Тема: Організація та управління безпекою життєдіяльності

Лекція № 9

План:

1. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності.

2. Правові основи безпеки життєдіяльності.

Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.

-1-

Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності випливають з основних положень Женевської конвенції щодо захисту населення. Такими принципами є:

- принцип безумовного примату безпеки, відповідно до якого концепція прогресу поступається місцем концепції безпеки;

- принцип ненульового (прийнятного) ризику, який полягає в намаганні досягти такого рівня ризику, який можна було б розглядати як прийнятний.

Його параметри мають бути обґрунтовані;

- принцип плати за ризик. Розмір плати залежить від потенційної небезпеки техногенних об'єктів і є пропорційним величині можливого збитку;

- принцип добровільності, згідно з яким ніхто не має права наражати людину на ризик без її згоди;

- принцип невід'ємного права кожного на здорове довкілля. Це право має бути гарантоване і захищене законом. Цей принцип передбачає обов'язки фізичних і юридичних осіб забезпечувати таке право і проводити свою діяльність так, щоб не завдавати шкоди довкіллю;

- принцип правової забезпеченості передбачає, що всі аспекти функціонування системи захисту населення і територій регламентуються відповідними законами та іншими нормативно-правовими актами;

- принцип свободи інформації щодо безпеки людини полягає в урахуванні громадської думки під час вирішення питань щодо будівництва небезпечних підприємств тощо;

- принцип раціональної безпеки передбачає максимально можливе економічно обґрунтоване зниження ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і пом'якшення їх наслідків;

- принцип превентивної безпеки — максимально можливе зниження ймовірності надзвичайних ситуацій;

принцип необхідної достатності і максимально можливого використання наявних сил і засобів визначає обсяг заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози надзвичайних ситуацій.

2-

Правові відносини в галузі БЖД регулюються нормативними актами різної юридичної сили - конституцією, законами, урядовими незаконними актами, відомчими нормативними актами та нормативними актами місцевих органів влади.

Юридичною базою зобов'язань держави щодо безпеки життєдіяльності є Конституція України, яка проголошує право громадян на життя (ст. 27), на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (ст.49), на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст.50).

Законодавство щодо БЖД включає законодавства України:

- по охорону здоров'я;

- про охорону праці;

- про дорожній рух;

- про цивільну оборону;

- про охорону навколишнього природного середовища тощо.

Розглянемо основні нормативні акти із законодавства України про

охорону здоров'я.

1. Основи законодавства України про охорону здоров'я (19.11.92 р.)
проголошують, що кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я.

2. Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 р. регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.

В ст.1 визначено, що санітарне та епідемічне благополуччя населення-оптимальні умови життєдіяльності, що забезпечують низький рівень захворюваності, відсутність шкідливого впливу на здоров'я населення факторів навколишнього середовища, а також умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань.

3. Дуже важливе значення має Закон України „Про запобігання захврюванню на СШД та соціальний захист населення" від 3.03.98 р.

-3-

Контроль за дотриманням законодавства щодо безпеки в Україні здійснюють різні державні та громадські організації. Серед них державні органи загальної, спеціальної та галузевої компетенції.

До першої групи органів належать Верховна Рада, Кабінет Міністрів, виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів, місцеві адміністрації.

Державні органи спеціальної компетенції уповноважені контролювати діяльність підприємств, установ, організацій і громадян з питань охорони праці, охорони здоров'я, охорони навколишнього середовища.

Державні органи галузевої компетенції уповноважені контролювати діяльність з безпеки життєдіяльності на підприємствах певної галузі.

Державне управління безпекою життєдіяльності в Україні здійснюють:

1. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення

2. Кабінет Міністрів України

3. Міністерство праці та соціальної політики України

4. Державний комітет гірничого нагляду та промислової безпеки.

5. Міністерство охорони здоров'я

6. Державна санітарно-епідеміологічна служба

7. Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

8. Міністерство екології та природних ресурсів.

Дата добавления: 2014-11-08