Особливості «східного» мислення

Тема 2 Філософія Стародавнього Сходу

План

1. Особливості «східного» мислення.

2. Філософська думка Стародавньої Індії.

3. Філософська думка Стародавнього Китаю.

Початком філософування слід вважати прагнення осягнути цілісність світу та визначити місце людини у загальній світобудові. Подібні світоглядні процеси припадають на ІІІ–ІІ тисячоліття до нашої ери і охоплюють найдавніші землеробські центри – стародавні Єгипет, Вавилон, Індію, Китай. Уявлення про єдину першооснову всіх речей були пов’язані з використанням води у зрошувальному землеробстві. Єгиптяни і вавилоняни вважали, що саме вода лежить в основі всього сущого, бо вона була основою врожаю і життя взагалі. Практика існування сприяла також розвиткові астрономічних, метеорологічних, математичних знань, але носіями цих, як вважалося, священних знань були жерці. Переднаука, яка могла б сприяти формуванню філософських картин світу, виявилася кастовою справою, що не допускала свободомислення. І взагалі право на власну думку мав лише верховний правитель. Тому у Єгипті та Вавилоні філософська думка не отримала більш-менш зрілих форм, бо не мала духовного простору для свого розвитку.

Щодо Індії та Китаю, то тут склалася дещо інша ситуація, і тому виявляється цілком реально відстежити процес переходу від міфологічно-релігійного світогляду до філософії.

Перш ніж розглянути філософські учення стародавніх Індії та Китаю, звернемо увагу на деякі суттєві моменти, що проявляються майже в усіх спробах визначення загальної світобудови і долі людини:

• присутнє образно-емоційне світосприйняття, успадковане від міфологічно-релігійних уявлень. Світ сповнений різноманітними силами духів і божеств, є динамічним й живим;

• людина є лише часткою гармонійно улаштованого світу, вона не хизується своїм розумом і не претендує на перетворення світу відповідно до своїх цілей;

• порушення світової гармонії зумовлюється нечемною поведінкою людей, тому філософські учення завжди містять поради і настанови належної, правильної поведінки;

• сенс людського життя – це перш за все споглядання світу, невтручання у природний хід речей. Діалог зі світом має відбуватися через думки, медитації, духовні зусилля;

• світ має проявлений і непроявлений бік; матеріальне і духовне присутнє в усіх без винятку речах. Дух завжди має пріоритет над матерією;

• філософська думка відштовхується від істин, викладених у священних книгах («Веди» в Індії, «У-цзин» в Китаї). Тлумачення цих істин і проявилося як філософське свободомислення.

Дата добавления: 2014-11-16