Аналіз виконання експортних виробничих контрактів та торговельних угод

На період до 31 грудня 2010 року, тис. грн.

Прогнозний аналіз змін у структурі акціонерів АТ

Показник	Разом	у тому числі
акціонери-резиденти	акціонери-нерезиденти
сума	%	сума	%	сума	%
1. Прості акції в обігу на 1.01.2010 р.	9722,3	78,2	8355,7	67,2	1366,6	11,0
2. Погашення заборгованості за прос-тими акціями зареєстрованої емісії	1896,0	15,2	745,3	6,0	1150,7	9,2
3. Запланована емісія простих акцій	—	—	—	—	—	—
4. Привілейовані акції, що підля-гають конвертації в прості акції	820,1	6,6	—	—	820,1	6,6
5. Облігації власної емісії, що реінвестуються в прості акції	—	—	—	—	—	—
Усього	12438,4	100,0	9101,0	73,2	3337,4	26,8

Прогнозні підрахунки вказують на можливе збільшення протягом двох років кількості ухвальних голосів акціонерів-нерезидентів з 11,0% до 26,8% за рахунок сплати заборгованості за простими акціями зареєстрованої емісії та можливої конвертації привілейованих акцій (без права голосу) в обігу в прості акції. При цьому чинник конвертації має більш імовірнісний характер, ніж чинник сплати заборгованості, оскільки конвертація привілейованих акцій у прості відбувається тільки на бажання їхнього власника.

Аналізуючи експортні операції, насамперед звертають увагу на:

а) виконання експортних контрактів за вартістю, за фізичними обсягами експортованої продукції, за термінами поставок;

б) розрахунок впливу факторів, що позначаються на вартісних та кількісних показниках виконання експортних контрактів;

в) причини невиконання експортних контрактів за будь-якими параметрами.

Інформація для аналізу міститься в таких документах:

а) формах фінансової звітності (ф.№2 “Звіт про фінансові результати”);

б) формах статистичної звітності (форма №1-П (річна) “Звіт підприємства (об’єднання) по продукції”, форма №8-ЗЕД (річна) “Звіт про експорт (імпорт) товарів”, форма №9-ЗЕД (річна) “Звіт про експорт (імпорт) послуг”;

в) синтетичних облікових регістрах (відомість 16 або журнал-ордер 6, або Головна книга (за меморіально-ордерною формою);

г)первинних документах (договори на поставку продукції, торговельні угоди тощо).

Першим етапом аналізу є вивчення структури реалізації продукції за експортними угодами. Специфіка аналізу полягає, по-перше, у тому, що треба враховувати значну кількість видів експортних угод, адже окрім прямих експортних поставок продукції підлягають аналізу бартерні, консигнаційні, реекспортні угоди, договори на переробку давальницької сировини тощо. По-друге, існує проблема перерахунку різних валют конкретних експортних контрактів до єдиної базової валюти, за якою проводиться аналіз. Можна запропонувати такий альтернативний підхід до вибору базової валюти:

а) національна валюта (гривня);

б) вільно конвертована валюта (долар США).

У першому випадку спрощуються допоміжні підрахунки, оскільки облік будь-якої інвалютної операції обов’язково здійснюється і в національній валюті, але не враховується інфляція національної валюти, яка іноді досить значна навіть протягом одного року. Якщо за базову валюту аналізу взято вільно конвертовану валюту, то інфляційний чинник нівелюється, але допоміжні підрахунки значно ускладнюються. Наприклад, поставку, оцінену в єгипетських фунтах або індійських рупіях, можна перерахувати в долари США лише за крос-курсом будь-якої іноземної валютної біржі.

Наведемо приклад аналізу структури продукції, реалізованої за експортними контрактами певним умовним підприємством (див. табл. 3).

Таблиця 3

Дата добавления: 2014-11-26