості. Видужання настає відносно швидко. Наслідком гострого отруєння парами чотирьоххлористого вуглецю можуть бути виразка дванадцятипалої кишки, анемія, лейкоцитоз, лимфопенія, зміни в міокарді, гострий психоз. При прийомі усередину 2-3 мл чотирьоххлористого вуглецю можуть виникнути отруєння, 20-30 мл – важке отруєння зі смертельним результатом. Гранично припустима концентрація чотирьоххлористого вуглецю складає 20 мг/м³.

Зелена олія. Це суміш високомолекулярних, головним чином поліциклічних ароматичних вуглеводнів з температурою кипіння 165-350⁰С і змістом нафталіну не більш 8%, сірки – 1%.

При отруєнні зеленою олією з'являються головний біль, слабість, нудота, блювота, серцебиття, відсутність апетиту, кон’юнктивіт. При тривалому контакті зі шкірою викликає почервоніння, печіння, сверблячку, утворення тріщин і пузирів, іноді сильну пігментацію.

Трибутилфосфат. Масляниста рідина з температурою кипіння 180⁰С, погано розчинний у воді.

При впливі високих концентрацій пару інгаляційних уражень не спостерігається. Тривалий одноразовий вплив рідкого трибутилфосфату (більш 4год.) викликає набряк шкіри, при багаторазовому впливі можливе утворення довго незагоюваних гнійних виразок. Гранично припустима концентрація пару трибутилфосфату в повітрі робочої зони виробничих приміщень складає 0,5 мг/м³.

Триетаноламін. Безбарвна грузла, гігроскопічна рідина, температура плавлення 21,2⁰С, температура кипіння 360⁰С, щільність 1,126 г/см³.

Унаслідок малої летючості інгаляційні отруєння малоймовірні. При контакті зі шкірою викликає дерматити й екземи на тильній стороні кистей і передпліччя. При багаторазовому влученні усередину триетаноламін викликає ураження печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту.

На постачанні військ РХБ захисту є навчальні рецептури стійких ОР і нестійких ОР.

Навчальні рецептури стійких ОР (УРСОВ) призначені для імітації застосування противником ОР типу VХ та іприту, використовуються для зараження бойової техніки, місцевості та особового складу.

УРСОВ випускаються різного складу для імітації зараження крапельно-рідинними ОР. УРСОВ виготовляються з рідинних і твердих продуктів переробки деревини. Ці продукти, розчинені в воді, добре імітують по зовнішньому вигляду стійкі ОР типу іприт і зарин, не впливаючи на організм людини. Готові рецептури представляють собою темно-буру рідину різної в’язкості зі специфічним запахом. Для посилення запаху до літньої рецептури додають хлорфенол (5% об’єму), а до зимової – таку ж кількість пиридіну.

Навчальна рецептура УРФОВ-1. Використовується для імітації застосування противником ОР нервово-паралітичної дії (зарин, зоман).

УРФОВ-1 являє собою розчин галоідангідридів органічних кислот фосфору в ацетоуксусному ефірі. Компоненти рецептури УРФОВ-1, взаємодіючи між собою, утворять речовини, здатні давати аналогічний аналітичний ефект при роботі хіміків-розвідників з приладами хімічної розвідки ВПХР, ППХР, ГСА і проведенні аналізів заражених проб у лабораторіях АЛ-4, ПХЛ-54. УРФОВ-1 застосовують для зараження місцевості, озброєння і військової техніки шляхом підриву імітаційних гранат і фугасів.

УРФОВ-1 являє собою злегка жовтувату (майже безбарвну), прозору, легкорухому рідину зі своєрідним запахом; щільність 1,11 г/см³, летючість 65 мг/л при температурі 20⁰С, помірно розчинна у воді. Водяні розчини хитливі, розчини лугів досить швидко розкладають навчальну рецептуру.

Особливу увагу варто звернути на те, що рецептура УРФОВ-1 є фізіологічно активною. Основними шляхами проникнення в організм є: інгаляційний – з LCt₅₀ 10мг´^.хв/л, кожно-резорбтивний – LD₅₀>1000 мг/кг. Навчальна рецептура УРФОВ-1 у рідкому виді при влученні на шкіру викликає опіки. Особовий склад, що працює з УРФОВ-1, повинен бути в ЗЗ органів дихання і шкіри.

Для імітації застосування ОР типу VХ використовується навчальна рецептура фосфорорганічних отруйних речовин УРФОВ‑2. Це нетоксична рідина світло-коричневого кольору, на індикаторній плівці АП‑1 дає такі ж пофарбовані плями, як і VХ. Допускається забруднення УРФОВ‑2 обмундирування і спорядження на особовому складі. Застосовується за допомогою метальних установок УМУ.

Індикаторні трубки ИТ-44 і ИТ-51 УРФОВ-2 не визначають.

Для імітації зараження місцевості та бойової техніки іпритом використовуються навчальні рецептури ИВ‑Б і ИВ‑2, до складу яких входять хлорпікрин і хлорацетофенон.

Навчальна рецептура ИВ‑Б – в’язка масляниста рідина буро-коричневого кольору з температурою замерзання мінус 45ºС. Рецептура не спалахує. Зараження рецептурою проводиться за допомогою імітаційних гранат і фугасів (ИГС і ИФ), а також за допомогою авторозливних станцій.

Навчальна рецептура ИВ‑2 – в’язка рідина темно-коричневого кольору з температурою замерзання мінус 40ºС. Зараження рецептурою проводиться за допомогою авторозливних станцій або підручних засобів (щітки), тому як рецептура спалахує. Пари рецептури мають сильну подразливу дію на слизові оболонки очей, а в крапельно-рідинному стані – на шкіру людини. Озброєння та військова техніка, які підлягли тривалій дії парів цих рецептур, повинні бути старанно вичищені та змащені, а заражені крапельно-рідинними рецептурами – продегазовані лужними розчинами з наступною чисткою і змащуванням. Подразлива дія на місцевості в літніх умовах зберігається на протязі 1–2 діб. Глибина розповсюдження парів рецептур може досягати 100 м з підвітряної сторони.

Обидві рецептури поступають в війська в товстостінних залізних бочках Л‑100, Л‑150, Л‑200, Л‑250 і мають різкий несприятливий запах.

Дата добавления: 2014-10-31