Тема № 1. Склад злочину

МОДУЛЬ № 2

План:

1. Поняття і значення складу злочину.

2. Елементи та ознаки складу злочину.

3. Види складів злочину.

4. Кваліфікація злочинів.

Література. Основна література 1-9, 11-26; додаткова література 34, 35, 59, 145, 146, 199, 200, 261, 266, 286, 323.

Загальні рекомендації з вивчення теми:

Розпочинаючи вивчення даної теми, слід засвоїти, що склад злочину є одним із стержневих понять кримінального права України, оскільки в межах вчення про склад злочину розвиваються всі основні інститути кримінального права. Необхідно зрозуміти, в чому полягає значення даної категорії: для вирішення питань злочинності або незлочинності діяння, правильної кваліфікації вчиненого, криміналізації (декриміналізації) суспільно небезпечних діянь. Згідно ст. 2 КК “підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом”.

Кримінальний закон не містить поняття складу злочину, воно дається наукою кримінального права. Під складом злочину в теорії кримінального права розуміють сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних (об’єктивних та суб’єктивних) ознак, що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне.

В теорії кримінального права існує нагальна необхідність розмежування термінів склад злочину, поняття злочину, конкретний злочин, диспозиція норми, диспозиція статті. Слід визначити, в чому полягає співвідношення цих понять, проаналізувавши обсяг їх змісту.

Розглядаючи друге питання, необхідно з’ясувати, що поняття складу злочину утворюють чотири групи ознак, які називають елементами складу злочину. Елемент складу злочину – це однорідна група юридичних ознак, що характеризують злочин з якогось одного боку. Ними є об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт і суб’єктивна сторона злочину і саме за змістом ознак, що утворюють ці елементи й у цілому склади, можна відрізняти один злочин від іншого.

Під ознаками складу злочину розуміють узагальнену юридично значиму властивість (якість), що притаманна всім злочинам даного виду. Ознаки, що характеризують об’єкт і об’єктивну сторону, прийнято називати об’єктивними, а суб’єкт і суб’єктивну сторону – суб’єктивними ознаками злочину.

Далі слід дати стислий аналіз елементів складу злочину та визначити, що для кожного елемента виділяють обов’язкові та факультативні ознаки. До обов’язкових ознак загального складу злочину відносять наступні: для об’єкта злочину – соціальні інтереси чи блага (суспільні відносини), що охороняються кримінальним законом, для об’єктивної сторони – діяння (дія чи бездіяльність), для суб’єкта – фізична особа, осудність, вік, для суб’єктивної сторони – вина. Ці ознаки є обов’язковими для всіх без виключення складів злочину. Конкретний склад злочину, як правило, містить інші, крім названих, ознаки, котрі для нього є обов’язковими, але стосовно загального поняття складу злочину вважатимуться факультативними.

Факультативними називають ті ознаки, які є обов’язковими для одних складів і необов’язковими для інших. До таких ознак відносять: час, місце, обстановку та спосіб вчинення злочину, мотив та мету, ознаки, що характеризують спеціального суб’єкта злочину тощо. Слід звернути увагу, що факультативні ознаки у випадках, коли вони передбачені законодавцем як складові частини конкретного складу злочину, вважаються обов’язковими ознаками цього складу; у всіх інших випадках факультативні ознаки знаходяться за межами конкретного складу злочину та враховуються судом при призначенні покарання винному як обставини, що обтяжують або пом’якшують відповідальність.

При опрацюванні третього питання необхідно визначити, в чому полягає значення класифікації складів злочинів та за якими критеріями вона здійснюється. Найчастіше склади злочину класифікують: за ступенем суспільної небезпечності, за способом опису ознак складу в законі та за особливостями законодавчого конструювання.

Потрібно з’ясувати, що за ступенем суспільної небезпеки виділяють чотири види складу злочину: основний (простий), кваліфікований (з обтяжуючими, кваліфікуючими ознаками), склад з особливо обтяжуючими (особливо кваліфікуючими) ознаками склад із пом'якшуючими ознаками (так званий привілейований склад) та визначити їх особливості.

За способом опису в законі їхніх ознак або, іншими словами, за структурою, виділяють: прості та складні склади злочинів. До складних належать також альтернативні склади злочину, об’єктивна сторона яких описує не одну злочинну дію чи спосіб дії, або не один злочинний наслідок, а кілька варіантів, наявність хоча б одного з яких є підставою для вирішення питання про кримінальну відповідальність.

За особливостями конструкції ознак об’єктивної сторони склади злочинів підрозділяються на: матеріальні, формальні й усічені, або злочини з матеріальним, формальним чи усіченим складом. Слід визначити момент закінчення злочинів із вказаними складами.

Розглядаючи четверте питання, потрібно зрозуміти, що для того, щоб притягнути винного до кримінальної відповідальності і застосувати заходи покарання, необхідно точно вказати, який закон порушено, який злочин вчинено. Ця задача виконується за допомогою кваліфікації злочину. Слід визначити, що розуміють під кваліфікацією злочину: встановлення та юридичне закріплення точної відповідності між ознаками вчиненого діяння та ознаками складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою.

Далі необхідно з’ясувати, що поняття кваліфікації злочину розглядається і як процес встановлення ознак того чи іншого злочину в діях особи, і як результат цієї діяльності слідчих та судових органів – офіціальне закріплення у відповідному юридичному акті (обвинувальному висновку, судовому вироку) виявленої відповідності ознак вчиненого діяння кримінально-правовій нормі. Потрібно визначити, які передумови вірної кваліфікації виділяють в літературі, які виокремлюють етапи кваліфікації та її значення.

Контрольні питання:

1. Поняття складу злочину.

2. Значення складу злочину.

3. Співвідношення понять злочину і складу злочину.

4. Елементи складу злочину.

5. Ознаки складу злочину.

6. Поділ ознак загального складу злочину на обов’язкові та факультативні; значення такого поділу.

7. Види конкретних складів злочинів.

8. Поняття кваліфікації злочину.

9. Етапи кваліфікації злочину.

Дата добавления: 2014-10-31