Методи знаходження і виправлення помилок.

Бухгалтерські книги – це зброшуровані у вигляді книг листи, пронумеровані і завірені друком і підписами керівника і головного бухгалтера (Головна книга, Касова книга, Книга обліку господарських операцій та ін.).

Бухгалтерські картки – регістри, призначені для ведення аналітичного обліку в кількісному і сумовому виразі. Використовуються для обліку ТМЦ або основних засобів на складі (наприклад, картки кількісно-сумового обліку матеріалів – КСО).

Вільні листи – реєстраційні листи, призначені для ведення аналітичного і синтетичного обліку; для записів з первинних документів. Є листами різного формату із спеціальним роздруком (різні відомості, журнали-ордери).

У регістрах хронологічного обліку відбиваються господарські операції в певній послідовності без попереднього їх угрупування (Касова книга, Журнал господарських операцій).

Систематичні регістри призначені для записів господарських операцій в систематизованому вигляді. Це регістри синтетичного і аналітичного обліку (Головна книга, форми звітності).

Комбіновані регістри – поєднують синтетичні і аналітичні записи. Вони дають можливість отримувати інформацію відразу і систематичного і хронологічного обліку або синтетичного і аналітичного обліку (окремі журнали-ордери, Журнал – Головна).

Для накопичення і угрупування даних в процесі здійснення господарських операцій застосовують групувальні і накопичувальні відомості, з яких дані в узагальненому вигляді переносяться в регістри синтетичного обліку (Відомість обліку готової продукції №16).

Структура синтетичних регістрів залежить від форми бухгалтерського обліку, а структура аналітичних регістрів – від особливостей об'єктів, що враховуються на них.

Інформація, що відображена в регістрах бухгалтерського обліку, переноситься в згрупованому вигляді в бухгалтерську звітність.

При заповненні облікових регістрів можуть бути зроблені помилки: локальні - допущені тільки в одному регістрі (наприклад, неправильна дата), і транзитні - коли помилка допущена в одному регістрі веде до помилок в інших регістрах і в звітності (наприклад, помилка в Журналі реєстрації веде до помилок на рахунках, потім в оборотній відомості і балансі). Найбільш поширеною помилкою є невірно складена проводка або коли сума за операцією заноситься в дебет одного рахунку, але не заноситься в кредит іншого рахунку.

Виявити помилки такого роду можна за допомогою контрольного значення подвійного запису шляхом складання оборотної відомості (оскільки підсумки оборотної відомості повинні бути попарно рівні і повинні співпадати з підсумком за Журналом реєстрації господарських операцій).

Методи виправлення помилок в облікових реєстрах:

– коректурний;

– “червоного сторно”;

– додаткових записів.

Суть “ коректурного методу ” виправлення помилок полягає в тому, що неправильний запис закреслюється тонкою рискою так, щоб було видно закреслене. Поряд пишуть правильну суму, яку засвідчують підписом особи, що зробила виправлення, і проставляють дату здійснення виправлення. Цей спосіб не можна використовувати для виправлення помилок в касових і банківських документах.

Метод “ червоне сторно” полягає в тому, що неправильний бухгалтерський запис анулюється складанням такого самого бухгалтерського проведення, в якому повторюється як кореспонденція рахунків, так і сума помилкового запису, тільки червоним чорнилом (або в „рамці”). Після сторнування робиться правильний запис і виправлення завіряють підписами.

Метод „червоного сторно” використовують у таких випадках:

- коли допущена помилка в кореспонденції рахунків;

- коли записана операція не відбулася;

- коли відображена в реєстрі сума господарської опе­рації більша, ніж фактичний її розмір.

Наприклад, відпущено зі складу в допоміжне виробництво паливо в сумі 200 грн. В бухгалтерському регістрі на суму відпущеного палива був зроблений запис: Дт23 Кт201 – 200, тобто допущена помилка в кореспонденції рахунків.

Для виправлення помилки спочатку неправильний запис сторнують (записують червоним чорнилом або в „рамці”): Дт23 Кт201 – 200. Пізніше роблять правильний запис: Дт23 К203 – 200.

Метод “червоного сторно” використовують для коректування планових показників до рівня фактичних при перевищенні планових показників над фактичними (часткове сторнування).

Метод “ додаткових проводок” застосовують в тих випадках, коли бухгалтерські проводки складені вірно, але в меншій сумі, чим фактично виконана господарська операція. Наприклад, на підприємстві відпущено зі складу у виробництво матеріалів в сумі 2000 грн. У облікових регістрах ця операція записана в сумі 200 грн., тобто занижена сума операції на 1800 грн. У такому разі роблять додаткову проводку в регістри на момент виявлення помилки на суму 1800 грн., тобто Дт23 КТ 201– 1800 грн.

Додаткові проводки використовують при коректуванні планових показників (незавершене виробництво, собівартість виготовленої і реалізованої продукції і т.п.) до рівня їх фактичного значення, коли фактичні показники перевищують планові.

В кінці звітного періоду перевірені і виправлені дані в облікових реєстрах підсумовують і заносять в інші облікові реєстри (журнали – ордери, відомості, Головну книгу і т.д). Такі записи завіряють підписами на реєстрах відповідальних за це осіб. Протягом звітного періоду (року) облікові реєстри зберігаються в поточному архіві в бухгалтерії в спеціальних шафах. Після закінчення поточного року і складання річного звіту облікові реєстри передають, як і первинні документи, на збереження в постійний архів, де вони зберігаються відповідну кількість років. Наприклад, журнали-ордери, відомості, Касову книгу, Головну книгу зберігають в постійному архіві протягом 3 років. Після закінчення цього терміну і за умови проведення на підприємстві документальної ревізії облікові реєстри можуть бути знищені, для чого складається спеціальний акт на їх знищення

Дата добавления: 2014-11-18