IІІ Універсал Української Центральної ради

Документ № 1

111

ДОДАТОК*

Віднині Україна стає Українською Народною Республікою.

Не відділяючись від Республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів.

До Установчих Зборів України вся власть творити лад на землях наших, давати закони й правити належить нам, Українській Центральній раді, і нашому правительству – Генеральному секретаріатові України…

До території Народної Української Республіки належать землі, заселені у більшості українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Пол- тавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточне визначення границь Української Народної Республіки, як щодо прилучення частин Курщини, Холмщини, Вороніжчини і суміж- них губерній і областей, де більшість населення українське, має бути вста- новлене по згоді зорганізованої волі народів…

Віднині на території Української Народної Республіки існуюче право власності на землі поміщицькі та інші землі нетрудових хазяйств сільсько- господарського призначення, а також на удільні, кабінетські та церковні землі – касується…

На території Народної Республіки України від сьогодні встановлюється по всіх підприємствах вісім годин праці…

Четвертий рік на фронтах ллється кров і гинуть марно сили всіх народів світу. Волею й іменем Української Республіки ми, Українська Центральна рада, станемо твердо на тому, щоб мир було встановлено якнайшвидше. Для того ми вживемо рішучих заходів, щоб через центральне правительство примусити й спільників і ворогів негайно розпочати мирні переговори…

Однині на землі Республіки Української смертна кара касується.

Всім ув’язненим і затриманим за політичні виступи, зроблені до сього дня, як уже засудженим, так і незасудженим, а також і тим, хто ще до відпові- дальності не притягнений, дається повна амністія. Про усе негайно буде ви- даний закон.

Суд на Україні повинен бути справедливий, відповідний духові народу. З тою метою приписуємо Генеральному секретарству судових справ зробити всі заходи упорядкувати судівництво і привести його до згоди з правними поняттями народу… Генеральному секретарству внутрішніх справ припису- ємо:

вжити всіх заходів до закріплення й поширення прав місцевого само- врядування, що являються органами найвищої адміністративної влади на місцях, і до встановлення найтіснішого зв’язку й співробітництва його з органами революційної демократії, що має бути найкращою основою віль- ного демократичного життя.

Так само в Українській Народній Республіці має бути забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією: свободу слова, друку, віри, зі- брань, союзів, страйків, недоторканості особи і мешкання, право і можли- вість уживання місцевих мов у зносинах з усіма установами.

* Усі документи адаптовано до норм сучасної української літературної мови.

Äîäàòîê

Український народ, що сам довгі літа боровся за свою національну волю й нині її здобув, буде твердо охороняти волю національного розвитку всіх народностей, на Україні сущих, тому оповіщаємо, що народам великорусь- кому, єврейському, польському й іншим на Україні признаємо національно- персональну автономію для забезпечення їм права і свободи самовряду- вання у справах їх національного життя. Та доручаємо нашому Генеральному секретарству національних справ подати нам в найближчому часі законо- проект про національно-персональну автономію…

Громадяни! Іменем Народної Української Республіки в федеративній Ро- сії ми, Українська Центральна рада, кличемо всіх до рішучої боротьби з усяким безладдям і руїнництвом та до дружнього великого будівництва нових державних форм, які дадуть великій і знеможеній Республіці Росії здоров’я, силу і нову будучність. Вироблення тих форм має бути проведене на Українських і Всеросійських Установчих Зборах.

Днем виборів до Українських Установчих Зборів призначено 27 грудня 1917 року, а днем скликання їх – 9 січня 1918 року.

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали: У 2 т. – К.: На- укова думка, 1996. – Т. 1. – С. 398–401.

Дата добавления: 2014-11-26