Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату

Транссудат накопичується в серозній порожнині в разі декомпенсації серцевої діяльності, тяжкої ниркової недостатності, здавлювання судин пухлиною (порушення місцевого кровообігу). Завжди має серозний характер, блідо- або золотисто-жовтий колір; прозора рідина слабо-лужної реакції; зміна кольору та прозорості може спостерігатися в геморагічних або хільозних транссудатах.

Відносна густина рідини коливається в межах 1,002-1,015, ніколи не перевищує верхню межу. Кількість білку в транссудаті в межах 5-25 г/л, проба Рівальта негативна.

Клітинний склад транссудату бідний. Під час мікроскопії виявляється невелика кількість еритроцитів, лімфоцитів і клітин мезотелію.

Залежно від виду патологічного процесу виділяють різні види ексудату.

Серозні та серозно-фібринозні ексудати – прозорі, жовтого кольору, лужної реакції, відносна густина > 1,018. Кількість білка близько 30 г/л, проба Рівальта позитивна. У серозно-фібринозному ексудаті наявні фібринозні згустки. Під час мікроскопії виявляється невелика кількість клітинних елементів, переважно лімфоцитів. Проте можна виявити й інші види клітин: нейтрофіли, еозонофіли, макрофаги, мезотелій.

Серозні й серозно-фібринозні ексудати накопичуються в разі ексудативних плевритів і перитонітів туберкульозної етіології, ревматизму, сифілісу.

Серозно-гнійний і гнійний ексудати – каламутні, жовто-зеленого, іноді буруватого кольору, в'язкої або густої консистенції. Кількість білка близько 70-80 г/л, відносна густина висока. Мікроскопічно виявляють велику кількість сегментоядерних нейтрофілів, часто з дегенеративними змінами, краплі жиру, кристали холестерину, бактерії. Серозно-гнійні та гнійні ексудати утворюються в разі бактеріальних інфекцій (гнійні плеврити та перитоніти).

Геморагічний ексудат червоного або бурого кольору, каламутний, містить близько 30 г/л білка. Під час мікроскопії з'ясовується, що головну масу клітин складають еритроцити, наявні нейтрофіли та лімфоцити. У період розсмоктування геморагічного ексудату до 80% клітин складають еозонофіли, що є хорошою прогностичною ознакою. Геморагічні ексудати частіше трапляються при злоякісних новоутвореннях, геморагічних діатезах, травмах грудної та черевної порожнин.

Гнильний ексудат каламутний, зеленувато-коричневого кольору, напівв'язкий, має сморідний запах. Містить багато детриту, бактерій, кристалів холестерину. Гнильний ексудат характерний для гангрени легень з проривом в плевральну порожнину, а також для гангрени кишок.

Хільозний ексудат молочного кольору, каламутний, містить велику кількість жиру. Кількість білка близько 35 г/л. Ефір легко просвітлює ексудат, оскільки розчиняє жир. Мікроскопічно виявляють велику кількість крапель жиру. Хільозні ексудати виникають у разі розривів лімфатичних судин, спричинених травмою, найчастіше в черевній порожнині.

Хілусоподібний ексудат подібний до хільозного ексудату, але жиру містить значно менше. Кількість білка в середньому 30 г/л. Мікроскопічно виявляють значну кількість жироперероджених клітин, детрит і краплі жиру. Хілусоподібний ексудат накопичується в порожнинах у разі хронічного запалення серозних оболонок, коли відбувається інтенсивний розпад жироперероджених клітин (туберкульоз, цироз печінки, пухлини).

Дата добавления: 2014-11-16