Робоча книга та її структура. Об’екти робочого аркуша. Типи даних

Вікно табличного процесора Excel призначено для уведення електронної таблиці й містить наступні елементи:

• стандартні елементи вікна Windows;
• поле імені містить ім'я або адреса активного осередку або діапазону осередків;
• рядок формул призначений для відображення й редагування вмісту активного осередку;
• рядок стану виводить інформацію про режим роботи, стані індикаторів режимів і клавіатури.

У робочій області вікна розташована робоча книга. Робоча книга — це файл, призначений для зберігання електронної таблиці, має розширення.xls. Робоча книга складається з робочих аркушів. За замовчуванням у знову створюваній книзі втримується 3 робітників аркуша. Користувач може управляти цією кількістю за допомогою установки значення параметра Аркушів у новій книзі на вкладці Загальні діалогового вікна команди Параметри меню Сервіс.

Кожен робочий аркуш має ім'я (ярлик робочого аркуша). За замовчуванням аркуші йменуються Аркуш1, Аркуш2, Листз, Діаграма1, вони можуть бути наступних типів:

• робочий аркуш - електронна таблиця;
• аркуш діаграми - графічне подання даних електронної таблиці.

Робочий аркуш являє собою сітку з рядків і стовпців. Максимальний розмір робочого аркуша - 256 стовпців, 65536 рядків. Стовпці йменуються латинськими буквами від А до Z і від АА до IV. Рядки йменуються числами від 1 до 65536.

На перетинанні рядка й стовпців робочого аркуша розташовані осередки (клітки). Кожен осередок має адресу, що утвориться: <ім'я стовпця><ім'я рядка>, наприклад А10. Уведення й редагування даних виробляється в активному осередку. Активний осередок виділяється жирною рамкою Її ім'я втримується в поле імені. Існує також поняття діапазону осередків. Діапазон (блок, інтервал) осередків - це прямокутна область у таблиці, що містить кілька виділених осередків. Адреса діапазону утвориться як: <адреса 1-й осередку>: <адреса останнього осередку>, наприклад А1:А10, A10:D20.

В осередки робочого аркуша можна вводити дані двох типів: константи й формули. Константи - це значення, які не змінюються доти, поки їх не змінюють навмисно. Константи можуть бути наступних типів: числові, текстові (написи), дати й часу доби, а також двох спеціальних типів - логічні значення й помилкові значення.

Число в Excel може складатися тільки з наступних символів: цифри від 0 до 9, +, -, (,), /, $, %, (.), Е, е. Кома в числі інтерпретується як роздільник десяткових розрядів. Символ роздільника може бути змінений у додатку Мова й стандарти панелі керування Windows.

Існують наступні правила уведення чисел:

1. Якщо уведення числа починається зі знака «+» або «-», пиксел опускає «+» і зберігає «-», інтерпретуючи уведене значення як негативне число.
2. Числові значення, укладені в круглі дужки, інтерпретуються як негативні. Наприклад, (5) інтерпретується, як -5.
3. Символ Е або е використається при уведенні чисел у поненциальному поданні. Наприклад, 1Е6 інтерпретується як 1 000 000 (одиниця, помножена на десять у шостому ступені).
4. При уведенні більших чисел дозволяється вставляти пробіл для відділення сотень від тисяч, тисяч від мільйонів і т.д. При такому уведенні числа в осередках числа з'являються із пробілами, а в рядку формул без пробілів.
5. Якщо уведення числа почати зі знака грошової одиниці, до осередку буде застосований грошовий формат.
6. Якщо уведення числа закінчити знаком %, до осередку буде застосований процентний формат.
7. Перед уведенням раціонального дробу, щоб Excel не итерпретував її як дату, варто ввести 0 і пробіл, наприклад 3/4 увести 0 3/4. Числа можна вводити в різних форматах. В Excel є набір стандартних числових форматів, які при бажанні можуть бути змінені. Також можна створити власні користувальницькі формати.

Звичайно уведення чисел здійснюється в загальному числовому форматі. Відповідно до його числа в осередку відбиваються у звичному виді. Якщо довжина числа не перевищує ширину осередку, то воно відображається в тім виді, у якому вводиться, якщо перевищує, то число буде виведено в експонентній формі. Якщо значення числа перевищує припустиме по форматі значення, то в осередку виводиться ознака переповнення - ####. Змінити, стандартний формат можна на вкладці Вид команди Осередку меню Формат.

Уведення тексту аналогічне уведенню числових значень. Текст - це довільна послідовність символів, не сприймана як число, дата, час доби або формула. При уведенні довгого тексту, що не може бути повністю відображений в одному осередку, Excel здатний вивести його, перекриваючи сусідні осередки. Але при цьому текст однаково буде зберігатися тільки в одному осередку. При уведенні тексту в осередок, що перекрита вмістом іншого осередку, що перекриває текст урізається. У рядку формул при активізації осередку з довгим текстом відображається весь текст, що зберігається в ній. Довгий текст в осередку можна побачити, розширивши стовпець подвійним щигликом на границі стовпця в його заголовку. Ширина стовпця настроїться по максимальній ширині значень у цьому стовпці. Полегшити читання довгих текстових значень може також перенос тексту. Цей режим дозволяє вводити довгі текстові значення з переносом на наступні рядки без накладення тексту на інші осередки. При цьому Excel збільшує висоту рядка, що містить осередок з додатковими рядками. Щоб установити цей режим, варто включити прапорець Переносити за словами на вкладці Вирівнювання команди Осередку меню Формат.

Іноді потрібно ввести число зі знаком «+» перед ним. При простому наборі «плюс число» Excel сприйме введене значення як числове, і знак «+» опустить. Щоб змусити Excel звертатися зі спеціальними символами, як зі звичайними, потрібно ввести числовий текст. Числовий текст може складатися з тексту й чисел або тільки із чисел. Якщо значення, що вводить в осередок, буде складатися з тексту й чисел, воно буде інтерпретуватися як текстове. Для того щоб створити текстове значення, що складається цілком із числових символів, варто почати уведення з апострофа або ввести спочатку знак рівності, а потім значення, укладене в лапки. Знак рівності з лапками або апостроф з'являються в рядку формул, але не виводяться в осередку. У той час як числові значення за замовчуванням вирівнюються по правому краї, числовий текст, як і звичайний, вирівнюється по лівому.

В Excel дата й час доби інтерпретуються як числа. Основною одиницею виміру часу в Excel є доба. Вони представляються послідовними десятковими значеннями від 1 до 65380. Базова дата, що представляє десятковим числом 1, - це неділя, 1 січня 1900 р. Максимальне десяткове значення дати; 65380 представляє 31 грудня 2078 року. При уведенні дати г Excel зберігає її у вигляді десяткового значення, що дорівнює кількості днів між заданою й базовою датою. Час доби - це десятковий дріб, що представляє частину доби між їхнім початком (12:00 ночі) і заданим часом. Наприклад, 12:00 дня представляється значенням 0,5.

Зовнішнє подання в осередках робочого аркуша залежить від формату, призначеного осередку. У форматах дати й часу використаються наступні роздільники: «.», «/», «-» - для дати; «> - для часу.

При уведенні дати між 1920 й 2010 р. можна вказувати тільки дві останні цифри року. При уведенні дати поза цим діапазоном рік потрібно записувати повністю.

Щоб увести поточний час в осередок або у формулу, варто одночасно нажати клавіші Ctrl, Shift й «:». Для уведення поточної дати в осередок або формулу варто одночасно нажати клавіші Ctrl й «;».

При уведенні дати й часу немає розходжень між рядковими й прописними буквами. При використанні 12-годинного формату після уведення часу через пробіл варто ввести АР (А) - для уведення часу до полудня й РМ (Р) - для уведення часу після полудня. Наприклад, 3:00 РМ означає 15:00. Дату й час можна ввести в один осередок. Тоді їх варто розділити пробілом.

Дані типу дати й часу доби можуть брати участь в обчисленнях (додавання, вирахування), а також входити до складу формул у вигляді тексту (тоді їх необхідно укласти в подвійні лапки).

Дата добавления: 2014-10-31