Необхідність і особливості оцінки техніко-технологічного потенціалу підприємства

ТЕМА 9: ОЦІНКА ВАРТОСТІ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ

Питання для поглибленого вивчення теми

1.Роль, місце і значення земельних ділянок, об’єктів нерухомості у виробничому процесі підприємств (організацій) різних сфер діяльності.

2.Нормативно-правове поле та сучасна практика господарської оцінки земельних ділянок підприємств України.

3.Основні фактори, які визначають вартість земельних ділянок сучасних підприємств.

Ø Питання для дискусій

1. Які переваги і недоліки мають витратні, результатні й порівняльні методики оцінки вартості земельних ділянок та об’єктів нерухомості.

2. Як впливають зовнішні (ринкові) фактори на вартість земельних ділянок, будівель і споруд.

3. Чому існує об’єктивна необхідність системної оцінки цілісного земельно-майнового комплексу підприємства.

4. Як змінюється вартість земельної ділянки чи нерухомості залежно від специфіки їх господарського використання

Література [4, 8, 11, 14, 15, 18-20, 23, 24, 40, 57, 65, 66].

.

Мета – набуття теоретичних знань студентами щодо класифікації машин та обладнання, їх особливостей як об’єктів оцінки, а також застосування витратного, результатного та порівняльного методів їх оцінювання.

План

9.1. Необхідність і особливості оцінки техніко-технологічного потенціалу підприємства

9.2. Класифікація об’єктів оцінки

9.3. Методичні підходи до оцінки машин і обладнання

Техніко-технологічну основу будь-якого підприємства складають машини й обладнання, які в економічній літературі називаються також активною частиною основних фондів. Саме вони складають значну частину майнового комплексу підприємства та виступають як об’єкти оцінки техніко-технологічного потенціалу. В даний час машини й обладнання є найбільш поширеним і активним товаром на ринку окремих активів.

Відміні риси машин і обладнання, як об’єктів оцінки на відповідному ринковому сегменті, наступні:

1) не пов’язані жорстко з землею і можуть бути переміщені в інше місце без заподіяння непоправних фізичних пошкоджень як самим собі, так і тій нерухомості, до якої вони були тимчасово приєднані;

2) неможливо надати характеристику об’єктам за допомогою узагальнюючих техніко-економічних показників (іноді використовують показник ваги);

3) функціональні, конструктивні, експлуатаційні ха­рактеристики об’єктів і, відповідно, їх цінові параметри змінюються більш динамічно та радикально, ніж для об’єктів нерухомості, що обмежує можливості використання середніх цін;

4) більш актуальною порівняно з нерухомістю є проблема фізичного та функціонального зносу;

5) необхідність урахування відповідності вимогам стан­дартів, технічних умов і іншої нормативно-технічної доку­ментації;

6) необхідність урахування наявності або відсутності системи гарантійного та пост гарантійного (ремонтного) обслуговування, а також ступеня ремонтоздатності;

7) ціни аналогів не завжди засновані на собівартості, ціні придбання або залишковій балансовій вартості і можуть бути занижені (з метою розширення ринків збуту) або завищені (через значні маркетингові та рекламні витрати);

8) необхідно враховувати стадію життєвого циклу об’єкта оцінки й об’єкта-аналога (тобто період часу від появи конкретної моделі об’єкта до її заміни новими моделями);

9) наявність різноманіття видів, класів, моделей, виробників і продавців, що породжує істотну варіацію в рівні цін;

10) об’єктами оцінки можуть бути як самостійні інвентарні одиниці та їх комплектуючі, так і технологічні комплекси.

Цілі оцінки машин і обладнання різноманітні і можуть бути пов’язані з операціями їх купівлі-продажу, дарування, спад­кування, безоплатної передачі, страхування, застави, оренди, ліквідації майнового комплексу підприємства, переоцінки і т. ін. В практиці оцінної діяльності все різноманіття цілей оцінки машин і обладнання залежно від ступеня розмежування процесу оцінки машин і обладнання й інших видів майна підприємства може бути зведене до трьох різних цільових настанов:

1) незалежна від інших видів майна оцінка машин і обладнання. Оцінка безлічі умовно-незалежних одна від одної одиниць машин і обладнання як один з етапів оцінки (пере­оцінки) основних фондів. У цьому випадку має місце оцінка «потоком» або «групова оцінка»;

2) оцінка машин і обладнання як один з етапів оцінки підприємства в цілому (при його купівлі-продажу, пере­розподілі прав власності або ліквідації). За таких умов первинними об’єктами оцінки, як правило, виступають цілі технологічні комплекси, які виділяються в єдину систему або за технологією виробництва кінцевої продукції, або за місцем їх встановлення - корпус, цех, ділянка і т. ін. У даному випадку має місце «системна оцінка» або «оцінка виробничо-технологічних систем».

Вибір первинного об’єкта оцінки впливає на вид вартості, яку необхідно визначити в процесі оцінки, і методи її визна­чення. Та сама інвентарна одиниця може оцінюватися і як самостійний об’єкт, і в складі деякої групи або системи. Сумарна оцінна вартість усієї сукупності таких одиниць буде при цьому різною, тому що різна їх корисність.

Дата добавления: 2014-10-31