Домогосподарства і держава

Фактори добробуту населення

Добробут населення формується під впливом різних факторів, які іноді діють у різноманітних, навіть протилежних напрямах. Чим більше в домогосподарстві працездатних осіб, чим вищою є їх освіта, кваліфікація, тим краще вони працюють або займаються підприємницькою діяльністю, тим більшим буде сукупний дохід сім'ї. і навпаки, переважання в сім'ї непрацездатних осіб, утриманців, пенсіонерів з малою пенсією зменшує сукупний і середньодушовий дохід. Як правило, додаткові джерела добробуту для наших сімей - малі пенсії, стипендії, допомоги різного призначення та субсидії - не є вирішальними.

Не сприяє зростанню добробуту і масова втрата роботи працездатними членами сім'ї, тобто безробіття, яке в Україні за останні роки безперервно збільшується. Знижується добробут українських сімей і зростають податки на доходи, нерухомість, а також збільшуються різні збори, платежі, особливо перманентне підвищення плати за комунально-побутові послуги. Останні дуже істотно зросли в кінці 90-х років та за 2000 р.

Суттєвим фактором негативного впливу на добробут сімей залишається інфляція, яка без компенсаторських заходів з боку держави є хронічною для економіки України. Тож, соціальна політика уряду має бути спрямованою на реальне стримання інфляції, стабілізацію курсу гривні, скорочення безробіття та своєчасне розрахування з боргами по виплаті зарплати і пенсій, оптимізацію податків й інших платежів.

Країна ніколи не буде багатою, якщо в ній основна маса населення зубожіла. Навпаки, зростання доходів домогосподарств сприятиме і зростанню споживчого попиту, пожвавленню економічної кон'юнктури, поступальному розвитку суспільства.

Домогосподарства з державою мають органічні взаємозв'язки. З одного боку, вони об'єктивно заінтересовані в існуванні сильного державного апарату, який забезпечує охорону кордонів країни, підтримує правопорядок, створює і вдосконалює законодавство, регулює функціонування різних сфер галузей економіки та управляє адміністративно-територіальними утвореннями, забезпечує значною мірою безкоштовні освітні та медичні послуги тощо. Весь цей громіздкий державний апарат утримується за рахунок податків, в т. ч. і громадян (домогосподарств). І хоча всім нам не дуже хочеться віддавати гроші державі у формі податків, зборів та інших платежів, але це є об'єктивна умова існування країни, її суспільства і кожного з нас. З іншого боку, держава за рахунок податків та різних платежів юридичних і фізичних осіб формує спеціальні фонди: пенсійний; соціального, медичного страхування; сприяння зайнятості тощо. Це дає змогу їй сплачувати пенсії непрацездатним особам, матеріально підтримувати дітей-сиріт, інвалідів, безробітних, відшкодовувати втрату заробітної плати через травми і хвороби. З державного бюджету, який також формується в основному за рахунок податків, держава фінансує системи освіти, охорони здоров'я, утримує силові структури (армію, міліцію тощо).

Образно кажучи, економіка домогосподарства пов'язана з економікою держави за принципом сполучених посудин. У періоди економічної активності зростає обсяг виробництва (національний дохід країни) і суспільство має можливість підвищувати добробут сімей шляхом збільшення як трудових доходів, так і пенсій, стипендій, інших соціальних виплат. І хоча можливості сім'ї щодо маневрування своїми ресурсами небезмежні навіть у періоди сприятливої економічної кон'юнктури, вона може більше витрачати коштів на поточні потреби, освіту, зміцнення здоров'я своїх членів та робити заощадження.

У періоди погіршення загальної економічної кон'юнктури (кризи) в країні доходи сім'ї скорочуються і вона мусить зменшувати свої видатки або шукати нові можливості поновлення доходів.

Таким чином, формування і використання сімейних доходів, завершуючи процес (фазу) розподілу, є важливим та активним важелем економічного стимулювання суспільного виробництва та стабільного соціального розвитку суспільства.

Література, що рекомендована для заглибленого вивчення дисципліни

1. Абашкин О.Ю. Капитализм по-датски М.: Знание,1992.

2. Ананьев А. Новые процессы в занятости населения в условиях перехода к рыночной экономике// Вопросы экономики.-1995.-№5.

3. Введение в рыночную экономику: Учеб. пособие для экон.спец.вузов/ Под. ред. А.Лившица.-М.:Высшая школа,1996.-Гл13.-с.280-300.

4. Волохова Т.В. Государственное регулирование рынка труда: классификация мер и опыт разных стран// Вестник МГУ, серия экономическая.-1994.-№3.-с.54.

5. Загоруйко Н.А., Федоров В.Н. Социальное неравенство: причины, следствия, механизм преодоления в обществе будущего// Вестник МГУ, серия экономическая.-1994.-№1.-с.30.

6. Зубченко Л. Пенсионная система Франции: состояние и перспективы// Вопросы экономики.-1995.-№9.-с.56-63.

7. Курс экономической теории: Учеб. пособие/ Под ред. М.Н.Чепурина, Е.А.Киселевой.-Киров,1994.-Гл.12,13.

8. Макконнелл Кэмпбелл Р., Брю Стенли Л. Экономикс: принципы, проблемы, политика:В 2т.: Пер. с англ.-М.: Республика,1992.-Т.1.-Гл.6; Т.2.-Гл.37.

9. Микро-, макроэкономика: Практикум С.-Пб.: Литература плюс.-1994.-Т.13.

10. Современная экономика/ Под ред. О.Ю.Мамедова.- Росто-на-Дону,1995.-Гл.18.

11. Соколик М. Оценка бедности в Украине в 1995-1996гг.// Экономика Украины.-1998.-№1.

12. Соловьева Л. Социальное обеспечение в западных странах: проблемы 90-х годов// Мэи МО.-1993.-№12.-с.114-124.

13. Черевко Г., Лукаш В. Человеческий аспект социально-экономической эффективности// Экономика Украины.-1998.-№3.

14. Шмидт Г. Социальная политика как составная часть рыночной экономики// Вестник МГУ, сер. экономическая.-1994.-№5.-с.32.

15. Экономическая теория: Учеб. пособие/ ХГИ <<НУА>>; Е.М.Воробьев, А.А.Гриценко, М.Н.Ким и др.-Х.: Фортуна-Пресс,1997.

16. Бедность в Украине.-З.Н.-31.03.2001г.

Дата добавления: 2014-11-09