Додаток А 1 страница

Вступ

Вступ

Черкаси 2013

С.П. Тараненко, О.М. Землянський, О.М. Землянський

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ

до виконання курсової роботи з дисципліни

“Автоматичні системи забезпечення протипожежного захисту”

спеціальність 7.092801 «Пожежна безпека»

освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» (термін навчання 1 рік)

ББК 32.885

Т 64

УДК 614.842

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Автоматичні системи забезпечення протипожежного захисту” для спеціалістів / Укладачі: Тараненко С.П., Землянський Олександр.М., Землянський Олег М. – Черкаси, АПБ, 2013. – 25 с.

Укладачі:

Заступник начальника кафедри автоматичних систем безпеки та електроустановок, к.і.н. Тараненко Станіслав Петрович

Доцент кафедри автоматичних систем безпеки та електроустановок, к.т.н. Землянський Олександр Миколайович

Доцент кафедри автоматичних систем безпеки та електроустановок, Землянський Олег Миколайович

Методичні вказівки призначено для спеціалістів вищих навчальних закладів ДСНС України, а також можуть бути використані фахівцями в галузі розробки засобів пожежної автоматики.

Затверджено на Вченій раді факультету,

Протокол від «29» серпня 2013 р. №1

© Академія пожежної безпеки

ім. Героїв Чорнобиля

Тараненко С.П., Землянський Олександр М., Землянський Олег М.

ЗМІСТ

1. ПОРЯДОК ВИБОРУ ЗАВДАННЯ, ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

2. РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ВИКОНАННЮ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

2.2. Експертиза проектно-кошторисної документації

2.3. Експертиза проектів автоматичних установок водяного пожежогасіння

2.4. Експертиза проектів автоматичних установок пінного пожежогасіння

2.5. Особливості експертизи проектів установок газового пожежогасіння

2.6. Особливості експертизи проектів установок аерозольного пожежогасіння

2.7. Особливості експертизи проектів модульних установок порошкового пожежогасіння

2.8. Особливості експертизи проектів систем пожежної сигналізації й автоматики установок пожежогасіння

Додаток А. Титульний лист

Додаток Б. Завдання на курсову роботу

Додаток В. Перелік варіантів для розрахунку.

Додаток Г. Приклад розрахунку модулів порошкового пожежогасіння

Додаток Д. Перелік тем для індивідуального завдання

Література

Розділ 1. ПОРЯДОК ВИБОРУ ЗАВДАННЯ

Кожний курсант (студент, слухач) виконує типове (розділ 3) або індивідуальне завдання (розділ 4) на курсову роботу.

Типове завдання передбачає захист модульними автоматичними системами пожежогасіння заданого приміщення, аналіз вимог нормативних документів щодо утримування даних установок, розробку інструкцій та технічного регламенту обслуговуючому (черговому) персоналу. Вибір заданого приміщення здійснюється відповідно до останньої цифри номеру залікової книжки в Додатку Б.

Індивідуальне завдання передбачає перевірку проектної документації систем протипожежного захисту об’єктів різної форми власності на відповідність чинним нормативним документам з питань забезпечення протипожежного захисту. Об’єкт вибирається курсантом (студентом, слухачем) самостійно та погоджується на кафедрі. Підставою для розробки є робочий проект системи протипожежного захисту по місцю роботи та проживання курсанта (студента, слухача) будь-якого об’єкта. Курсант (студент, слухач) проводить аналіз проектної документації на відповідність чинним нормативним документам з питань забезпечення протипожежного захисту та надає пропозиції, при необхідності наводить перевірочні розрахунки та обґрунтовує зауваження вказані в листі пропозицій.

Перелік тем для індивідуального завдання наведений в додатку А.

Курсова робота (проект) складається з пояснювальної записки, в якій необхідно навести задане приміщення, вибір та розрахунки модулів пожежогасіння (порошкові, газові, аерозольні), вимоги норм та правил до прийнятих проектних рішень, сертифікати на обладнання систем протипожежного захисту, технічний регламент з обслуговування, інструкції обслуговуючому (черговому) персоналу.

Розділ 2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Пояснювальна записка виконується на аркушах білого паперу формату А 4. На сторінці повинно бути не більше 30 рядків. Текст записки необхідно розміщувати на аркушах, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм. Титульний лист оформлюється за додатком В.

Нумерація сторінок повинна бути прохідною. Першою сторінкою є титульний лист, другою – завдання на курсову роботу, третьою – зміст записки з вказівкою номерів сторінок відповідних розділів. В кінці записки наводиться перелік використаної літератури, яка записується в порядку появи посилань в тексті записки.

Посилання на джерело необхідно зазначати порядковим номером за переліком використаної літератури з вказівкою сторінки з джерела. Посилання пишуть в квадратних дужках, наприклад: [3, стор. 29].

Рисунки і таблиці необхідно подавати після тексту, де вони згадані вперше, та нумерувати їх. Номер рисунка і таблиці складається з номера розділу і порядкового номера в межах розділу, між якими ставиться крапка, наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу), Таблиця 2.3 (третя таблиця другого розділу).

Формули нумерують, як рисунки і таблиці, в межах розділу. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.2) (друга формула третього розділу).

Фізичним величинам, які входять до складу формул, необхідно давати визначення з вказівкою розмірності, наприклад: витрата води Q [л·с^-1] для дренчерних установок водяного пожежогасіння визначається за формулою

Q = J_н F_ф, (1)

де J_н – нормативна інтенсивність зрошення водою, л·с^-1·м^-2;

F_ф – площа захищуваного приміщення, м².

Розділ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ

КУРСОВОЇ РОБОТИ

У вступі необхідно розкрити питання щодо актуальності та важливості вирішення проблеми протипожежного захисту об’єктів різного призначення. Далі вказати на те, що однією із складових частин протипожежного захисту об’єктів є засоби систем пожежної автоматики, за допомогою яких здійснюється захист будівель і споруд від пожеж.

Навести приклади ефективного застосування систем пожежної автоматики, приклади пожеж.

3.1. Вибір систем пожежогасіння

Вибір та розрахунок автоматичних систем аерозольного пожежогасіння здійснюється відповідно до вимог ДСТУ 4490. Генератори вогнегасного аерозолю, що використовуються в автоматичних системах пожежогасіння далі - АСПГ, мають відповідати вимогам ДСТУ 4442.

Проектування автоматичних систем газового пожежогасіння здійснюється відповідно до вимог ДСТУ 4466 та ДСТУ 4578.

Компоненти АСГП мають відповідати вимогам ДСТУ 4095, ДСТУ 4312, ДСТУ 4469 та іншим нормативним документам (далі – НД).

Газові вогнегасні речовини, що використовуються в АСПГ, мають відповідати вимогам ДСТУ 3958, ДСТУ 4466, ДСТУ 5092 та іншим НД.

В автоматичних системах газового пожежогасіння застосовуються вогнегасні речовини указані в таблиці 7.1. ДБН В.2.5-56:2010.

Таблиця 7.1 Вогнегасні речовини для автоматичних систем газового пожежогасіння дозволені до застосування

Вогнегасна речовина	Хімічна назва	Хімічна формула	Класифікаційний номер	Національний стандарт
FK-5-1-12	Додекафтор-2-метилпентан-3-он	CF3CF2C(O)CF(CF3)2	756-13-8	ДСТУ 4466-5
HFC 125	Пентафторетан	CHF2CF3	354-33-6	ДСТУ 4466-8
HFC 227ea	Гептафторпропан	CF3CHFCF3	2252-84-8	ДСТУ 4466-9
Продовження таблиці 7.1. ДБН В.2.5-56:2010
IG-01	Аргон	Ar	74040-37-1	ДСТУ 4466-12
IG-100	Азот	N2	7727-37-9	ДСТУ 4466-13
IG-55	Азот (50%) Аргон (50%)	N2 Ar	7727-37-9 74040-37-1	ДСТУ 4466-14
IG-541	Азот (52%) Аргон (40%) Діоксид вуглецю (8%)	N2 Ar СО2	7727-37-9 74040-37-1 124-38-9	ДСТУ 4466-15
CO2	Діоксид вуглецю	CO2	124-38-9	ДСТУ 5092

Вибір та розрахунок модулів порошкового пожежогасіння здійснюється згідно з додатком Е ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту».

Прийняття до експлуатування здійснюється згідно з вимогами ДСТУ за видами автоматичних систем пожежогасіння (далі – АСПГ) та додатку К ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту».

3.2. Методики розрахунку модульних автоматичних систем пожежогасіння

3.2.1. Розрахунок параметрів не трубопровідної модульної системи порошкового пожежогасіння об’ємним способом

1. Загальна кількість модулів Nм, шт., необхідна для комплектації модульної системи, розраховується за формулою:

Nм = Кз [Vз /Vзм + (2.5 Σ Sп1 + 5.0 Σ Sп2) / Mзм ], (2)

де Vз – об’єм приміщення, що захищається;

Vзм - значення показника “об’єм, що захищається” (за паспортом) одним модулем, визначений відповідно до вимог ДСТУ 3972, м³;

Mзм - маса заряду вогнегасного порошку (далі – ВП) в одному модулі, кг;

Кз - коефіцієнт, що враховує можливу нерівномірність подачі ВП у зону (об‘єм), яка захищається.

Результат розрахунку за формулою (2) округляють до найближчого більшого цілого числа.

2. Розміщення модулів у приміщенні, яке захищається, слід виконувати відповідно до вимог виробника цих модулів, викладених у технічній та експлуатаційній документації.

Коефіцієнт Кз набуває таких значень:

Кз = 1.1 при 0.01 ΣLi < ΣLΔi ≤ 0.10 ΣLi;

Кз = 1.2 при 0.10 ΣLi < ΣLΔi ≤ 0.20 ΣLi,

де Li - граничні відстані між розпилювачами сусідніх модулів і між модулями й огороджувальними конструкціями, що рекомендуються виробником, м;

LΔi - відхилення (перевищення) значень Li, допущені при проектуванні даної модульної системи, м.

Повинні виконуватися умови: LΔi ≤ 0.2 Li; ΣLΔi ≤ 0.2 ΣLi.

Загальна кількість відхилень LΔi не повинна перевищувати 30 % від загальної кількості відстаней Li.

3.2.2. Розрахунок параметрів не трубопровідної модульної порошкової системи локального пожежогасіння поверхневим способом

1. На основі прогнозованого значення площі гасіння S під час пожежі підбирають модуль, застосування якого забезпечує виконання умови:

Rм ³ S, (3)

де Rм - паспортне значення показника “вогнегасна здатність”, визначеного відповідно до вимог ДСТУ 3972, м²;

S - площа гасіння (наприклад, максимальна площа розливу горючої рідини під час пожежі), м².

Якщо умова (3) не виконується, визначають загальну кількість модулів у системі, які забезпечують локальне пожежогасіння площі S:

N_м = 1,1^∙ S^1,4 / M_зм, (4)

де M_зм - маса заряду ВП в одному модулі, кг.

Формула (4) може застосовуватись для розрахунку необхідної кількості модулів для локального гасіння площі від 3 м² до 30 м².

Результат розрахунку за формулою (4) округляють до найближчого більшого цілого числа.

До складу кожної модульної системи порошкового пожежогасіння повинні входити тільки однакові за типом та типорозміром модулі.

Інтенсивність подавання ВП (Isм), сертифікованих на відповідність вимогам ДСТУ 3105, з модульної системи повинна становити:

Isм = Nм∙Мзм/(kзал∙tмс∙S) ³ Isп, (5)

де tмс – тривалість подавання ВП з модульної системи, с;

kзал - коефіцієнт залишку, що визначається на підставі регламентованої в паспорті або технічними умовами (далі - ТУ) на систему граничної величини залишку ВП після спрацьовування (при регламентованому 5 %-му залишку - kзал = 1.05, при 10 %-м залишку - kзал = 1.1 і т.д.);

Isп = 0.30 кг∙с^-1∙м^-2 для гасіння поверхневим способом “всередині”, подавання ВП “зверху”;

Isп = 0.45 кг∙с^-1∙м^-2 для гасіння поверхневим способом «зовні», подавання ВП “зверху”.

2. Розміщення модулів на об‘єкті, який захищається, слід виконувати відповідно до вимог виробника цих модулів щодо їх експлуатування для того, щоб розпилювачі забезпечували подавання ВП безпосередньо на площу гасіння.

3.2.3. Розрахунок параметрів модульної системи порошкового пожежогасіння поверхневим способом

1. Загальна кількість модулів, необхідних для комплектації модульної системи, розраховується за формулою:

Nм = Кз∙So / Sзм, (6)

де So - загальна площа, що підлягає захисту системою в даному приміщенні, м²;

Sзм - значення показника “площа, що захищається ” (за паспортом) одного модуля, визначеного відповідно до вимог ДСТУ 3972, м²;

Кз - коефіцієнт, що враховує можливу нерівномірність подачі ВП у захищувану зону.

Результат розрахунку за формулою (6) округляють до найближчого більшого цілого числа.

2. Розміщення модулів у приміщенні, яке захищається, повинне проводитися відповідно до вимог посібника (керівництва) з експлуатування виробника цих модулів.

Значення коефіцієнта Кз приймає такі значення:

Кз = 1.1 при 0.01 ΣLi < ΣLΔi ≤ 0.10 ΣLi;

Кз = 1.2 при 0.10 ΣLi < ΣLΔi ≤ 0.20 ΣLi,

де Li - граничні відстані між розпилювачами сусідніх модулів і між модулями й огороджувальними конструкціями, що рекомендуються виробником, м;

LΔi - відхилення (перевищення) значень Li, допущені при проектуванні даної модульної системи, м.

Повинні виконуватися умови: LΔi ≤ 0.2 Li; ΣLΔi ≤ 0.2 ΣLi.

Загальна кількість відхилень LΔi не повинна перевищувати 30 % від загальної кількості відстаней Li.

3. Значення параметрів подавання ВП (інтенсивність, норма подачі), які використовуються під час розрахунку за цією методикою можуть змінюватись, в разі застосування вогнегасних порошків з більш високою вогнегасною ефективністю, що підтверджено результатами вогневих випробувань згідно з вимогами ДСТУ 3972.

3.2.4. Приклад розрахунку модулів порошкового пожежогасіння

Методика розрахунку установок порошкового пожежогасіння наведена у додатку Е ДБН В.2.5-56:2010.

Визначення основних параметрів установок порошкового пожежогасіння при проектуванні включає такі етапи:

1. Визначення характеристик пожежної небезпеки об'єкта, що

захищається.

2. Вибір способу гасіння.

3. Вибір способу подавання ВП.

4. Вибір типу й марки ВП.

5. Визначення мiнiмальних значень маси, витрати i тривалості подавання ВП i вибір установки, яка забезпечує зберігання й подавання необхідної кiлькостi ВП з потрібною витратою.

6. Вибір конструкції розподільного трубопроводу та типу застосованих розпилювачів, які забезпечують найбільш ефективне розподілення вогнегасного порошку, що подається, у зоні, яка захищається (в об’ємі або на площі).

3.2.4.1. Приклад розрахунку установки порошкового пожежогасіння.

1. Коротка характеристика приміщень об’єкту, що захищаються установкою.

Обладнати необхідно наступні приміщення:

Приміщення шиномонтажу

Розміри: довжина – 9 м, ширина – 6 м, висота – 2,8 м.

Постійно відкритих прорізів немає.

Вентиляція – місцева припливно-витяжна та загальнообмінна.

2. Вибір способу гасіння

В залежності від характеристик об'єкта, що захищається, особливостей технологічного процесу вибирається один із таких способів гасіння пожежі:

- об'ємний:

- локальний по об'єму;

- локальний по площі.

Для захисту приміщень приймаємо локальний по площі або поверхневий спосіб гасіння пожежі.

3. Вибір способу подавання вогнегасного порошку

Подавання ВП у зону, що захищається, може здійснюватися згори або збоку.

Подавання ВП згори здійснюється, як правило, з розпилювачів, установлених стаціонарно в розподільному трубопроводу під стелею приміщення, що захищається (об'ємне гасiння) або над устаткуванням, яке захищається, поверхнею можливого розливання горючої рідини тощо (локальне гасiння).

Подавання ВП збоку застосовується, як правило, для гасiння пожеж у відкритих резервуарах за рахунок використання розпилювачів, якi формують плоский широкий струмінь, встановлених по периметру їхніх стінок, а також для захисту панелей керування або площі підлоги під технологічним устаткуванням i т.iн.

Для захисту приміщень приймаємо об’ємний спосіб подавання вогнегасного порошку згори.

4. Вибір типу і марки вогнегасного порошку

Для гасiння пожеж рідких i газоподібних речовин (пожежі класів В i С за ГОСТ 27331-87) можуть застосовуватись ВП марок ПСБ-З, П-2АП, Пiрант-А, Пiрант-АН. Цi самi порошки, за винятком ПСБ-З, можуть застосовуватись для гасiння пожеж класу А (горіння твердих речовин). Всi перелiченi вогнегаснi порошки можуть застосовуватись для гасiння електричного обладнання, що знаходиться пiд напругою до 1000 В.

5. Визначення основних параметрів установки об’ємного пожежогасіння

Мiнiмальна маса ВП, кг, необхідна для захисту даного приміщення, розраховується за формулою

Ммін = М1 + М2 + М3 (7)

де М1 - основна маса ВП, пропорційна об'єму приміщення, що захищається, кг;

М2 - додаткова маса ВП для компенсації винесення частини порошку через вiдкритi отвори, площа кожного з яких S_oм1, менше 5% від загальної площі огороджувальних будівельних конструкцій - S_ог, причому сумарна площа таких отворів більше 1%, але менше 15% від S_ог, кг;

М3 - додаткова маса ВП для компенсації винесення порошку через отвори, площа кожного з яких S_ом2, більше 5% від S_ог а сумарна площа таких отворів не перевищує 15% від S_ог, кг.

Маси М1 i М2 за час подавання повинні рiвномiрно розподілятися по об'єму, що захищається. Маса М3, повинна подаватися уздовж вiдповiдного отвору пропорційно його площі Sоm2.

М1 = q_vo x V₃ , (8)

М2 = 2.5 SUM Sn₁ (9)

M3 = 5.0 SUM Sn₂, (10)

q_vo - норма подачi ВП для об'ємного гасiння, кг/м³;

V₃ - об'єм примiщення, що захищається, м³

S_om1 - площа отворiв, площа кожного з яких менше 5% вiд загальної площi огороджувальних конструкцій, м²;

S_om2 - площа отворiв, площа кожного з яких більше 5% вiд загальної площi огороджувальних конструкцій, м²;

2.5 - норма подачi додаткової кiлькостi ВП для компенсації його

винесення через отвори площею S_om1, кг/ м²;

5.0 - норма подачi додаткової кiлькостi ВП для компенсації його

винесення через отвори площею S_om2, кг/ м²;

В разi використання вогнегасних порошкiв, перелічених у додатку Е ДБН В.2.5-56:2010, приймається норма подавання

q_vo = 0.6 кг/ м³

Мiнiмальна витрата ВП, кг/с, яку повинна забезпечити установка, визначається за формулою

М_мін

G_мін = -------- (11)

Тривалість подавання ВП, під час роботи установки об'ємного гасіння повинна становити в межах від 20 до 30 с.

При цьому трубопровідна розподільна мережа установки з розпилювачами повинна забезпечити максимальну рiвномiрнiсть розподілу ВП, який подається в об’ємі примiщення, що захищається.

Приміщення шиномонтажу

Мінімальна маса вогнегасного порошку

Ммін = М1 = qvo·Vз = 0.6·9·6·2.8 = 90.72 кг.

Мінімальна витрата вогнегасного порошку

Gмін = Mмін / 30 = 90.72 / 30 = 3.0 кг/с

Тривалість роботи установки

ty = 30 с.

6. Підбір обладнання установки порошкового пожежогасіння.

На пiдставi значень М_мін, G_мін та t_у добирається установка, що забезпечує зберігання вiдповiдної кiлькостi ВП i подавання його з потрібною витратою. При цьому трубопровідна розподільна мережа установки з розпилювачами повинна забезпечити максимальну рiвномiрнiсть розподілу ВП, який подається в об’ємі приміщення, що захищається.

Вибираємо для захисту приміщень шиномонтажу проведення технічного обслуговування два автоматичних модулів порошкового пожежогасіння МПП-100 "ЛАВИНА", що забезпечить необхідну кількість та витрату вогнегасного порошку.

АВТОМАТИЧНИЙ МОДУЛЬ ПОРОШКОВОГО ПОЖЕЖОГАСІННЯ

МПП-100 "ЛАВИНА"

МПП-100 складається з:

1. Балона ємністю 100 дм³ з вогнегасним порошком;

2. Балона для газу-витискувача (для балона з азотом система оснащується манометром);

3. Запірно-пускового пристрою (ЗПУ);

4. Розпушувача;

5. Повітряного клапана;

6. Насадків-розпилювачів;

7. Пристрою ручного електричного пуску УРП-7.

МПП-100 "Лавина" призначений для гасіння пожеж класів А, В, С, а також електроустаткування під напругою до 1000В. Модуль може застосовуватися для об'ємного, поверхневого, локального гасіння навіть в умовах необмеженого газообміну, тобто на відкритому повітрі. Варіантність виконання модуля по температурі експлуатації й наявність вибухозахищеного виконання 2ExdііCT3X дозволяють із його допомогою ефективно вирішувати питання протипожежного захисту таких об'єктів, як:

a) Склади легко, горючих матеріалів, балонів зі зрідженим газом категорій А і Б;

b) Виробничі машинобудівні;

c) Виробничі деревопереробні;

d) Приміщення з фарбувальними, сушильними камерами, масляними ємностями для загартовування;

e) Із трансформаторами й дизельгенераторами;

f) Для автомобільного транспорту (гаража-стоянки);

g) Виробництва й зберігання спирту й спиртопродуктів;

h) Торговельні приміщення;

i) Житлові й адміністративно-побутові приміщення й ін.

Модульний принцип побудови системи пожежогасіння на основі МПП-100 дозволяє поетапно здійснювати пожежне оснащення об'єкта, виходячи з фінансових можливостей замовника, від найнебезпечніших у пожежному відношенні ділянок до всього об'єкта в цілому.

МПП-100 може працювати в режимі автоматичного запуску від серійних сповіщувачів і сигнально-пускових пристроїв та в автономному режимі. В автономному режимі пуск модуля відбувається як автоматично, так і вручну від спеціальних пристроїв (ДЭТА-3, УРП-7 відповідно), що генерують електричний імпульс запуску, що надходить на елемент газогенеруючий пусковий (ЕГП).

Режим роботи МПП-100 з низьким тиском витиснення порошку, порядку 8-12кгс/см2, дозволив нам спроектувати і виготовляти модуль, що володіє невисокою вартістю, безпекою в експлуатації та простотою монтажу через відсутність вимог по герметичності. Місткість 100 літрів дає можливість забезпечення питомої витрати, що відповідає нормам вітчизняних багатоцільових порошків. Модуль МПП-100 має швидкодію порядку 8 с й охоплює площу, що захищається 40м2, що дозволяє ліквідувати займання на ранній стадії розвитку. Час швидкодії АУП з модулями МПП-100 в основному визначається інерційністю пожежного сповіщувача. Відповідно, якщо інерційність спрацьовування сповіщувачів перебуває в межах 7-15 с, спрацьовування МПП-100 відбувається через 15-23 с після загорання вогнища.

Розвідні магістралі виготовляються відповідно до проекту на конкретний об'єкт.

Основні характеристики модуля:

1) Вогнегасна здатність модуля:

- захищає площу м², до 40

- захищає об’єм м³, до 100

2) Варіанти виконання:

2.1) Температура експлуатації +5°С..+50°С (робітник газ - двоокис вуглецю рідка):

- звичайне виконання;

- вибухозахищене виконання.

2.2) Температура експлуатації -40°С..+50°С (робітник газ - азот):

- звичайне виконання;

- вибухозахищене виконання.

3) Тривалість дії, с, не більше 25

4) Інерційність, с, не більше 8

5) Середня витрата вогнегасної речовини, кг/с 3.5

6) Маса (кг) і марка вогнегасного порошку 80,

ВЕКСОН-АВС (ТУ 2149-028-10968286-97), ПБС-3М(ТУ 2149-017-10968286-95)

7) Вид газу-витискувача - рідкий двоокис вуглецю (маса 2.45кг);

- азот або сухе повітря (обсяг 10л, тиск 110-120атм.)

8) Маса модуля повна (з вогнегасним порошком), кг, не більше 40

9) Місткість корпуса, л 100

10) Габаритні розміри модуля, мм, не більше:

- довжина 600

- ширина 490

- висота 1200

11) Параметри сигналів автоматичного пуску:

- сила постійного струму, А, не менш 0.5

- електричний опір ланцюга ЕГП, Ом 1.5-5.5

- тривалість імпульсу струму, мс, не більше 8

12) Робочий тиск у корпусі, МПа 0.8-1.2

13) Ресурс спрацьовувань, раз, не менш 10

14) Призначений термін служби, років 10

Виготовлювач - підприємство ТОВ НТК "Полум'я".

Представник на Україні:

Запорізьке підприємство засобів автоматики й зв'язки

Поштова адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 16.

а також приватне підприємство "Автоматика. Інтернет. Зв'язок".

Поштова адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 50.

Тел. [phone].

7. Розрахунок системи пуску установки порошкового пожежогасіння

Виходячи з характеристик приміщень, що обладнуються автоматичною установкою пожежогасіння, видом пожежного навантаження вибираємо електричну спонукальну систему з димовими пожежними сповіщувачами.

8. Опис роботи системи пожежогасіння

Модуль складається з корпусу для зберігання вогнегасної порошку і джерела робочого газу (балона) з вузлом пуску.

При спрацюванні газогенеруючого елемента створюється тиск у вузлі пуску порошкової ємності, необхідний для розриву мембрани в балоні з робочим газом. Пускова мембрана призначена для створення необхідного тиску в корпусі порошкового блоку, необхідного для викиду ВП в розподільний трубопровід. При виникненні пожежі надходить електричний імпульс на газогенеруючий елемент, після чого відбувається розрив мембрани пускового балона, і робочий газ з балона через розпушувач надходить в корпус модуля.

Після підвищення тиску в корпусі до робочого значення відбувається розрив пускової мембрани, і вогнегасний порошок у псевдозрідженому стані надходить через підвідний трубопровід в розподільчий трубопровід і далі, через розпилювачі на площу, яка захищається (в об'єм, що захищається).

З метою забезпечення безпеки при підвищенні тиску в корпусі вище робочого порошкова ємність оснащена запобіжним клапаном. Основний режим роботи модуля - автоматичний, коли електричний сигнал на спрацьовування надходить від установки пожежної сигналізації об'єкта. Спрацювання установки може здійснюватися також від пристрою ручного дистанційного пуску УРП -7.

Розділ 4. Методики виконання перевірок проектної документації систем протипожежного захисту об’єктів різної форми власності на відповідність чинним нормативним документам з питань забезпечення протипожежного захисту.

4.1. Перевірка (експертиза) проектів водяних автоматичних систем забезпечення протипожежного захисту

При проведенні перевірки проектів автоматичних установок водяного пожежогасіння необхідно керуватися нормативними документами, затвердженими у встановленому порядку.

Дата добавления: 2014-11-18