Економічні аспекти якості продукції

Якістьяк економічна категорія відображає сукупність властивостей продукції, послуг, що зумовлюють ступінь їх придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

Функціональність

Загальні вимоги споживача до об’єкта (засобу задоволення потреб)

Економічність

Кожна потреба виражається низкою вимог (рис. 1.1), які беруть участь у формуванні відносин придатності об’єкта для цілей споживача, слугують для оцінки відповідності об’єкта його призначенню та, відповідно, визначають, межу якості об’єкта.

Безпека

Естетичність

Зручність

Спочатку якість продукції та послуг сприймалась,як відповідність вимогам і стандартам, потім – як повне задоволення потреб споживача, нині – не тільки повне задоволення потреб споживача, а й сприйняття споживачами ступеня виконання їх вимог.

Ці вимоги знайшли безпосереднє відображення у визначеннях, прийнятих у різних версіях міжнародних стандартів ISO серії 9000, які формують вимоги до систем управління якістю на підприємствах.

Відповідно до ДСТУ ISO 9000-2001 прийнято таке визначення поняття якості: якість – це ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги.

Вимога – сформульована потреба або очікування, загальнозрозумілі або обов’язкові.

Відповідність – це виконання вимоги.

Невідповідність – невиконання вимоги.

Зацікавлена сторона – це особа чи група осіб, які мають певний інтерес щодо показників діяльності або успіху організації.

Настанова з якості – це документ, який регламентує систему управління якості організації.

Програма якості – документ, що визначає які методики та відповідні ресурси, хто та коли повинен застосовувати на певному етапі для поліпшення якості продукції та послуг.

Протокол – документ, який містить одержані результати або звіти про виконання робіт.

Система управління – система, яка дає змогу встановлювати політику і цілі і досягати цих цілей.

Система управління якості – система, яка контролює діяльність організації щодо якості.

Управління якістю – скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації щодо якості.

Планування якості – складова частина управління якістю, зосереджена на встановленні цілей у сфері якості та на визначенні операційних процесів та відповідних ресурсів, необхідних для досягнення цілей у сфері якості.

Контроль якості – зосереджений на виконанні вимог до якості.

Результативність – це ступінь реалізації запланованої діяльності та досягнення запланованих результатів.

Ефективність – співвідношення між досягнутим результатом і використаними ресурсами.

Організаційна структура – розподіл відповідальності, повноважень та взаємовідносин між працівниками.

Інфраструктура – це сукупність устаткування, обладнання та служб, необхідних для функціонування організації.

Продукція – результат процесу, тобто в результаті взаємопов’язаних дій перетворення сировини в кінцевий продукт.

2. «Петля якості» продукції, послуги.

Система «якість» має охоплювати усі стадії життєвого циклу продукції та послуг: дослідження, розробку, виробництво, реалізацію, споживання тощо. У міжнародних стандартах ISO серії 9000 життєвий цикл продукції розділений на 11 етапів і має назву «Петля якості».

Це схематична модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість продукції, послуг на кожній стадії їх життєвого циклу. (Схема Петлі якості)

На стадії маркетингу здійснюється пошук та вивчення ринку, внаслідок чого підприємство з’ясовує необхідність певного продукту на ринку і може вирішувати чи буде воно його виробляти.

Маркетинг повинен створити відповідне середовище для нового продукту, встановити поточну або перспективну потребу в цьому товарі на ринку.

Етап розробки продукції та послуг має забезпечити переведення попередніх параметрів продукції, що містяться в описах, які надані маркетологами, на мову технічних вимог, характеристик, матеріалів і т. д.

Розробка технології приготування продукції супроводжується лабораторними дослідженнями мікробіологічної, фізико-хімічної і біологічної цінності, оцінкою органолептичних властивостей. Результатом досліджень є нова або скорегована технологія приготування продукції, розроблені стандарти виробництва напівфабрикатів, кулінарних і кондитерських виробів, технічні умови та технологічні інструкції, технологічні картки. Єдині вимоги до сировини, її витрати, вихід готової продукції міститься у Збірниках рецептур.

Матеріально-технічне і ресурсне забезпечення створюють передумови для випуску продукції відповідної якості.

Сировина, напівфабрикати та матеріали чинять безпосередній вплив на якість продукції та послуг, визначають кінцевий результат і повинні відповідати таким вимогам: висока якість, екологічна чистота, безпека для життя і здоров’я людини. Технічне оснащення підприємства також має сприяти якісному виробництву продукції та наданню послуг, ефективному використанню сировинних матеріалів, енергетичних ресурсів.

Якість постачання забезпечується такими заходами:

1. Розробкою та реалізацією програми поставок.

2. Процедурами урегулювання спірних питань, що стосуються якості поставок.

3. Організацією робіт з прийому, збереження, видання, а також із збереженості матеріалів.

Етап розробки та підготовки виробничих процесів передбачає чітке відтворення технологічних процесів на виробництві, у тому числі поточність виробництва, раціональна організація робочих місць, умови виробничого середовища та ін..

Якість процесу виробництва продукції або надання послуг забезпечується такими заходами:

1. Планування виробничих операцій.

2. Технічним контролем виробничих процесів.

Створення умов, що виключають можливість пошкодження матеріалів, напівфабрикатів та продукції в ході виробництва шляхом відповідного зберігання, захисту та переміщення.

4. Перевіркою інструментів, устаткування.

Істотне значення має контроль за якістю продукції (брокеражний, органолептичний, лабораторний).

Важливе значення має естетичне сприйняття страв, що досягається завдяки використанню різних способів їх оформлення. Оформлення страв часто пов’язане з додатковими витратами сировини, трудових ресурсів. Тому важливим є встановлення оптимального співвідношення між якістю і вартістю продукції на основі функціонально-вартісного аналізу.

Забезпечення якості після виробництва продукції на стадії упаковки, реалізації, організації споживання досягається шляхом планування всього процесу, грамотно складеної супроводжуючої документації, узгодженості взаємозв’язків виробника та постачальника.

Утилізація відходів сприяє ефективнішому використанню сировини – отриманню додаткової продукції.

Фактори підвищення якості та конкурентоспроможності продукції та послуг підприємства:

Технічні:

ü Використання науки і техніки в процесі проектування продукції;

ü Запровадження новітньої технології виробництва і суворе дотримання технологічної дисципліни;

ü Забезпечення належної технічної оснащеності виробництва;

ü Удосконалення застосовуваних стандартів і технічних умов.

Організаційні:

ü Запровадження сучасних форм і методів організації виробництва і управління;

ü Удосконалення методів контролю і розвиток самоконтролю на всіх стадіях виготовлення продукції;

ü Розширення прямих господарських зв’язків між виробниками та споживачами;

ü Узагальнення та використання передового вітчизняного та зарубіжного досвіду в галузі підвищення конкурентоспроможності продукції.

Економічні та соціальні:

ü Застосування узгодженої системи прогнозування і планування необхідного рівня якості продукції;

ü Установлення прийнятних для виробників і споживачів цін на окремі види товарів і послуг;

ü Використання ефективної мотивації праці всіх категорій персоналу підприємства;

ü Усебічна активізація людського чинника та проведення кадрової політики, адаптованої до ринкових умов господарювання.

Дата добавления: 2014-11-26