Заохочення за успіхи в роботі

До працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватися будь-які заохочення, що містяться у затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Заохочення — це своєрідна форма позитивної оцінки результатів праці працівника у процесі виконання ним своєї трудової функції; один із засобів забезпечення належної трудової дисципліни.

КЗпП обмежується лише загальною вказівкою щодо правової підстави застосування заходів стимулювання праці працівників. Працівники, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов'язки, мають переваги та пільги в галузі соціально-культурного та житлово-побутового обслуговування. Таким працівникам надається перевага при просуванні по роботі.

Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку передбачено перелік заходів заохочення, які можуть використовуватись на всіх підприємствах:

· оголошення подяки;

· видача премії;

· нагородження цінним подарунком;

· нагородження Почесною грамотою;

· занесення до Книги пошани, на Дошку пошани.

До працівників, на яких поширюється чинність статутів та положень про дисципліну, застосовуються також заохочення, передбачені цими статутами та положеннями. Так, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України визначає, що за мужність, відвагу, героїзм, розумну ініціативу, старанність, сумлінне та бездоганне виконання службових обов’язків до осіб рядового і начальницького складу ОВС можуть бути застосовані такі види заохочень: 1) дострокове зняття дисциплінарного стягнення; 2) оголошення подяки; 3) нагородження грошовою винагородою; 4) нагородження цінним подарунком; 5) нагородження Почесною грамотою Міністерства внутрішніх справ України; 6) занесення на “Дошку пошани"; 7) нагородження відзнаками Міністерства внутрішніх справ України; 8) дострокове присвоєння чергового спеціального звання; 9) присвоєння спеціального звання, вищого на один ступінь від звання, передбаченого займаною штатною посадою; 10) нагородження відзнакою Міністерства внутрішніх справ “Вогнепальна зброя” (ст. 9 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України)

Відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України (ст. 5) до прокурорсько-слідчих працівників передбачені такі заходи заохочення:1) подяка; 2) грошова премія; 3) подарунок; 4) цінний подарунок; 5) дострокове присвоєння класного чину або підвищення в класному чині; 6) нагородження нагрудним знаком “Почесний працівник прокуратури України”. За особливі заслуги в роботі працівники прокуратури можуть бути представлені до нагородження державними нагородами і присвоєння почесного звання “Заслужений юрист України”.

За зразкове виконання службових обов'язківта ініціативність у роботі для працівників залізничного транспорту, відповідно до Положення про дисципліну працівниківзалізничного транспорту встановлюються такі види заохочення: оголошення подяки; преміювання; нагородження цінним подарунком; нагородження почесною грамотою; присвоєння звання кращого працівника за фахом; нагородження нагрудним значком; нагородження нагрудним знаком "Почесному залізничнику".

Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) керівництва і заносяться до трудової книжки працівника.

За особливі трудові заслуги працівники представляються у вищі органи для

відповідного відзначення:

· нагородження орденами, медалями,

· нагородження почесними грамотами,

· нагородження нагрудними значками

· присвоєння почесних звань

· присвоєння звання кращого працівника за даною професією (ст. 146 КЗпП).

Закон України «Про державні нагороди України» встановлює державні нагороди України для відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною. В ст. 1 Закону зазначається, що державні нагороди України - є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною. Державні нагороди встановлюються виключно законами України.

Державними нагородами є:

· звання Герой України;

· орден;

· медаль;

· відзнака “Іменна вогнепальна зброя";

· почесне звання України;

· Державна премія України;

· президентська відзнака.

Державними нагородами можуть бути нагороджені громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Нагородження державними нагородами провадиться указом Президента України. Нагородженому вручається державна нагорода та документ, що посвідчує нагородження нею.

Вищим ступенем відзнаки в Україні є звання Герой України. Звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення. Герою України вручається орден Держави — за визначні трудові досягнення.

В Україні встановлюються такі ордени:

орден Свободи — для відзначення видатних та особливих заслуг громадян в утвердженні суверенітету та незалежності України, консолідації українського суспільства, розвитку демократії, соціально-економічних та політичних реформ, відстоювання конституційних прав і свобод людини і громадянина;

орден князя Ярослава Мудрого I, II, III, IV, V ступеня — для нагородження громадян за видатні заслуги перед Україною в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров’я, за визначні благодійницьку, гуманістичну та громадську діяльність;

орден “За заслуги” I, II, III ступеня — для відзначення видатних заслуг громадян в економічній, науковій, соціально-культурній, військовій, державній, громадській та інших сферах суспільної діяльності;

орден Богдана Хмельницького I, II, III ступеня -

для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України;

орден “За мужність” I, II, III ступеня — для відзначення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та інших осіб за особисті мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у боротьбі зі злочинністю, а також в інших випадках при виконанні військового, службового, громадянського обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя;

орден княгині Ольги I, II, III ступеня — для відзначення жінок за визначні заслуги в державній, виробничій, громадській, науковій, освітянській, культурній, благодійницькій та інших сферах суспільної діяльності, вихованні дітей у сім’ї;

орден Данила Галицького — для нагородження військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також державних службовців за значний особистий внесок у розбудову України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу;

орден “За доблесну шахтарську працю” I, II, III ступеня.

В Україні встановлюються такі медалі:

"За військову службу Україні" — для нагородження військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також Державної спеціальної служби транспорту, інших осіб за мужність і відвагу, самовіддані дії, виявлені у захисті державних інтересів України;

"За бездоганну службу” I, II, III ступеня — для нагородження осіб офіцерського складу і прапорщиків Збройних Сил України, рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військ Цивільної оборони, які досягли високих показників у бойовій і професійній підготовці, є взірцем вірності присязі та виконання військового (службового) обов’язку, успішно керують підлеглими, зразково виконують інші військові обов’язки;

"Захиснику Вітчизни" — для нагородження ветеранів війни, осіб, на яких поширюється Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, осіб, які брали участь у визволенні України від фашистських загарбників, та інших громадян України за виявлені у захисті державних інтересів особисті мужність і відвагу, зміцнення обороноздатності та безпеки України.

"За врятоване життя” — для нагородження громадян за врятування життя людини, активну благодійну, гуманістичну та іншу діяльність у справі охорони здоров’я громадян, запобігання нещасним випадкам з людьми.

Відзнака “Іменна вогнепальна зброя” встановлюється для нагородження офіцерського складу Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів Міністерства внутрішніх справ України, а також Державної спеціальної служби транспорту та державних службовців, які мають офіцерське звання, за визначні заслуги у забезпеченні обороноздатності України, недоторканності її державного кордону, підтримці високої бойової готовності військ, зміцненні національної безпеки, боротьбі зі злочинністю, захисті конституційних прав і свобод громадян, за бездоганну багаторічну службу, зразкове виконання військового та службового обов’язку, виявлені при цьому честь і доблесть.

Встановлюються такі почесні звання України: "Народний артист України"; "Народний архітектор України"; "Народний вчитель України"; "Народний художник України"; "Заслужений артист України"; "Заслужений архітектор України"; "Заслужений будівельник України"; "Заслужений винахідник України"; "Заслужений вчитель України"; "Заслужений діяч мистецтв України"; "Заслужений діяч науки і техніки України"; "Заслужений донор України"; "Заслужений економіст України"; "Заслужений енергетик України"; "Заслужений журналіст України"; "Заслужений лікар України"; "Заслужений лісівник України"; "Заслужений майстер народної творчості України"; "Заслужений машинобудівник України"; "Заслужений металург України"; "Заслужений метролог України"; "Заслужений працівник ветеринарної медицини України"; "Заслужений працівник культури України"; "Заслужений працівник освіти України"; "Заслужений працівник охорони здоров’я України"; "Заслужений працівник промисловості України"; "Заслужений працівник транспорту України"; "Заслужений працівник сільського господарства України"; "Заслужений працівник соціальної сфери України"; "Заслужений працівник сфери послуг України"; "Заслужений працівник фармації України"; "Заслужений працівник фізичної культури і спорту України"; "Заслужений природоохоронець України"; "Заслужений раціоналізатор України"; "Заслужений художник України"; "Заслужений шахтар України"; "Заслужений юрист України".

Почесні звання України присвоюються особам, які працюють у відповідній галузі економічної та соціально-культурної сфери, як правило, не менше десяти років, мають високі трудові досягнення і професійну майстерність, якщо інше не встановлено положенням про почесне звання України. Почесне звання “Народний артист України”, “Народний архітектор України”, “Народний вчитель України”, “Народний художник України” може присвоюватися, як правило, не раніше ніж через десять років після присвоєння відповідного почесного звання “Заслужений артист України”, “Заслужений архітектор України”, “Заслужений вчитель України”, “Заслужений художник України”.

Державні премії України:

1) Національна премія України імені Тараса Шевченка — за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням Українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства;

2) Державна премія України в галузі науки і техніки:

за видатні наукові дослідження, які сприяють дальшому розвитку гуманітарних, природничих і технічних наук, позитивно впливають на суспільний прогрес і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі;

за розроблення та впровадження нової техніки, матеріалів і технологій, нових способів і методів лікування та профілактики захворювань, що відповідають рівню світових досягнень;

за роботи, які становлять значний внесок у вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки;

за створення підручників для середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних, вищих навчальних закладів, що відповідають сучасним вимогам і сприяють ефективному опануванню знань, істотно впливають на поліпшення підготовки майбутніх спеціалістів;

3) Державна премія України в галузі архітектури — за створення видатних житлово-цивільних та промислових архітектурних комплексів, будівель і споруд, роботи в галузі містобудування, ландшафтної архітектури, упорядження міст і селищ, реставрації пам’яток архітектури і містобудування, наукові праці з теорії та історії архітектури, що мають важливе значення для дальшого розвитку вітчизняної архітектури і містобудування та здобули широке громадське визнання;

4) Державна премія України імені Олександра Довженка — за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва;

5) Державна премія України в галузі освіти — за видатні досягнення в галузі освіти за номінаціями:

· дошкільна і позашкільна освіта;

· загальна середня освіта;

· професійно-технічна освіта;

· вища освіта;

· наукові досягнення в галузі освіти.

Президент України відповідно до Конституції України встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними.

Громадяни України, іноземці, особи без громадянства і трудові колективи підприємств, установ, організацій за зразкове виконання службових обов’язків, високі виробничі та наукові досягнення, особистий внесок у забезпечення розвитку економічної, науково-технічної, соціально-культурної, військової, громадської та інших сфер діяльності і заслуги перед Українським народом у сприянні становленню правової держави, здійсненню заходів щодо забезпечення захисту прав і свобод громадян, зміцнення демократії, ефективній діяльності органів виконавчої влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування можуть нагороджуватись Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. Почесною грамотою нагороджуються, як правило, особи, що раніше заохочувалися відомчими відзнаками.

Так, наприклад, Почесною грамотою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України можуть нагороджуватися працівники навчальних закладів і установ освіти, аспіранти, докторанти та колективи навчальних закладів, установ і організацій за заслуги в реалізації державної політики в галузі національної освіти, навчанні і вихованні підростаючого покоління, багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у підготовку висококваліфікаційних спеціалістів та наукових кадрів, плідну науково-педагогічну діяльність, впровадження сучасних методів навчання і виховання молоді, підвищенні кваліфікації та перепідготовки спеціалістів, забезпеченні суспільного виробництва висококваліфікованими працівниками, активну громадську діяльність. Почесною грамотою Міністерства освіти України можуть також нагороджуватися працівники освітніх закладів інших галузей народного господарства, освіти, охорони здоров’я, мистецтва і культури.

Пропозиції про нагородження знаком «Відмінник освіти України» вносяться щодо вищевказаних осіб, як правило, не раніше ніж через три роки після нагородження Почесною грамотою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

З метою відзначення та стимулювання окремих працівників, трудових колективів, які досягли високого професіоналізму і визначних успіхів у виробничій, науковій, державній, військовій, творчій та інших сферах діяльності, зробили вагомий внесок у створення матеріальних і духовних цінностей або мають інші заслуги перед окремим регіоном та Україною незалежно від отриманих ними державних нагород, на рівні обласних адміністрацій, вказані суб’єкти нагороджуються Почесними грамотами (наприклад, Про Почесну грамоту Київської обласної державної адміністрації: Розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 622 від 13.11.98).

Відомості про нагородження і заохочення, про нагородження державними нагородами України і відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до законодавства України заносяться до трудових книжок. Заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з профспілковим комітетом. З цього приводу видається наказ або розпорядження, який оголошується в урочистій обстановці.

9.4. Дисциплінарна відповідальність

Недотримання вимог дисципліни праці, невиконання трудових обов'язків тягне застосування до нього видів дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарна відповідальність - це застосування до працівника видів дисциплінарного стягнення в результаті осуду його трудової поведінки. Застосування дисциплінарної відповідальності передбачає наявність правових підстав вчинення працівником дисциплінарного проступку. Під порушенням трудової дисципліни слід розуміти винне (умисне чи з необережності) протиправне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків.

Протиправність дій або бездіяльності працівника означає, що вони не відповідають законам, іншим нормативним актам, у тому числі правилам внутрішнього трудового розпорядку, положенням і статутам про дисципліну, посадовим інструкціям та ін., а також умовам трудового договору. До дисциплінарних проступків трудове законодавство зокрема відносить запізнення, прогули, невиконання норм виробітку, виготовлення бракованої продукції і т. ін.

Умисна вина припускає певне вольове рішення (дія або бездіяльність), спрямоване на порушення встановлених правил поведінки. Необережність як форма вини має місце тоді, коли працівник не передбачає наслідків своєї протиправної дії, хоча повинен був передбачати, або коли він передбачає такі наслідки, але легковажно сподівається їх запобігти.

Дисциплінарна відповідальність можлива при будь-якій формі вини. В той же час не може вважатися винним невиконання або неналежне виконання обов'язків з причин, не залежних від працівника (наприклад, через відсутність необхідних матеріалів, із-за недостатньої кваліфікації працівника, у зв'язку з його хворобою і тому подібне).

У трудовому законодавстві встановлено два види дисциплінарної відповідальності:

· загальна дисциплінарна відповідальність передбачається Кодексом законів про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку для всіх працівників, окрім тих, на кого розповсюджується спеціальна дисциплінарна відповідальність;

· спеціальна дисциплінарна відповідальність встановлюється для окремих категорій працівників у законодавстві або відомчими актами (статутами і положеннями про дисципліну).

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Тільки ті заходи, що зазначені в КЗпП, є дисциплінарними стягненнями. Інші заходи, такі, як позбавляння премії, передбаченої системою оплати праці, позбавлення винагороди за наслідками роботи підприємства за рік, перенесення відпустки тощо, є заходами впливу, а не стягненням.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру. Це стягнення полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника в трудовому колективі. Такий моральний осуд покликаний спонукати працівника, примусити його належним чином виконувати свої трудові обов'язки.

Звільнення з роботи як дисциплінарне стягнення можливе в разі:

· систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

· прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

· появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

· вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

· систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, прогулу без поважних причин, появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного і токсичного сп'яніння, вчинення за місцем роботи розкрадання майна, одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівним працівником.

Звільнення окремих категорій працівників можливе за умов:

· одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;

· винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;

· винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;

· вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарні стягнення можуть застосовуватись тільки органом, якому надане право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

До державних службовців згідно статті 53 Закону України від 17 листопада 2011р. “Про державну службу” застосовуються такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2)догана;

3)сувора догана;

4)попередження про неповну службову відповідність;

5)звільнення з посади державної служби.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується характер проступку, обставин, за яких він вчинений, настання тяжких наслідків, попередня поведінка державного службовця та його ставлення до виконання службових обов’язків.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня вчинення ним дисциплінарного проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Статею 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України передбачені такі види стягнення: 1) догана; 2) пониження в класному чині; 3) пониження в посаді; 4) позбавлення нагрудного знаку “Почесний працівник прокуратури України"; 5) звільнення; 6) звільнення з позбавленням класного чину.

На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

На працівників залізничного транспорту, згідно Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, можуть накладатися такі стягнення: догана; позбавлення машиністів права керування локомотивом з наданням роботи помічником машиніста, а також позбавлення свідоцтва водія моторно-рейкового транспорту незнімного типу та свідоцтва помічника машиніста локомотива з наданням роботи, не пов'язаної з керуванням локомотивом і моторно-рейковим транспортом, на строк до одного року; звільнення. Позбавлення права керування локомотивом, свідоцтва водія моторно-рейкового транспорту незнімного типу та свідоцтва помічника машиніста локомотива провадиться у разі встановлення вини працівника у виникненні катастрофи або аварії, за проїзд заборонних сигналів (незалежно від наслідків), а також появу (знаходження) на роботі в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, підтвердженому в установленому порядку. Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення застосовується за порушення дисципліни, наслідки яких загрожують безпеці руху поїздів, життю і здоров'ю громадян, та до категорій працівників, перелічених у додатку Положення.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо після виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'яжу з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Дата добавления: 2014-11-20