Фінансове прогнозування і планування в системі фінансового менеджменту

ТЕМА 11. ВНУТРІШНЬОФІРМОВЕ ФІНАНСОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ

11.1. Фінансове прогнозування і планування в системі фінансового менеджменту

11.2. Цілі та завдання внутрішньо фірмового фінансового прогнозування та

планування

11.3. Методи фінансового прогнозування та планування

Фінансове прогнозування – це передбачення ймовірного фінансового стану підприємства, обґрунтування показників фінансових планів.

Прогнози можуть бути середньостроковими (5-10 років) і довгостроковими (більше 10-ти років).

Фінансове прогнозування передує стадії складання фінансових планів, розробляє концепцію фінансової політики на певний період.

Мета фінансового прогнозування – це визначення реально можливого обсягу фінансових ресурсів, джерел їх формування, напрямки їх використання на період, що прогнозується. Фінансові прогнози дозволяють фінансовому підрозділу підприємства намітити різні варіанти розвитку та удосконалення системи фінансових відносин, форми та методи реалізації фінансової політики.

Створення відповідного фінансового прогнозу є досить складним завданням. Адже, коливання фінансових ринків і швидкі зміни у фінансових відносинах не лише ускладнюють прогнозування, а й підвищують його важливість. Фінансові прогнози не можуть бути виконані з великою точністю, тому що може відбутися багато подій, які спричинять невідповідність між дійсністю і прогнозом. Процес фінансового прогнозування зосереджується на таких аспектах:

Ø фінансові ресурси;

Ø економічний та фінансовий стан;

Ø фінансова політика

Розрахунок прогнозних показників та визначення рівня фінансового становища в майбутньому здійснюється в декілька етапів (рис. 11.1).

На цих розрахунках базуються висновки про фінансовий стан (фінансові відносини), намічається стратегія дій та складається фінансовий план. В економічній літературі планування представляють як діяльність з прийняття рішень, які орієнтовані на майбутнє.

Фінансове планування розглядають на підприємстві як діяльність по збалансуванню і пропорційності фінансових ресурсів. При цьому збалансування означає оптимальне співвідношення між фінансовими ресурсами, джерелами їх формування та обсягами використання.

Рис. 11.1. Етапи фінансового прогнозування

Фінансове планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді.

Мета фінансового планування на підприємстві – забезпечення оптимального розміру коштів, необхідних для успішної господарської діяльності, а в кінцевому підсумку – досягнення прибутковості підприємства.

Основні задачі фінансового планування на підприємстві:

1) забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної і фінансової діяльності;

2) врахування інтересів підприємства, акціонерів та інших інвесторів при розподілі прибутку;

3) визначення ефективних напрямів вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання;

4) установлення раціональних фінансових відносин із суб’єктами господарювання; банками, інвестиційними фондами, страховими компаніями;

5) забезпечення виконання зобов’язань підприємств перед бюджетом і державними цільовими фондами, банками та іншими кредиторами;

6) виявлення внутрішньогосподарських резервів та мобілізація всіх видів ресурсів з метою збільшення прибутку від звичайної діяльності, зростання інших доходів, включаючи і позареалізаційні;

7) забезпечення контролю за фінансовим станом, платоспроможністю і кредитоспроможністю підприємства

Таблиця 11.1

Дата добавления: 2014-11-25