Призначення, будова та принцип дії підривників типу ГПВ

Дія підривника Т-7

При пострілі: під дією сил інерції від лінійного прискорення осідають: натискна гайка з балістичним кільцем, здійснюючи стопоріння дистанційних кілець, а отже – i установки підривника; дистанційний ударник запалювального механізму надколює капсуль-підпалювач, промінь вогню якого через запальний отвір запалює дистанційний вміст верхнього дистанційного кільця.

При польоті: після вигоряння порохового запресування у верхньому дистанційному кільці до передаточного отвору загоряється порохова запресування в середньому дистанційному кільці, а потім аналогічно – i в нижньому. Нормальне горіння забезпечується за рахунок надходження повітря через отвір в балістичному ковпаку i виходу порохових газів через 4 радіальні отвори у ньому.

Після вигоряння порохового запресування в нижньому дистанційному кільці через порохові стовпці в хвостовику корпусу запалюється порохова петарда, а від неї – вибивний заряд снаряда, який i забезпечує його дію в розрахованій точці траєкторії.

При зустрічі з перешкодою: при установці підривника на удар або неспрацюванні дистанційного пристрою під дією сил інерції перешкоди інерційний пiдривач наколює капсуль-підпалювач на жало, i промінь вогню запалює порохову петарду, i від неї запа-люється вибивний заряд снаряда.

Головний підривник ГПВ-3 призначений для комплектації пострілів з кумулятивними обертовими снарядами до 122-мм і 152-мм пушок і гаубиць.

Підривник ГПВ-3 – електромеханіч-ний, ударної дії, запобіжного типу, з далеким зведенням (на відстані 3-40 м від гармати).

Дія підривника грунтується на вико-ристанні п'єзоелектричного ефекту, який забезпечує миттєвість спрацьовування при ударі об перешкоду, а отже, і більш стабільна кумулятивна дія снарядів.

Підривник має вибірковість дії, що забезпечує поразку броні цілей, укритих за кущами або захищених легкими металевими (сітчастими)екранами. Підривник складається з корпусу, п’єзогенера-тора, запобіжного механізму, механізму далекого взведення і детонуючого пристрою (рис. 2.18).

У корпусі зібрані всі вузли і деталі підривника. Зовні на корпусі є праве різьблення, призначене для вгвинчування підривника у снаряд. На передню частину корпусу нагвинчений сталевий ковпак, що забезпечує безпеку стрільби в будь-яку погоду і вибіркову дію підривника по броні.

П’єзогенератор служить для перетворення енергії удару при зустрічі снаряда з перешкодою в електричний імпульс, що викликає спрацьовування іскрового електродетонатора.

П’єзогенератор складається із центрального контакту 27, що розміщується в ізоляторі 13, металевої прокладки 12, сукняних прокладок 23 і 26, п’єзоелемента 14, ударника 24, підтискної гайки 15, кришки 22 і кільця 16. Від зовнішнього середовища п’єзогенератор захищений мембраною 17, до якої за допомогою заклепки кріпиться гнучкий контакт 21.

Перетворення енергії удару в електричну здійснюється за допомогою п’єзоелемента, електродами якого є посріблені торцеві поверхні.

Ударник 24 служить для передачі зусилля, що стискає п’єзоелемент при зустрічі снаряда з перешкодою.

Рисунок 2.18 – Будова підривника (положення деталей підривника в службовому положенні):

1 – детонатор; 2 – утримувач; 3 – ковпачок; 4 – кришка; 5 – втулка; 6 – чашечка; 7 – втулка; 8 – заводна пружина;

9 – пробка;10 – вісь; 11 – ковпачок; 12 – металева прокладка; 13 – ізолятор; 14 – п’єзоелеме-нт; 15 – підтискна гайка;

16 – кільце; 17 – мембрана; 18 – сталевий ковпак; 19 – герметик; 20 – заклепка; 21 – гнучкий контакт; 22 – кришка;

23 – сукняна прокладка; 24 – ударник; 25 – герметик; 26 – сукняна прокладка; 27 – ценральный контакт; 28 – ковпачок;

29 – пружина; 30 – інерційний стопор; 31 – кулька; 32 – ковпачок; 33 – передатний заряд; 34 – пружина; 35 – герметик;

36 – прокладка; 37 – стакан; 38 – втулка; 39 – стопор; 40 – піротехнічний запобіжник; 41 – стрижень; 42 – поворотний диск;

43 – корпус; 44 – іскровий електродетонатор; 45 – втулка; 46 – контактний ковпачок; 47 – шайба; 48 – ковпачок;

49 – капсуль-запалювач; 50 – жало; 51 – пружина

Сукняні прокладки 23 і 26 забезпечують рівномірне і щільне стискання п’єзоелемента, чим підвищується його механічна сила у службовому поводженні і при стрільбі.

Запобіжний механізм далекого зведення забезпечує:

замикання електричних виводів іскрового електродетонатора на корпус у службовому положенні при пострілі і в польоті (до моменту зведення підривника); 1) неспрацьовування передатного заряду і детонатора при випадковому вибуху іскрового електродетонатора в службовому положенні або при пострілі; 2)дальне зведення підривника.

Механізм складається із втулки 5, у пазу якої на осі 10 розміщений поворотний диск 42 із заводною пружиною 8; контактного пристрою, що включає ковпачок 11, пружину 29 і пробку 9; інерційного стопора 30 із пружиною 34 і кулькою 31, за допомогою якого диск 42 утримується в холостому положенні; накольно-запалювального пристрою, що складається з жала 50, пружини 51, капсуль-запалювача 49, ковпачка 48, піротехнічного запобіжника 40 і стопора 39, що перебуває у втулці 38.

Детонуючий пристрій складається з іскрового електродето-натора, передатного заряду і детонатора.

Іскровий електродетонатор 44 спрацьовує від електричного імпульсу, вироблюваного п’єзогенератором. Одним з виводів електричного ланцюга електродетонатора служить його корпус, іншим – контактний ковпачок 46, що підтискається пружиною та ізолює від поворотного диска 42 втулкою 45.

Передатний заряд 33 призначений для посилення підривного імпульсу іскрового електродетонатора і передачі його додетонатору. Він запресований у ковпак 32.

Детонатор запресований з ковпаком 3 в 2 і поміщений у стакан 37, що закритий кришкою 4 із прокладкою 36. Кумулятивна виїмка в детонаторі забезпечує високу швидкість спрямованої передачі підривного імпульсу від підривника до ініціюючого елемента (капсуль-детонатора) розривного заряду снаряда.

Герметичність підривника забезпечена мембраною 17, навальцьованою на корпус 43, і герметиком 19, 25 і 35.

Дата добавления: 2014-11-18