Функції грошей та їх еволюція

В економічній літературі існує декілька точок зору щодо функцій грошей в економіці. Так, представники класичної теорії визнавали наявність п¢яти функцій грошей (рис. 1.9): міри вартості; засобу обігу; засобу утворення скарбів, накопичень і заощаджень; засобу платежу; світових грошей.

Рис. 1.9. Функції грошей

В іноземній літературі автори виділяють найчастіше три функції: міра вартості (або розрахунковий засіб); засіб обігу; засіб збереження.

Між вказаними позиціями немає істотних суперечностей, оскільки західні економісти функції засобу обігу і функції засобу платежу об’єднують в одну, а світові гроші не виділяють в окрему функцію, оскільки національні валюти західних країн вільноконвертовані і однаково функціонують на зовнішньому і внутрішньому ринках.

Функція міри вартості. Якщо виходити з того, що гроші за своєю найбільш глибокою сутністю виступають в обігу товарів як засіб реалізації їхньої вартості, то цілком зрозуміло, що логічно вихідною і одночасно центральною у системі грошових відносин є функція міри вартості. Поза зазначеною функцією вартість існує лише потенційно. Отже, слід ураховувати невіддільну єдність понять «вартість товару» і «міра вартості грошей».

Сутність цієї функції полягає в тому, що гроші виступають засобом виміру вартості всіх інших товарів. Але не гроші роблять товари порівнянними, а кількість витраченої на їх виробництво суспільно необхідної праці. Ця функція дозволяє розкрити еволюцію грошей від виникнення специфічного товару, що виконував роль еквівалентної форми для вираження вартості будь-якого товару у формі матеріального носія, що володіє внутрішньою вартістю, до форми, при якій міра вартості представлена знаком вартості.

За металевого обігу цю функцію виконували дійсні гроші (золото і срібло), що самі мали вартість, але й вони виражали вартість ідеально, тобто у вигляді уявних грошей. Проте, з розвитком товарного виробництва гроші втрачають свою товарну природу, з’являються кредитні гроші. Функція грошей як міри вартості істотних змін не відчуває. З цією функцією тісно пов’язане поняття масштабу цін.

Масштаб цін – суто технічна функція грошей – це фіксована вагова кількість грошового металу і його кратних частин, прийнята в даній країні як грошова одиниця.

Коли карбування монет лише розпочиналося, масштаб цін збігався з їх ваговим вмістом. Проте з часом у процесі еволюційного розвитку грошових відносин масштаб цін почав відокремлюватися від безпосередньо вагового змісту. Це зумовлювалося, як уже зазначалося, зношуванням і псуванням монет, зменшенням їх вагового вмісту державною владою, застосуванням більш цінних металів для карбування монет (мідь, срібло, а згодом золото). З появою розмінних на золото паперових грошей масштаб цін зберігав своє функціональне призначення. Власники паперової купюри мали офіційне право і можливість обміняти її в банку на відповідну, визначену офіційним масштабом кількість золота.

За масштабом цін здійснювалося зіставлення національних грошових одиниць – долара, фунта стерлінгів, німецької марки, французького франка та інших паперових знаків вартості.

Етапи еволюційного розвитку масштабу цін наведені в табл. 1.5.

Таблиця 1.5

Дата добавления: 2014-11-08