Тема № 2. Кримінальна відповідальність та її підстави

План:

1. Поняття кримінальної відповідальності та її ознаки.

2. Кримінально-правові відносини. Момент виникнення і закінчення кримінальної відповідальності.

3. Форми реалізації кримінальної відповідальності.

4. Підстави кримінальної відповідальності. Філософське обґрунтування кримінальної відповідальності особи, що вчинила злочин.

Література. Основна література 1-9, 11-26; додаткова література 5, 6, 15, 17, 32, 43, 46, 52, 53, 103, 109, 131,148, 184, 208, 249, 261,285, 287, 292, 303, 323.

Загальні рекомендації з вивчення теми:

Починаючи вивчення даної теми, слід мати на увазі, що Кримінальний кодекс України не розкриває поняття кримінальної відповідальності, крім того, до цих пір не вироблено визначення загальноприйнятого поняття кримінальної відповідальності і в науці кримінального права. Тому для визначення поняття кримінальної відповідальності, перш за все, необхідно з’ясувати, в чому полягають її характерні особливості порівняно з юридичною відповідальністю (тобто розкрити зміст видових, характерних ознак кримінальної відповідальності). Після чого рекомендується розглянути доктринальне визначення кримінальної відповідальності.

Перша група включає концепції: „відповідальність-санкція”, прибічники яких твердять, що кримінальна відповідальність – це „реальне застосування кримінально-правової норми”, „застосування і реалізація санкції”.

Друга група концепцій – це концепції „відповідальність-обов’язок”, прибічники яких розглядають кримінальну відповідальність як певний обов’язок особи, яка вчинила злочин, перед державою.

Третя група – це концепції „відповідальність-правовідносини”, прихильники яких змістом кримінальної відповідальності вважають врегульовані нормами кримінального права суспільні відносини (кримінальні правовідносини).

Четверта група – це концепції „відповідальність-засудження”.

Після аналізу доктринальних визначень кримінальної відповідальності слід зробити висновок про те, що вони переважно підкреслюють основні риси кримінальної відповідальності, тому найбільш правильним необхідно вважати таке визначення, яке б поєднувало певною мірою всі вищеназвані концепції, містило б усі характерні ознаки кримінальної відповідальності, що так чи інакше випливають із закону. Виходячи з цього висновку, далі рекомендується розглянути визначення кримінальної відповідальності на підставі чинного КК.

При вивченні другого питання теми необхідно звернути увагу на те, що кримінальна відповідальність протікає в рамках кримінально-правових відносин, проте їх часові межі є різними. Так, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 р., яким дано офіційне тлумачення ч. 3 ст. 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність), кримінальна відповідальність настає з моменту набрання обвинувальним вироком суду законної сили. Однак, в науці кримінального права досі залишається дискусійним питання про момент виникнення кримінально-правових відносин, так само, як і про моменти виникнення та припинення кримінальної відповідальності. Тому рекомендується з’ясувати, з чим пов’язано виникнення кримінальної відповідальності та визначити, коли кримінальна відповідальність припиняється і чим це обумовлено. Далі слід звернути увагу на наступні моменти: розкрити поняття кримінально-правових відносин, момент і підстави їх виникнення та припинення, характер і зміст структурних елементів аналізованих правовідносин, у чому виражається їх взаємодія. Доцільно з’ясувати, чи завжди виникнення кримінально-правових відносин пов’язано зі вчиненням злочину.

Вивчаючи третє питання, слід з’ясувати, що форми реалізації кримінальної відповідальності визначаються, виходячи із взаємозв’язку кримінально-правових відносин і кримінальної відповідальності. Визначають три форми кримінальної відповідальності.

Перша полягає у вимушеному зазнаванні винним державного осуду, іншими словами, засудження винного, виражене в обвинувальному вироку суду, не пов’язане з призначенням йому кримінального покарання і регулюється ч. 4 ст. 74 КК. Друга являє собою вимушене зазнавання винним державного осуду (засудження особи), виражене в обвинувальному вироку суду, поєднане з призначенням йому конкретної міри покарання, від реального відбування якого вона звільняється (ч. 1 ст. 75 КК). Найбільш типовою формою реалізації кримінальної відповідальності є вимушене зазнавання винним державного осуду (засудження) і позбавлень особистого, майнового або іншого характеру у виді відбування призначеного винному судом покарання (наприклад, відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк).

Слід зазначити, що при другій і третій формі реалізації кримінальної відповідальності обов’язковим правовим наслідком засудження винної особи до певної міри покарання є судимість. Судимість має свої межі, зазначені в статтях 89, 90 КК, які визначають межі кримінально-правових відносин. Отже, момент погашення або зняття судимості визначеному законом порядку свідчить про припинення кримінально-правових відносин.

Переходячи до останнього питання, слід звернути увагу на різні філософські системи, витікаючи з них обґрунтування людської діяльності та поведінки. Пропонується розглянути питання про детермінізм людської поведінки та свободу волі як філософське обґрунтування кримінальної відповідальності. Далі потрібно зауважити, що законодавець визнав єдиною підставою кримінальної відповідальності вчинення суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом (ч. 1 ст. 2 КК). Потім слід розглянути поняття та значення складу злочину, розкрити фактичну та юридичну сторони в межах єдиної підстави кримінальної відповідальності, а також розглянути поділ на матеріальну та процесуальну підстави кримінальної відповідальності.

Контрольні питання:

1. Поняття кримінальної відповідальності.

2. Розуміння про кримінальну відповідальність у науці кримінального права.

3. Ознаки кримінальної відповідальності.

4. Кримінально-правові відносини: їх юридичний зміст, суб’єкти та об’єкт.

5. Момент виникнення і закінчення кримінальної відповідальності.

6. Форми реалізації кримінальної відповідальності.

7. Підстави кримінальної відповідальності.

8. Філософське обґрунтування кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин. Питання про свободу волі у кримінальному праві.

9. Єдина підстава кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 2 КК України.

10. Фактична і юридична сторона в межах єдиної підстави кримінальної відповідальності.

11. Матеріальна і процесуальна підстави кримінальної відповідальності.

12. Відповідність положення ч. 3 ст. 2 КК вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України.

13. Співвідношення між кримінальним покаранням та кримінальною відповідальністю.

Дата добавления: 2014-10-31