Дигітайзери

Дигітайзер (dіgіtіzer, dіgіtіser, tablet, table dіgіtіzer, dіgіtіzer tablet, dіgіtal tablet, graphіc tablet) – синоніми цифрувач, графічний планшет, графічний пристрій введення даних, графоповторювач, іноді використовуються терміни сколка, таблетка – пристрій для ручного цифрування картографічної і графічної документації у вигляді послідовності точок, положення яких описується прямокутними декартовими координатами площини. Дигітайзер складається з плоскої панелі (tablet) з мережею горизонтальних і вертикальних провідників і магнітно-індукційного курсора. Залежно від призначення може комплектуватися курсорами двох типів: курсором з індукційним кільцем (за розмірами і конфігурацією подібний до курсора миша) для високоточного введення чи пером (stylus, pen stylus) – для низькоточного введення координат. Технічні характеристики дигітайзерів визначаються:

· розмірами робочої області;

· загальними габаритами, приблизно відповідними форматам А4–А0;

· просторовою точністю курсора;

· просторовою точністю поля дигітайзера, закладеною в його конструкцію, тобто величиною мінімального кроку між сусідніми провідникам.

Сумарна точність зчитування координат для більшості моделей дигітайзерів зазвичай знаходиться у межах десятих чи сотих часток міліметра. Великоформатні (А1, А0) столи можуть кріпитися на підставці. Робоче поле столу може бути виконане з прозорого матеріалу і мати підсвічування (рис. 2.4).

Картографічні матеріали, призначені для цифрування, кріпляться на робочу область дигітайзера (рис. 2.5а). За допомогою курсора-зчитувача вказується кілька контрольних точок з відомими координатами, після чого установлюється відповідність між координатними системами матеріалів, що цифруються, і дигітайзера. У процесі подальшої роботи всі координати, що зчитуються, будуть автоматично перетворюватися у встановлену систему координат.

Ручне дигітизування надає оператору свободи вибору, точності описання картографічних об’єктів. Частота зчитування координат точок залежить від типу об’єкта, звивистості його контурів, вимог проекту, кваліфікації оператора і багатьох інших факторів. При правильному виборі техніки цифрування можна значно скоротити кількість опорних точок, що описують контури об’єкта при збереженні заданої точності. За необхідності можна використовувати режим потокового цифрування, коли задається відстань (звичайно 1–5 мм), через яку курсор автоматично зчитує координати, оператору необхідно тільки вести курсор уздовж заданої лінії. При цій технології цифрування може створюватися надлишкова кількість точок на прямих ділянках, а також помилки на місцях, де вигин лінії менше кроку автоматичного зчитування.

Курсор дигітайзеру може бути оснащений різною кількістю функціональних кнопок (звичайно 4 чи 16, рис. 2.5б). Функції цих кнопок можна програмувати, наприклад, задавати номери кнопок зчитування координат, закінчення об’єкта, замикання полігону чи переходу в потоковий режим за вимогою різних операторів. Багато моделей дигітайзерів оснащуються системою настроювання, що дозволяє їм працювати з різними пакетами ГІС і САПР.

а

У зв’язку зі значною складністю і вартістю (вартість дигітайзерів досягає $3000 –4000) і появою відносно дешевих сканерів дигітайзерне введення просторових даних сьогодні практично цілком витиснуте технологіями екранного дигітизування. Основним виробником картографічних дигітайзерів залишилася фірма CalComp (лінія моделей DrawіngBoard).

Дата добавления: 2014-11-18