Поняття планових норм та нормативів, їх види

Нормативний метод планування. Нормативна база підприємства

Визначення кінцевих результатів діяльності підприємства, прийняття рішень щодо виробничої програми та забезпечення її виконання базується на використанні системи планово-економічних нормативів та норм.

На сьогодні у планово-економічній літературі не існує єдиного загальновизнаного поняття нормативів та норм. З наукових позицій норматив є єдиною, середньозваженою величиною витрачання економічних ресурсів, що складається в діючих ринкових умовах і забезпечує ефективне їх використання.

У загальному випадку під нормативом розуміють еталон витрачання різних ресурсів на виробництво одиниці продукції. Він є уніфікованим та міжгалузевим, й розраховується для тривалого використання. За допомогою нормативів встановлюються та регламентуються найважливіші показники планової, організаційної та управлінської діяльності усіх підприємств та організацій, визначається хід виробничих процесів, їх тривалість, повторюваність.

Норма являє собою науково обґрунтовану величину витрачання певних економічних ресурсів у конкретних виробничо-технічних умовах. Норма встановлює індивідуальну величину витрачання ресурсів на одиницю продукції у певних умовах підприємства, його підрозділів. На відміну від нормативів, норми мають конкретне галузеве, внутрішньогосподарське призначення. Вони розробляються на короткостроковий термін їх використання в заданих галузевих або внутрішньогосподарських умовах з урахуванням взаємодії конкретних факторів: організаційно-економічних, виробничо-технічних, соціально-трудових тощо. Норми створюються для відповідних локальних умов робочого місця, певного типу виробництва і відображають як загальні закономірності, так і специфічні особливості розвитку підприємства, зміни витрат економічних ресурсів при допустимих обмеженнях в планові строки їх використання.

Усі норми повинні відповідати тим умовам, для яких розробляються, та переглядатися у відповідності зі змінами виробничих факторів, що впливають на їх формування.

Норми та нормативи створюють нормативну базу планування, вони є вихідними величинами, що використовуються в процесі планування та оцінки різних видів діяльності, виконуваних робіт, послуг.

Між нормами та нормативами існують певні ознаки схожості та відмінності. У більшості випадків норма є функцією від нормативів, тобто строк дії певної норми на підприємствах не повинен перевищувати період, на протязі якого значення нормативних факторів знаходяться у допустимих межах. Виконання цієї умови дозволяє підприємствам досягти високих результатів своєї діяльності, забезпечити раціональне використання усіх наявних ресурсів.

За своїм значенням норми та нормативи можуть бути абсолютними та відносними, загальними та частковими, поточними та перспективними, плановими та фактичними, якісними та кількісними, макро- та мікроекономічними.

Норми та нормативи, що використовують в процесі планування, класифікуються за ознаками, наведеними на рис. 3.1.

За видами ресурсів виділяють норми та нормативи, що регулюють величину витрат засобів виробництва, предметів праці та робочої сили на виготовлення одиниці продукції (робіт, послуг). Також за даною ознакою розрізняють нормативи або коефіцієнти використання виробничих ресурсів на підприємствах.

До нормативів, що класифікуються за стадіями виробництва відносять такі нормативи, величина й динаміка яких характеризує процес перетворення матеріальних ресурсів у готову продукцію.

За виконуваними функціями класифікація нормативів передбачає наступне. Планові дозволяють визначити обсяги та строки виготовлення продукції, обґрунтувати витрати та результати, здійснювати облік та контроль витрат виробничих ресурсів. Організаційні забезпечують координацію у просторі та часі усіх матеріальних й трудових ресурсів; за їх допомогою встановлюється тривалість виробничого циклу, розмір партій запуску ресурсів, періодичність запуску партії деталей тощо. Управлінські дозволяють регулювати хід окремих технологічних процесів та здійснювати оперативне керівництво усіма виробничими процесами підприємства. Соціальні сприяють регулюванню внутрішніх та зовнішніх взаємовідносин персоналу на підприємстві та за його межами (наприклад, норматив мінімальної заробітної плати). Нарешті, економічні, фінансові, правові нормативи регулюють механізм взаємозв’язку різних показників, зокрема, ставки податків, рух фінансових потоків між підприємствами, банками, різними фондами, податковими службами.

В залежності від часу дії найбільш обґрунтованими є поточні нормативи, найменш обґрунтованими – перспективні. Усі нормативи, що розрізняють за даною ознакою, використовуються на відповідних етапах планування діяльності підприємства.

У залежності від того, на який рівень поширюються нормативи, виділяють міжгалузеві, галузеві, внутрішньовиробничі, регіональні, місцеві їх різновиди. Використання цих нормативів обмежується певними особливостями розвитку макро- та мікроекономічних процесів у галузі, регіоні, на підприємстві.

Нормативи, що виділяються за методами встановлення, характеризуються особливостями кожного з методів їх розробки, які будуть розглянуті у останньому питанні даної теми.

За ступенем деталізації нормативи поділяють на індивідуальні, часткові, диференційовані, які розробляються по відношенню до конкретних матеріалів, виробів та процесів, та групові, загальні, укрупнені, що встановлюються на однорідні роботи, однотипні процеси і не передбачають деталізованих розрахунків окремих елементів. Тому чим більш укрупнені норми, тим нижчою є їх точність.

За числовими значеннями виділяють оптимальні, допустимі, максимальні, мінімальні та середні норми. Використання при плануванні оптимальних та середніх величин, що є більш точними, дозволяє наблизити планові показники до фактичних, зменшивши при цьому ступінь їх відхилення.

Цільове призначення нормативів дозволяє виділити витратні, що визначають величину витрат ресурсів, оціночні – характеризують ефективність їх використання, оперативні – відбивають тривалість та порядок руху ресурсів у процесі виробництва.

Також нормативи можуть відрізнятися за формою вираження значень. Серед них останнім часом найбільше поширення отримали аналітичні нормативи, вони передбачають широке використання автоматизованих систем планових розрахунків.

Розглянемо більш детально норми та нормативи відносно видів ресурсів, оскільки саме вони найчастіше зустрічаються в практиці планування та використовуються в процесі оцінки витрат ресурсів на підприємствах.

Дата добавления: 2014-10-31