Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Теоретичні відомості. Общая технология мясной отрасли




ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ОСНОВНИМИ БЛОКАМИ ТА ПРИНЦИПОМ РОБОТИ ПОБУТОВОГО АУДІОМАГНІТОФОНА

Лабораторна робота № 1

Общая технология мясной отрасли

Производства пищевых животных жиров на примере действующего

предприятия» ……………………………………………………………………... 26

Лабораторная работа № 5. Тема «Анализ технологической схемы обработки

кишечного сырья» ………………………………………………………………... 31

Лабораторная работа № 6. Тема «Анализ технологической схемы

переработки крови» ………………………………………………………………. 36

Лабораторная работа № 7. Тема «Анализ технологической схемы

консервирования кожевенного сырья на примере действующего

предприятия» ……………………………………………………………………... 41

Лабораторная работа № 8. Тема «Анализ технологической схемы обработки

технического сырья на примере действующего предприятия» ……………….. 46

Приложение ……………………………………………………………………….. 51

 

 

УЧЕБНОЕ ИЗДАНИЕ

 

Гуринович Галина Васильевна,

Мышалова Ольга Михайловна

 

Лабораторный практикум

 

Для студентов вузов

 

 

Зав. редакцией И.Н. Журина

Редактор Н.В. Шишкина

Технический редактор Т.В. Васильева

Художественный редактор Л.П. Токарева

ЛР № 020524 от 02.06.97

Подписано в печать 30.12.05. Формат 60х841/16

Бумага типографская. Гарнитура Times

Уч.-изд.л. 5,25. Тираж 100 экз.

Заказ № 172

 

 

Оригинал-макет изготовлен в редакционно-издательском отделе

Кемеровского технологического института пищевой промышленности

650056, г. Кемерово, б-р Строителей, 47

 

ПЛД № 44-99 от 10.10.99

Отпечатано в лаборатории множительной техники

Кемеровского технологического института пищевой промышленности

650010, г. Кемерово, ул. Красноармейская, 52

 

 

 

Мета роботи: ознайомитися з основними блоками побутового аудіомагнітофона, дослідити стрічкопротяжний механізм та електричну частину пристрою. Вивчити принципи магнітного запису та відтворення звуку.

 

 

Магнітний запис - процес, при якому змінні в часі електричні сигнали S (t) перетворюються в просторові зміни S (х) магнітного стану носія запису, в результаті чого утворюється сигналограма.

Звукова сигналограма (фонограма, аудіограма) – звуковий (фоно, аудіо) сигнал, перетворений в електричні сигнали і записаний на магнітний носій (стрічку).

Відтворення - процес отримання інформації від магнітного носія, що містить сигналограму.

Аудіомагнітофон (магнітофон) – це пристрій, який використовується для запису та відтворення звукової інформації, що знаходиться на магнітній стрічці. Він складається з двох основних частин: електричної та механічної.

Механічна частина призначена для приведення в рух магнітної стрічки для пошуку, відтворення та запису на неї магнітної інформації.

Електрична частина призначена для перетворення, підсилення, обробки електричних сигналів.

Механічна частина включає в себе стрічкопротяжний механізм з набором керуючих ним пристроїв (кнопки керування), що забезпечують користувачу необхідні режими роботи (запис, відтворення, пошук...). Рух стрічки в стрічкопротяжному механізмі забезпечується електродвигуном.

Електрична частина виконує значно більше функцій ніж механічна і включає в себе наступні блоки:

· набір головок:

- записуюча – перетворює електричний сигнал в магнітний з подальшим записом його на магнітну стрічку.

- відтворююча – перетворює магнітний сигнал в електричний з подальшою передачею його через комутатор в підсилювач відтворення.

- стираюча – призначена для стирання запису з магнітної стрічки.

· комутатор – здійснює комутацію головок з підсилювачами запису та відтворення.

· підсилювачі запису з автоматичним регулюванням рівня запису(АРРЗ) та відтворення з ланцюгами корекції – відповідно для регулювання сигналу, що подається на записуючу головку та для підсилення сигналу, що надходить з відтворюючої головки.

· генератор струму стирання-підмагнічування – призначений для регулювання струму записуючої та стираючої головок.

· пристрої обробки сигналів:

- ланцюги корекції тембральних та частотних характеристик сигналу,

- проміжні та кінцеві (вихідні) підсилювачі рівня сигналу,

- шумоподавлячі.

· схему керування електродвигуном – призначена для встановлення та підтримування на заданому рівні швидкості двигуна.

· сенсори руху стрічки – призначені для контролю переміщення магнітної стрічки в стрічкопротяжному механізмі.

· магнітоелектричні пристрої (акустичні) – призначені для перетворення звукових сигналів в електричні і навпаки.

· пристрій керування – виконує функцію керування усіма іншими пристроями.

Для здійснення запису аудіомагнітофони мають канал запису, а для відтворення - канал відтворення. Канали можуть забезпечити один або декілька видів запису: прямий амплітудний, з частотною модуляцією і цифровий. В подальшому будуть розглядатись аудіомагнітофони з прямим амплітудним записом.

Канал запису (КЗ) – сукупність пристроїв, що забезпечують в процесі запису передачу інформації на магнітну стрічку.

Канал відтворення (КВ) – сукупність пристроїв, що забезпечують при відтворенні передачу записаної інформації від магнітної стрічки.

Канал наскрізний (КН) сукупність пристроїв, що забезпечують одночасне утворення КЗ і КВ та включає підсилювач запису (ПЗ), головку запису (ГЗ), носій запису (НЗ), головку відтворення (ГВ) і підсилювач відтворення (ПВ).

Тракт наскрізний (ТН) частина КН від входу ГЗ до виходу ГВ і включає в себе ГЗ, НЗ и ГВ.

Канал запису-відтворення (КЗВ) сукупність пристроїв, що забезпечують почергове утворення каналу запису або відтворення та включає підсилювач універсальний (ПУ), головку універсальну (ГУ) і НЗ.

Тракт запису-відтворення (ТЗВ) частина КЗВ від входу ГУ в режимі запису до її виходу в режимі відтворення, включає ГУ та НЗ.

В побутових аудіомагнітофонах можуть застосовуватись як роздільні ПЗ та ПВ, які сумісно включені до КН аудіомагнітофона (рисунок 1.1 – а), так і ПУ, які по-черзі використовуються або як ПЗ, або як ПВ КЗВ (рисунок1.1 – б).

Роздільні підсилювачі зазвичай застосовують в магнітофонах 1-го та вищого класів, де в першу чергу необхідно отримати високу якість запису і відтворення. В таких магнітофонах, як правило є дві магнітних головки: ГЗ і ГВ.

 

Рисунок 1.1 – Структурна схема каналів запису і відтворення аудіомагнітофона: а - з роздільними підсилювачами та головками; б - з універсальним підсилювачем і універсальною головкою

ПУ як правило застосовують в магнітофонах 2-го, 3-го та 4-го класів, де де вимоги вартості і ваги переважають над вимогами якості запису та відтворення. Зазвичай з ПУ використовується ГУ. Перехід ПУ з одного режиму в інший здійснюється за допомогою пристроїв комутації, при цьому перемикаються вхід і вихід ПУ, а також ланцюги їх корекції.

Амплітудно-частотна характеристика (АЧХ) аудіомагнітофона характеризує правильність передачі спектра записаного сигналу. Для неспотвореної передачі інформації аудіомагнітофон повинен мати рівномірну результуючу АЧХ в усьому робочому діапазоні частот.

При вивченні АЧХ КЗВ необхідно розглядати такі взаємопов’язані питання: принцип роботи аудіомагнітофона, норми на АЧХ КЗВ, АЧХ ідеального и реального ТЗВ, вплив конструктивних параметрів ТЗВ на його АЧХ, коректування АЧХ ТЗВ в ПЗ і ПВ для отримання результуючої рівномірної АЧХ КЗВ.

 

Функціональна схема та принцип роботи аудіомагнітофона

 

Розглянемо функціональну схему та принцип роботи аудіомагнітофона на прикладі побутового магнітофона 2-го класу, що має просту функціональну схему, що зображена на рисунку 1.2. В ній передбачено два режими роботи – режим запису "З" і режим відтворення "В". Перехід від одного режиму до іншого здійснюється одночасним переводом перемикачів П1 – П5 з положення "В" в положення "З" або навпаки.

 

В режимі "З" зі входу ПУ через П1 та відповідний дільник напруги (ДН) можуть бути підключені мікрофон (вхід МФ), звукознімач (вхід ЗЗ) або лінійний вихід іншого магнітофона (вхід ЛВХ). Сигнал підсилюється ПУ, що має АЧХ, яка відповідає режиму "З" (вибирається перемикачем П5) і швидкості руху стрічки (вибирається перемикачем П6), і далі потрапляє на суматор S. Тут сигнал змішується з високочастотними коливаннями для підмагнічування стрічки, що виробляються генератором високої частоти (ГВЧ), який, в свою чергу, вмикається перемикачем П3. Далі через П4 він потрапляє на ГУ для запису на стрічку. Коливання ГВЧ одночасно потрапляють на головку стираючу (ГС) і здійснюють очищення стрічки, що рухається до ГУ, від попередніх записів.

Сигнал з виходу ПУ є також сигналом лінійного виходу (ЛВ) аудіомагнітофона. Його амплітуда контролюється схемою вимірювача рівня (ВР) - мікроамперметром "Рівень". Для компенсації впливу вихідного опору підсилювача низької частоти (ПНЧ), що відключається в режимі "З", перемикачем П2, до виходу ПУ підключається еквівалентний опір R екв.

В режимі "В" ГВЧ відключений перемикачем П3. Сигнал з ГУ через П4 і П1 подається на ПУ, що в даному випадку має АЧХ, яка відповідає режиму відтворення (П5 в положенні "В") і вибраній швидкості відтворення (перемикач П6). Після ПУ зчитаний сигнал проходить через П2 на ПНЧ и далі на акустичну систему (АС). В цьому випадку ВР показує рівень сигналу, зчитаного зі стрічки.

Транспортування стрічки від подаючої котушки (ПК) до приймаючої (ПРК) здійснюється стрічкопротяжним механізмом (СПМ). швидкість протяжки стрічки визначається частотою обертання ведучого валу (ВВ), до якого стрічка притискається прижимним роликом (ПР), і вибирається перемикачем П6 для значень 2,83 и 4,76 см/с.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 367; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.