Інфекції ( TOR СН-інфекції)

Токсоплазмоз (гостра форма) і сифіліс вагітної можуть призводити до пору­шень росту плода й розвитку його моз­ку. Вірус краснухи (гиЬеоІа) спричи­нює глухоту, катаракту, затримку ро­зумового розвитку, природжені вади серця. Цитомегаловірус може призвес­ти до аномалій ЦНС, глухоти, затрим­ки внутрішньоутробного розвитку пло­да. Герпесвірусна інфекція може бути причиною розвитку енцефаліту у новонароджених.

Лікарські засоби, хімічні речо­вини. Алкоголь спричинює порушення росту плода, розвиток аномалій голов­ного мозку, природжених вад серця, скелета. Кількість алкоголю, що вжи­вається, корелює зі ступенем шкідли­вого впливу його на плід. У жінок, які протягом вагітності вживали алкоголь систематично, в ЗО— 40 % випадків мо­же народитися дитина з численними ва­дами розвитку та стигмами дизембріогенезу (алкогольний синдром плода, ал­когольна ембріофетопатія). Частота ал­когольного синдрому плода становить 1—2 випадки на 1000 новонароджених. Із впливом на плід алкоголю під час внутрішньоутробного періоду пов`яза­ні 10—20 % виявлених випадків легко­го й помірного ступенів затримки розу­мового розвитку.

Алкогольний синдром плода харак­теризується порушеннями з боку ЦНС, дефіцитом росту, лицевим дисморфіз-мом тощо. Дисфункція ЦНС виявляє­ться затримкою психомоторного розвит­ку й зниженням інтелекту, порушенням координації рухів, наявністю тремору і підвищеної збудливості протягом періо­ду новонародженості, а також синдро­мом психомоторної мобільності, дезор­ганізацією структур головного мозку, мікроцефалією. Маса і довжина тіла ди­тини після народження є нижчими за нормальні значення, підшкірний жиро­вий шар недостатній. Лицевий дисморфізм характеризується ретракцією се­редньої третини лиця, вузькою, слабо окресленою верхньою губою. Інші ано­малії є такими: обмежена рухливість суглобів, кліно- або камптодактилія п`ятого пальця, аномалії будови ребер, вади розвитку нирок, симптом Кліппеля — Вейля. До цього часу не існує відомостей щодо нешкідливої дози ал­коголю протягом вагітності, тому в цей період доцільно вилучити його вживан­ня повністю.

Переважна більшість лікарських за­собів проникає крізь плаценту і потрап­ляє до організму плода. Якщо вкрай по­трібно призначати протягом вагітності який-небудь лікарський засіб, то ліку­вання повинно мати більші переваги, ніж ризик його шкідливого впливу. Аце­тилсаліцилова кислота (аспірин) шкідливо діє на коагуляційну систему плода, порушує зв`язування білірубіну з білками, через це його застосування протягом перших та останніх тижнів ва­гітності протипоказане. Тетрациклін спричиняє вади розвитку скелета й зу­бів. Тератогенно діють протисудомні за­соби, непрямі антикоагулянти, антити-роїдні препарати, антибластомні хіміо­препарати, йодвмісні речовини, сви­нець, ртуть, літій, протизаплідні засо­би

Метаболічні порушення у ма­тері. Діти, народжені матерями, хво­рими на цукровий діабет, мають ризик (10—15 %) щодо природжених вад розвитку скелета, ЦНС. Основним те-ратогенним чинником у цьому випад­ку є гіперглікемія, яка призводить до гіпоксії органа, що перебуває у стадії розвитку (найбільш активного мітотич­ного поділу). Діти від матерів, хворих на фенілкетонурію, внутрішньоутроб-но підлягають впливу підвищеної кон­центрації метаболітів фенілаланіну й часто народжуються з вадами серця і ЦНС.

Рівні іонізуючого випроміню­вання, що застосовуються в медицині з діагностичною метою, менші за 0,05 Гр, не становлять тератогенного ри­зику для плода. Обчислена доза, яку отримує плід від поширених радіоло­гічних процедур, становить 0,01 Гр або менше (наприклад, у випадках внутріш­ньовенної пієлографії — 0,0041 Гр).

Великі дози іонізуючого випроміню­вання призводять до різних порушень залежно від часу впливу на вагітну.

Певна реакція ембріона й плода у відповідь на вплив ушкоджувального чинника залежить від часу його впливу (стадія внутрішньоутробного розвитку) й експозиції.

Незалежно від механізму дії неспри­ятливі чинники навколишнього сере­довища можуть призводити до одноти-пових порушень репродуктивного про­цесу, а саме: 1) порушення здатності до запліднення — фертильності; 2) мо-ногенні дефекти і хромосомні аномалії;

3) спонтанні викидні; 4) природжені ва­ди і порушення розвитку, затримка внутрішньоутробного розвитку плода;

5) порушення статевого співвідношен­ня; 6) перинатальна смертність; 7) ано­малії поведінки; 8) малігнізація.

Дата добавления: 2014-11-09