Типологія видів економічного аналізу

Класифікаційна ознака	Види аналізу
За суб'єктами (користувачами) аналізу	Внутрішнім і зовнішній
За часом дослідження	Попередній (перспективний, стратегічний), оперативний (ситуаційний), ретроспективний (наступний, історичний, "посмертний")
За просторовою ознакою	Внутрішньогосподарський і міжгосподарський
За об'єктами управління	Техніко-економічний, соціально-економічний. економіко-статистичний, економічно-екологічний тощо
За методикою дослідження	Порівняльний, діагностичний, факторний, стохастичний (кореляційний), маржинальний, комерційних ризиків, функціонально-вартісний тощо
За змістом аналізу	Комплексний, локальний, тематичний
За повнотою охоплення об'єктів	Суцільний і вибірковий
За рівнем автоматизації робіт	Ручний, комп'ютеризований, автоматизований

Внутрішній економічний аналіз спрямований на комплексне дослідження економічного розвитку суб'єкта господарювання, структурних підрозділів для забезпечення найбільш повного використання його потенціалу і регламентації діяльності всіх функціональних підсистем. Він базується на повній економічній інформації (плановій, обліковій, нормативній) і може здійснюватися як спеціалізованим підрозділом (бюро, відділом економічного аналізу), так і всіма економічними службами з великою кількістю залучених зацікавлених осіб. У методологічному плані внутрішній аналіз охоплює різні прийоми та способи факторного аналізу, проводиться безпосередньо на підприємстві для потреб оперативного, короткострокового і довгострокового управління.

Зовнішній економічний аналіз передбачає надання оцінки місця господарюючого суб'єкта у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпечення конкурентних позицій тощо. Зовнішній аналіз здійснюється на основі інформації, що визначає базові параметри об'єкта дослідження, які дозволяють ефективно регулювати його економічні відносини за загальнонаціональними інтересами та є достатніми у гарантіях ділового партнерства. Водночас, він дозволяє будь-якому суб'єкту господарювання забезпечити повну конфіденційність інформації і комерційну таємницю. В організаційному аспекті зовнішній аналіз проводитися на підставі даних фінансової і статистичної звітності органами господарського управління, банками, фінансовими органами, акціонерами, інвесторами, спеціалізованими незалежними аудиторськими, консалтинговими фірмами. У методологічному аспекті він проводиться з широким використанням статистичних прийомів аналізу (групування, середніх величин, динамічного ряду), економіко-математичних методів і моделей (моделі міжгалузевого балансу, матриці багатокритеріальної оптимізації тощо), порівняльного (міжгалузевого, міжгосподарського, міжрегіонального) аналізу.

Відповідно до змісту основних функцій, які відображають часові етапи управління, економічний аналіз поділяється на попередній (перспективний, прогнозний), оперативний (поточний) і ретроспективний (наступний)..

Попередній економічний аналіз - це дослідження економічної системи за параметрами, які визначають її майбутній стан. Його особливість полягає у проекції минулого і теперішнього стану об'єкта на перспективу, з урахуванням спадковості чи псиної стійкості зміни економічних показників.

Цей аналіз проводиться до початку будь-яких господарських операцій і пов'язаний з прогнозуванням, перспективним і поточним плануванням, з вибором і обгрунтуванням варіантів управлінських рішень.

Перспективний аналіз на підставі дослідження діяльності підприємства дає можливість визначити позитивні та негативні тенденції в його розвитку, що намітилися, дати їм кількісну і якісну оцінку, з'ясувати ступінь їх впливу в перспективу. На підставі висновків попередніх аналітичних і прогнозних робіт визначаються критичні проблеми, фактори розвитку та перспективні напрями діяльності.

Оперативний економічний аналіз полягає: у забезпеченні управління своєчасною дієвою інформацією про зміну економічної ситуації, причини цієї зміни, відхилення від регламентованих араметрів з метою своєчасного прийняття рішень, спрямованих на попередження та усунення негативних змін і ефективне маневрування наявними ресурсами. Оперативний аналіз виступає системою щоденного спостереження й оцінки відхилень фактичного стану досліджуваного об'єкта від регламентованих показників, з'ясування причин і передбачення можливих наслідків таких відхилень, підготовки варіантів управлінських рішень залежно від параметрів відхилень і необхідності втручання керівників різних рівнів, розробки механізмів швидкого (пручання у господарські процеси для забезпечення безперервного та ефективного функціонування господарюючого суб'єкта.

Основними завданнями оперативного економічного аналізу є:

ð постійне спостереження за відхиленнями показників оперативного управління від їх регламентованих значень за місцем, причинами та відповідальністю осіб;

ð оперативна оцінка економічної ситуації внутрішнього і зовнішнього середовищ за станом, що створився чи може утворитись;

ð розробка заходів та підготовка варіантів рішень, спрямованих на швидке усунення виявлених недоліків, попередження чи локалізацію впливу негативних факторів і найповніше використання можливої вигоди;

ð подання оперативної аналітичної інформації органам управління за встановленими регламентами чи на запит користувачів.

Для проведення оперативного аналізу використовуються різні джерел інформації: оперативно-виробничі плани, дані оперативного облік оперативний облік за центрами відповідальності та витрат; облік норм відхилень від них, якщо реально впроваджено нормативний метод обліку витрат і калькулювання; відповідна нормативна база; матеріали безпосередніх спостережень за діяльністю; оцінки спеціалістів-експерт тощо.

У методологічному плані цей вид аналізу передбачає складані оперативних аналітичних відомостей на певну дату чи за короткий проміжку часу, в яких міститься характеристика досліджуваних процесів нормативним і фактичним значенням показників, їх відхилення на певну дату з наростаючим підсумком з початку аналізованого періоду, за місце виникнення та винними особами. Для вивчення отриманої інформації використовуються, як правило, спрощені прийоми та способи.

В організаційному плані оперативний аналіз є ефективним при умові комп'ютерної організації аналітичного процесу, широкого використані сучасних комп'ютерних програм.

Недоліком оперативного аналізу є відсутність системного підходу в оцінці, діагностиці та орієнтації на остаточні господарські результати.

Ретроспективний аналіз полягає у системному комплексному дослідженні результатів господарської діяльності підприємства чи інших об'єктів за результатами їх розвитку за певний аналітичний період (рік, квартал, місяць тощо).

Ретроспективний аналіз тісно пов'язаний з попереднім. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспективний. Економічний аналіз результаті» діяльності за минулі періоди дозволяє вивчити тенденції, закономірності, виявити невикористані можливості тощо. Це має важливе значення при обґрунтуванні рівня економічних показників на перспективу. Вміння бачити перспективу дає саме ретроспективний аналіз, який є основою перспективного аналізу. В свою чергу, від глибини та якості попереднього аналізу на перспективу залежать результати ретроспективного аналізу. Якщо прогнозні показники недостатньо обгрунтовані та реальні, тоді наступний аналіз виконання прогнозу взагалі не має сенсу та потребує попередньої оцінки обґрунтованості прогнозних показників.

Можливості ретроспективного аналізу значно ширші, оскільки його здійснення можливе за всіма критеріями наукового дослідження, діяльність підприємства вивчається комплексно та всебічно за звітними даними за відповідний період. При проведенні ретроспективного аналізу використовуються різноманітні прийоми і способи, широка інформаційна база.

Ретроспективний економічний аналіз мас й певні недоліки:

1) зниження дієвості через відірваність у часі від господарських процесів та вжитих заходів;

2) орієнтація на систематизовану інформацію, яка зазнає певної статистичної обробки, що зменшує достовірність висновків та пропозицій.

Виділяють галузевий і міжгалузевий аналізи.

Галузевий аналіз - аналіз, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі тощо). Необхідність дослідження специфіки різних галузей обумовлює потребу розробки методики аналізу з урахуванням особливостей і умов кожної галузі економіки.

Взаємозв'язки окремих галузей, наявність внутрішнього зв'язку між ними викликають необхідність розробки міжгалузевого аналізу. Міжгалузевий економічний аналіз є теоретичною та методологічною основою економічного аналізу в усіх галузях національної економіки. Нін дозволяє виявити взаємозв'язки окремих галузей, наявність внутрішніх зв'язків між ними, виявити найбільш загальні методологічні риси й особливості господарської діяльності, узагальнити досвід економічного аналізу в різних галузях економіки; збагачує зміст економічного аналізу в цілому і галузевого зокрема.

За просторовою ознакою можна виділити аналіз внутрішньогосподарський і міжгосподарський.

Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки підприємства, що досліджується, та його структурних підрозділів. При міжгосподарському аналізі порівнюються результати діяльності двох або більше підприємств, що дає можливість надати більш об'єктивну оцінку ефективності діяльності підприємства, вивчити невикористані резерви господарювання.

Важливе значення має класифікація економічного аналізу за об'єктами управління.

Керована система (система, якою управляють), складається з окремих підсистем: економіки, техніки, технології, організації виробництва, соціальних умов праці, природоохоронної діяльності тощо. При цьому виділяють:

=> техніко-економічний аналіз - проводять технічні служби підприємства; об'єктом є технічні процеси, що використовуються для виробництва продукції із заданими властивостями та пов'язані з цим матеріальні, трудові й фінансові витрати, а його предметом - причинно-наслідкові зв'язки, що є результатом взаємодії технічних та економічних процесів.

Мета техніко-економічного аналізу - оптимізація способів і форм створення конкурентноздатної продукції з мінімальними цитратами на її виробництво. Для цього використовуються прийоми технічного й економічного аналізу, що дозволяє підвищити рівень і якість аналітичної роботи. На базі даних техніко-економічної аналізу визначаються граничні виробничі можливості наявних потужностей, рівень їх використання, вирішуються завдання завантаження устаткування, можливість і доцільність зміни режиму його роботи, визначаються напрями підвищення виробничої потужності підприємства - технічне переозброєння, реконструкція, розширення;

=> соціально-економічний аналіз - проводять економічні служби підприємства, статистичні органи. Підприємство є складною соціально-економічною системою, де поряд з господарською діяльністю відбуваються і соціальні процеси. Мета аналізу - дослідження можливостей подальшого соціально-економічного розвитку колективів, підвищення трудової мотивації та її впливу на економіку підприємства. Об'єктом аналізу є соціальні процеси та їх вплив на результати господарської діяльності, предмет дослідження - причинно-наслідкові зв'язки, які визначають соціально-економічний розвиток трудового колективу.

Розвиток соціальної сфери вимагає певних фінансових ресурсів, які можуть бути отримані за рахунок підвищення ефективності виробництва, що в свою чергу залежить від рівня задоволення соціальних потреб. Вивчення соціальних процесів дозволяє виявити негативні та позитивні тенденції, розробити пропозиції щодо розвитку соціальної інфраструктури та включити їх у колективні договори на підприємствах;

=> економіко-екологічний аналіз - проводять служби охорони навколишнього середовища. Досліджується взаємодія екологічних та економічних процесів, пов'язаних зі збереженням і покращанням навколишнього середовища та витратами на екологію.

Метою екологічного аналізу є дослідження причин, які погіршують екологічну ситуацію, та розробка відповідних управлінських рішень. Об'єктом дослідження є екологічні та економічні процеси, пов'язані з покращанням екологічної ситуації; предметом - причинно-наслідкові зв'язки, що є результатом взаємодії екологічних й економічних процесів з покращання взаємодії людини та природи.

За методикою вивчення об'єктів економічний аналіз може бути:

o порівняльним - відбувається, як правило, порівняння звітних показників про результати господарської діяльності з прогнозними показниками, даними минулих років, підприємств галузі;

o діагностичним - спосіб встановлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на підставі типових ознак, характерних тільки для даного порушення (знання причини дає можливість швидко та точно встановити характер порушень, не виконуючи додаткових розрахунків);

o факторним - направлений на виявлення величини впливу факторів на приріст і рівень результативних показників;

o СVР-аналіз (Cost-Volume-Profit Analisis) - полягає у вивченні взаємозв'язку та співвідношення витрат, обсягу і прибутку, у розподілі витрат на постійні та змінні. Цей аналіз дає можливість управляти прибутком в бізнесі, оптимізувати його параметри залежно від відхилень рівнів об'ємних показників, питомих змінних витрат, ціни одиниці продукції тощо;

o аналіз комерційних ризиків - має велике практичне значення, оскільки діяльність підприємства здійснюється в умовах невизначеності, за наявності ризикових господарських ситуацій. Такий аналіз проводиться на стадії становлення, з точки зору розробки спеціальних методик;

o функціонально-вартісний аналіз (ФВА) - базується на функціях, які виконує об'єкт, та зорієнтований на оптимальні методи їх реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу. Його призначення в тому, щоб виявити та попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів тощо. Об'єктом дослідження виступають функції (споживчі властивості) виробів і обумовлені ними вартості. Предметом є причинно-наслідкові зв'язки між споживчою вартістю та вартістю конкретних видів виробів.

Для проведення аналізу використовується звітна, облікова, конструкторсько-технологічна, нормативна та позаоблікова інформація.

ФВА є важливою складовою частиною системного аналізу, відрізняється творчим характером аналітичних досліджень, новим мисленням, широким використанням евристичних методів; виступає самостійною галуззю знань і, водночас, може бути широко використаний як метод в економічному аналізі. Для вирішення завдань ФВА використовуються як традиційні порівняно прості калькуляційні розрахунки, так і економіко-математичні методи оптимізації, що реалізуються за допомогою комп'ютерних програм.

ФВА проводять групи спеціалістів, до складу яких входять економісти, конструктори й технологи. Він здійснюється у декілька етапів: інформаційно-підготовчий, аналітичний, творчий, дослідний і впроваджувальний. Економісти виконують перші два етапи, серед яких найважливішим є аналітичний, коли проводиться аналіз функцій з погляду на їх техніко-економічне призначення і виробничі витрати. Найбільша результативність ФВА досягається на стадіях створення виробу.

За охопленням об'єктів, що вивчаються, аналіз поділяється на суцільний і вибірковий. При суцільному аналізі висновки надаються після вивчення всіх без винятку об'єктів, при вибірковому - за результатами обстеження тільки частини об'єктів.

За змістом розрізняють комплексний (.повний аналіз всієї діяльності підприємства), локальний (аналіз діяльності окремих підрозділів) і тематичний аналіз (дослідження окремих питань, які в даний момент найбільше цікавлять).

При комплексному (повному) аналізі всі показники вивчаються у взаємозв'язку та взаємозумовленості, розраховується вплив окремих показників на інші, більш загальні. Тематичний аналіз у ряді випадків можна рий палати як частину комплексного, його подальше поглиблення.

На практиці окремі види економічного аналізу в чистому вигляді зустрічаються рідко, але знання найважливіших принципів їх організації і методик проведення є необхідним. На кожному рівні управління щоденно приймається багато рішень, для обґрунтування яких використовуються різні ший економічного аналізу. Удосконалення підходів до класифікації видів і форм економічного аналізу є важливим напрямом дослідження, оскільки це дозволяє сформувати чітку структуру побудови методологічного апарату науки, систематизувати теоретичні напрацювання, визначити тенденції в підходах. що склалися історично.

Дата добавления: 2014-10-31