Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки

Досліджуване мокротиння переносять у чашку Петрі, розміщуючи на чорному й білому тлі, визначають фізичні (загальні) властивості.

Кількість мокротиння може бути різною: від незначної (2-5 мл), наприклад у разі гострого бронхіту, бронхіальної астми, катару верхніх дихальних шляхів, до досить значної (200-300 мл і більше), що найбільш характерно для захворювань, що супроводжуються утворенням порожнин в органах дихання (абсцес, гангрена, бронхоектатична хвороба).

Кількість мокротиння визначають в скляній градуйованій посудині. Якщо зібране мокротиння залишити стояти, то через деякий час воно може розподілитися на шари. У разібронхоектазів, гангрени легенів, гнилісного бронхітумокротиння ділиться на три шари: верхній – пінявий (слиз), середній –серозний (з опалесценцією) і нижній – пухкий, дрібнозернистий (гній). У хворих на туберкульоз легенів нижній шар мокротиння грудкуватий, бо складається з великих грудочок, вкритих слизом. У разіабсцесу легенів мокротиння при стоянні ділиться на два шари: верхній – серозний і нижній – гнійний, жовтого кольору.

Запах. Свіжовиділене мокротиння запаху не має. Гнилісний запах – характерний для абсцесу, гангрени легенів, а також для гнилісного бронхіту, коли до мокротиння приєднується гнилісна флора. Сморідний запах мокротиння має у разі розпаду легеневої тканини (рак).

Характер мокротиння визначається за його складом. Під час опису компонент, що переважає ставиться на друге місце. За характером розрізняють:

- слизисте мокротиння – безбарвне, склоподібне, в'язке, тягуче – виділяється на початкових стадіях бронхіту та бронхіальної астми;

- гнійне мокротиння – без домішок слизу трапляється дуже рідко, виділяється, наприклад, у разі прориву емпієми в просвіт бронха, бронхоектазах;

- слизисто-гнійне або гнійно-слизисте мокротиння характерне для більшості запальних процесів у легенях, бронхах і трахеї; каламутна в'язка маса, в якій тісно перемішані гній та слиз;

- кров'янисте мокротиння, що містить прожилки або згустки крові, виділяється в разі туберкульозу легенів, пухлин (рак легені);

- серозне мокротиння – рідке, піняве – часто спостерігається під час набряку легень, іноді домішки крові забарвлюють його в рожевуватий колір.

Колір залежить від характеру мокротиння. Сірий або сірувато- жовтий спостерігається в слизисто-гнійного, жовтувато-сірий – у гнійно-слизистого мокротиння. Жовтий колір має астматичне мокротиння через скупчення в його грудочках еозинофілів. Червоний, бурий, іржавий, малиновий колір має мокротиння з домішками крові. Коричневого (шоколадного) або бурого кольору мокротиння набуває внаслідок руйнування гемосидерину. Наявність білірубіну може забарвлювати його в жовтий або зеленуватий колір. Чорний колір – зумовлений домішками вугільного пилу.

Консистенція мокротиння залежить від його характеру і може бути:

- тягучою – за наявності слизу;

- в'язкою або помірно-в'язкою – за наявності домішок гною,

- рідкою – за наявності крові або серозної рідини;

- драглистою – за наявності фібрину та слизу.

Тягуче мокротиння виявлено в разі крупозної пневмонії, в'язке – в разі хронічних бронхітів, бронхопневмоній, бронхоектазів, абсцесу легень, рідке – в разі легеневої кровотечі, набряку легень, драглисте – в разі алергічних бронхітів, бронхіальної астми.

Форма. Розрізняють мокротиннязернисте, грудкувате та клаптеподібне. Як правило, мокротиння має грудкувату (зумовлене грудками слизу), клаптеподібну або змішану (грудкувато-клаптеподібну) форму. Грудкувато-клаптеподібна форма – характерна для тяжкого запалення легенів з деструкцією або для раку легені, коли в слизу містяться клаптики легеневої тканини. У разі посиленої ексфоліаціїї (злущення) епітелію альвеол при пневмонії, коли в мокротинні міститься велика кількість зліпків з альвеол, форма мокротиння зерниста.

Патологічні домішки, які видно неозброєним оком:

- спіралі Куршмана – звивисті, спіралеподібні слизові трубчасті утворення білуватого кольору, різко відмежовані від іншої слизистої маси мокротиння, мають діагностичне значення в разі бронхіальної астми;

- фібринозні згустки – мають вигляд клубочків білувато-червоного кольору, еластичної консистенції і складаються зі слизу та фібрину. Після промивання у воді фібринозні згустки набувають вигляду білуватих гіллястих зліпків з бронхів до 10 см і навіть 18 см завдовжки, трапляються в мокротинні в разіфібри­нозного бронхіту, крупозної пневмонії;

- рисоподібні тільця (лінзи Коха) – непрозорі щільні утворення сирнистої консистенції, зеленувато-білого кольору, завбільшки з головку булавки. Вони утворюються в кавернах і міс­тять продукти жирового розпаду, детрит, звапнілі коралоподібні волокна, кристали холестерину й велику кількість мікобактерій туберкульозу. Виявляють в мокротинні в разі каверзного тубер­кульозу легенів;

- пробки Дітриха – гнійні грудочки білувато-сірого або жовто-сірого кольору завбільшки від головки булавки до боба, з різким неприємним запахом. До їх складу входять продукти клітинного розпаду, детрит, кристали жирних кислот і бактерії. Виявляють в мокротинні в разі бронхоектазів, гангрени легенів;

- некротизовані клаптики легеневої тканини можуть з'являтись в мокротинні під час деструктивних процесів у легеневій тканині (гангрена легенівіабсцес легенів). Вони чорного кольору, різної величини;

- клаптики пухлини легені виявляються в мокротинні в разі новоутвореньу легенях і бронхах. Вони мають вигляд щільних сіруватих, буруватих або кров'янистих крихкуватих утворень різної величини;

- друзи актиномікозу – дрібні зернинки білуватого або зеленувато-сіруватого кольору, вкриті гноєм. Променистий грибок – збудник актиномікозу має типову форму і його можна виявити під час мікроскопічного дослідження.

У мокротинні можна також виявити яйця й личинки глистів, гачки ехінокока та обривки його оболонки. У мокротинні можуть виявлятися легенева двовустка та аскариди, плісняві й дріжджові гриби.

Сторонні тіла виявляють у мокротинні випадково. Це можуть бути: насіння, кісточки ягід, колоски злакових, монети, голки тощо. Видимі домішки, які не мають діагностичного значення – це залишки їжі, слина, що потрапила з порожнини рота, і слиз із носоглотки.

Дата добавления: 2014-11-16