Підприємництво: головні умови та принципи його здійснення

До умов формування підприємницького середовища належить наступне:

1) наявність прав власності і господарюючих суб'єктів на засоби виробництва, його продукт і дохід;

2) наявність певної сукупності прав і свобод (наприклад, вибі вида господарської діяльності, джерел фінансування, доступ до ресурсів, збут продукції та інше), тобто економічної незалежності суб'єктів господарської діяльності;

3) наявність певного господарського середовища, яке б забезпечувало реалізацію перших двох умов (ринково-конкурентний режим господарювання);

4) наявність сприятливого клімату серед населення;

5) правовий захист підприємництва;

6) державна підтримка підприємства в області фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

Закон України "Про підприємництво" передбачає виконання у країні наступних принципів:

1) вільний вибір діяльності;

2) добровільне залучення до здійснення підприємницької діяльності;

3) самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників та споживачів виробленої продукції, установлювання цін відповідно до законодавства. При цьому "втручання" державних органів у господарську діяльність підприємців не допускається. У цьому випадку дуже важливим є вибір форм взаємодіяльності господарюючих суб'єктів. В індустріально розвинутих країнах такою формою є контрактна система взаємовідносин між товаровиробниками. Це означає, що більшість угод здійснюється на основі письмової чи усної домовленості. У нашій же країні набуває розвитку така форма, як прямий договір між підприємствами;

4) вільне найняття робітників. Мається на увазі, що законодавство повинно бути так відпрацьовано, щоб робітник мав змогу запропонувати свою робочу силу відповідно до своїх бажань з одного боку. З другого боку, під час укладення трудового договору підприємець повинен забезпечити умови та охорону праці, його оплату не нижче встановленого мінімального рівня, а також інші соціальні гарантії;

5) залучення та використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено чи необмежено законодавством. Для реалізації цього принципу дуже важливою є роль держави. Саме вона:

а) дає підприємцю землю;

б) передає державне майно (протягом приватизації);

в) сприяє організації матеріально-технічного забезпечення;

г) допомагає у підготовці та перепідготовці кадрів;

д) забезпечує інформаційне обслуговування підприємців.

6) вільне розпорядження прибутком, який залишається у фірмі після внесення платежу, встановленого законодавством. Виключаються з практики будь-які нормативні розподілення прибутку;

7) самостійне здійснення підприємцем-юридичною особою, зовнішньоекономічною діяльності, використання підприємствами належної йому частки валютного прибутку за власним розсудом.

Якщо проаналізувати мировий досвід, то перш за все потрібно відзначити серйозну підтримку дрібного бізнесу крупними підприємствами.

(Франчайзинг).

Ця система співпраці крупного та дрібного підприємництва здобула широке розповсюдження у США, країнах Західної Європи. Конкретно ця співпраця виявляє себе в:

1) виділення дрібному бізнесу кредитів на пільгових умовах;

2) консультування;

3) надання рекламних послуг;

4) надання права використання торгівельної марки;

5) здавання в оренду обладнання.

Наприклад, у США на основі системи франчайзингу в 1988р. функціонувало більше 0,5 млн. підприємств дрібного бізнесу, число зайнятих - 7,3 млн. ос.; сума продажу - 640 млрд. дол. за рік.

4. Основні типи і форми підприємств а.

В країнах розвиненою ринковою економікою підприємництво може бути виражено трьома основними типами:

1) дрібний бізнес, який засновується на приватній власності назасоби виробництва;

2) спільне підприємництво чи партнерство;

3) корпоративне підприємництво, яке засновується на акціонерній власності. Структура недержавного бізнесу у США

Типи підприємств	Кількість фірм %	Валовий дохід %
Приватні фірми	78,3	73,8	68,4	11,4	7,1	4,9
Партнерство	7,8	8,8	10,3	4,5	3,5	4,4
Корпорація	13,9	13,9	21,3	84,1	89,7	90,7
Разом	101%	100%	100%	100%	100%	100%

За типом власності розпізнають наступні форми виробництва:

1) приватні фірми;

2) колективні підприємства з необмеженою відповідальністю;

3) товариства з обмеженою відповідальністю;

4) державні та муніципальні підприємництва (на Заході до їх числа також відносять підприємства зі змішаним капіталом);

5) об'єднання підприємств.

Під приватною фірмою розуміють індивідуальне підприємство, яке належить громадянину на правах власності, або членам його родини на правах спільної часткової власності.

По суті, це дрібне підприємництво.

В США у с/г - 11 млн. приватних фірм з доходом від 3,5 - 65 млн. дол. і лише 40 тис. - 3 млн. дол., а чистий дохід - 200 -300 тис. дол.

Під колективною формою підприємств і необмеженою відповідальністю розуміють таку організаційно-правову форм підприємницької діяльності, коли усі члени колективу несуть необмежену солідарну відповідальність по зобов'язанням підприємства усім своїм майном.

В країнах з розвиненою ринковою економікою ця форма подається партнерствами, кооперативами і колективами народними підприємствами. Наприклад, в США - 2млн. партнерств(близько 10% підприємств у сфері дрібного підприємництва). Кооперативи охоплюють лише 5 - 6 % виробленої продукції. Народні підприємства складають 3 - 4%. До колективних підприємств з необмеженою відповідальністю відносять також просте товариство і повне товариство.

Під простим товариством розуміють підприємство, яке засноване на взаємних зобов’язаннях учасників спільної справи про з'єднання капітальної та спільної діяльності.

Повне товариство - це така господарська форма, всі учасники якої (ті, що займаються торгівлею чи промислом у рамках однієї спільної фірми) відповідають, як солідарні боржники. Товариства обмеженої відповідальністю (ця форма популярна на Заході) - це така форма підприємницької діяльності, учасники якої - громадяни чи юридичні особи - об'єднуються для спільної господарської діяльності та відповідають по зобов’язаннях фірми лише у розмірі своєї частки у капіталі цієї фірми. При укладенні комерційних угод і визначенні виробничої програми достатньо чітко визначається міра фінансової та майнової діяльності кожного власника у процесі роботи фірми. У практиці Західних фірм обмеженою відповідальністю склад власників формується: або на основі установчого договору; або між юридичними особами; або між окремими громадянами (керують громадяни).

У тому випадку, коли фірми обмеженою відповідальністю засновуються юридичними особами, керування фірмою здійснюється винятково найманими службовцями управління від власності. Визначення "Alt" - означає товариство з обмеженою відповідальністю. До товариств з обмеженого відповідальністю також відносять змішані товариства. Вони об’єднаннями кількох громадян чи юридичних осіб, які створені на основі договору між ними для спільної господарської діяльності та включають: дійсних членів; членів - власників.

Дійсні члені несуть повну солідарну відповідальність по зобов’язанням товариства усім своїм майном, а члени - вкладники несуть відповідальність по зобов’язанням товариства у розмірі їх вкладів у капітал товариства. Цей різновид підприємства на заході визначається як "одномандатне товариство ".

Наступними різновидом фірм з обмеженою відповідальністю є акціонерне товариство, тобто об'єднання громадян чи юридичних осіб для спільної господарської діяльності. Його майно формується в основному за рахунок продажу акцій, які засвідчують право їх володаря на фіксовану частину капіталу акціонерного товариства. Акціонери несуть відповідальність по зобов’язанням лише у розмірі свого вкладу.

Існує 2 типи АТ: закриті та відкриті.

1). Закриті АТ - це форма, капітал якої розподілен на частини серед деякого числа власників. За кордоном ця форма стимулюється державою за допомогою знижування податкової ставки, наприклад в США на 5-25%.

2).АТ відкритого типу - це така форма, капітал якої розповсюджується шляхом відкритої підписки. Тому купити акцію може будь-яка людина.На Україні створення АТ здійснюється двома гіляками:

а). гіляком створення нових фірм на основі добровільного об'єднання капіталів незалежних підприємців;

б). шляхом перетворенням державних підприємств в АТ.

Державні та муніципальні підприємств а.

Хочу відзначити, що за кордоном державних підприємств радянського типу дуже мало від 0-2%, але вони позбавлені можливості "робити бізнес "- тобто не мають ні юридичної, ні господарської незалежності. Ці підприємства, не сплачують податків на прибуток, тому що всі їх доходи та витрати належать державі.

У розвинених країнах є й інший тип державних підприємств, які визначають державний сектор. В Англії наприклад, держсектор припадає -25% ВВП і зайнято 25% самодіяльного населення. В США на частку держави припадає 20% основного капіталу, 40% - землі, 45% усіх електростанцій.

Державний бізнес у цьому випадку виступає у формах суспільних "публічних" корпорацій, або змішаних акціонерних товариств. Найбільш розповсюдженою формою є публічні корпорації (ПК). ПК засновуються урядовим наказом у формі АТ усі акції яких належать державі. Проте всі корпорації входять до системи органів державного самоуправління, вони лише узгоджують з ними плани своєї діяльності, контролюються ними. Щодо змішаних фірм, то їх акції належать як державі, так і приватним вкладникам.

Наступна форма підприємництва - об'єднання підприємств. Сюди відносять також їх види: асоціації; консорціуми; міжгалузеві і міжрегіональні союзи. У цьому випадку підприємства, що входять до составу об'єднання, зберігають свою самостійність і права юридичної особи.

Керуючі органи об'єднання, не володіють владою розпорядження щодо підприємств, які входять до об'єднання, і виконують свої функції на основі договорів з підприємствами.

Господарська асоціація - це договірні об'єднання організацій та підприємств, з метою господарських функцій. Учасники асоціації зв'язані менш жорстко, ніж у концерні.

Різновиди асоціації:

1) соціальна асоціація - це об'єднання підприємств, організацій та громадян, а інколи й державних інститутів для захисту громадян в будь-яких сферах діяльності.

2) змішана асоціація: для неї характерна як виробничо-господарська, так і соціальна діяльність.

Дата добавления: 2014-11-09