Методи кореляційно-регресивного аналізу

Завдання регресивного аналізу – побудова прогнозної моделі, що характеризує залежність збуту від факторів, які впливають на нього.

Завдання кореляційного аналізу полягає у визначенні зв’язку між збутом продукції та зовнішніми значущими факторами, які впливають на збут.

Тобто кореляційний аналіз всебічно характеризує взаємозв’язок та у вузькому розумінні досліджує щільність зв’язку, а регресивний аналіз досліджує форму та вплив одних факторів на інші.

У разі використання кореляційно регресивного аналізу для прогнозування попиту завдання маркетингової служби полягає у встановлення найбільш точного статистичного зв’язку між продажем і незалежними змінними.

Регресивний аналіз може бути використаний для прогнозування місткості ринків та обсягів збуту. Застосування регресивного аналізу вимагає стабільності інших зовнішніх факторів. Саме тому найточніші дані можна отримати за умов стабільності кон’юнктури ринку.

Результати кореляційного аналізу не залежать від форми динаміки попиту і дають змогу визначити щільність зв’язку між обсягом збуту та зовнішніми незалежними факторами:

- відсоток за кредит;

- дохід споживачів;

- витрати на рекламу;

- ціна товару.

Вади методу:

- не завжди легко та своєчасно може бути отримана інформація про зовнішні фактори – відсоток за кредит, дані про погоду;

- метод дорогий, вимагає спеціальних комплексних досліджень, проведення яких з огляду на значні витрати не завжди виправдане.

Прогнозування на основі індикаторів – прогнозування зростання попиту на основі показників, які випереджають зміну попиту в часі. Наприклад, стабілізація економічних показників зумовлює інвестиції у розвиток промислових підприємств; збільшення доходу населення є індикатором подальшого попиту на певні товари та послуги, а збільшення частки населення похилого віку сигналізує про зміни у структурі попиту в межах таких товарних груп, як продукти харчування, одяг, послуги служб соціальної допомоги.

Нормативний метод – обсяги закупівель визначаються нормами споживання (для споживчих товарів) і нормативами використання (для промислових товарів). Так, баланс вуглеводів, білків, жирів – це передумова встановлення фізіологічних норм споживання продуктів харчування, а нормативи використання будівельних матеріалів визначають технологічні вимоги надійності та безпеки.

Аналіз частки ринку передбачає прогнозування товарообігу як частки фірми на ринку певної галузі. Тобто спочатку прогнозується попит для всієї галузі, а потім розраховується частка підприємства в загальному обсязі продажу галузі. Точний прогноз для галузі – гарант точності прогнозу обсягу продажу для конкретної фірми.

Метод стандартного розподілу ймовірностей дає змогу на основі експертних оцінок визначити найімовірніший діапазон прогнозних оцінок збуту.

Суть методу:

1)експертним шляхом визначають три види прогнозів збуту:

О – оптимістичний прогноз;

М – найімовірніший прогноз;

Р – песимістичний прогноз.

2) розраховується очікуване значення прогнозу збуту (Пз):

Пз =

3) розраховується стандартне відхилення:

СВ =

Відповідно до загальної теорії статистики найвірогідніше (з імовірністю 95%) прогноз перебуватиме в межах:

Продаж = Пз ±2СВ

Дата добавления: 2014-11-08