Проект впровадження у виробництво нової продукції

Критичний шлях утворюється послідовністю критичних робіт. Це найдовший з усіх існуючих у проекті шляхів, який показує найменший час, який потрібно, аби повністю вико­нати усі роботи за проектом.

Й крок. Визначення критичного шляху і запасу часу по роботах.

Роботи, у яких ранні й пізні терміни початку і закінчення збі­гаються, називають критичними.

Роботи, у яких ранні й пізні терміни початку і закінчення не збігаються, називають некритичними.

У нашому прикладі проект має один критичний шлях (813 — 831— 832), хоча їх може бути й декілька, проте тривалість усіх критичних шляхів завжди буде однаковою.

Рис. 6.6. – Сітковий графік проекту з обчисленими ранніми й пізніми термінами початку і завершення робіт

Якщо якусь роботу, яка стосується критичного шляху, буде відкладено, то й тривалість виконання усього проекту збільшить­ся на такий самий термін. Інакше кажучи, вчасне виконання кри­тичних робіт є критичним з погляду забезпечення успіху проекту в плані своєчасності його завершення. Не можна відхилитися від визначених термінів початку і завершення критичних робіт, щоб це одразу ж не вплинуло на тривалість здійснення усього проек­ту. Проте такого не можна сказати про некритичні роботи, які мають так званий запас часу.

Запас часу (F — Float) — це той максимальний час, на який можна відкласти початок некритичної роботи, щоб при цьому не змінилась тривалість реалізації усього проекту. Він обчислюється за формулами:

Fі = LSі – ESі, (6.5)

або

Fі = LF_і – Efi, (6.6)

На рис. 6.7 видно всі запаси часу по некритичних роботах. У критичних роботах вони дорівнюють нулю.

Рис. 6.7. – Сітковий графік проекту з усіма обчисленими параметрами (в тому числі запасом часу)

Якщо менеджер хоче скоротити термін виконання проекту, він має прагнути до скорочення термінів виконання передусім кри­тичного шляху.

Таким чином, щоб визначити тривалість проекту та календар­ні терміни початку і завершення його робіт за допомогою сітко­вого планування, потрібно виконати такі кроки:

1-й крок. Визначення переліку й послідовності виконання робіт.

2-й крок. Графічна побудова сіткового графіка.

3-й крок. Означення тривалості робіт.

4-й крок. Визначення ранніх термінів початку і завершення проектних робіт «прямим проходженням».

5-й крок. Визначення пізніх термінів початку і завершення робіт «зворотним проходженням».

6-й крок. Визначення критичного шляху і запасу часу по роботах.

Ця інформація відбивається у прямокутнику роботи (див. рис. 6.4) і використовується у подальшому плануванні й аналізі виконання проекту.

Ми розглянули сутність і порядок обчислення показників сіткового графіка вручну. Проте на практиці це роблять за до­помогою сучасних програм з управління проектами. Менедже­ру проекту для отримання аналогічного результату (причому не просто тривалості проекту і робіт, а календарних дат поча­тку і завершення їх) треба ввести в програму по кожній роботі таку інформацію:

• персональний код або номер у єдиній для усього проекту системі кодування;

• назву або стислий опис роботи;

• логічні зв'язки з іншими роботами;

• тривалість виконання;

• календар робіт (режим роботи), цільові дати початку і за­вершення, коли такі є;

• ресурси, які потрібні;

• бюджет;

• до якого пакету робіт входить (якщо потрібно).

6.3 Переваги і додаткові можливості графіків передування

Оскільки стрілчасті графіки почали використовуватися рані­ше, у 50-х роках, а передування — у 60-х роках минулого століт­тя, то природно, що свого часу перші набули більш значного по­ширення, особливо у нашій країні. Проте світова практика вказує на домінування сьогодні графіків передування з ряду причин:

1. Більш природним є зображення роботи у вигляді прямокутника.

2. Графіки передування легше створювати, оскільки спочатку можна зобразити всі прямокутники — роботи, а потім означити логічні зв'язки між ними. Це неможливо за використання стрілчастих графіків, де роботи позначаються вузлами початку і кінця, які зумовлюються логічними зв'язками.

3. Для графіків передування легше створювати комп'ютерні програми, які сьогодні використовують або тільки графіки пере­дування, або обидва графіки — передування і стрілчастий з алго­ритмом переходу від одного до другого.

4. Від графіків передування простіше перейти до діаграм Гантта, які є формою календарного планування.

5. Побудова графіків передування полегшується створенням WBS, оскільки спочатку визначаються всі роботи, а потім вста­новлюються логічні зв'язки між ними.

6. Ці графіки уможливлюють урахування частково паралель­ного виконання робіт.

Спинімося на цій властивості графіків передування докладніше.

У попередніх прикладах побудови сіткових графіків розглядався тільки один тип зв'язку між роботами, а саме тип «кінець — початок». Він передбачає, що наступна робота розпочинається після повного за­вершення попередньої. У реальному житті навіть послідовні роботи можуть виконуватися частково паралельно, що дозволяє скорочувати терміни виконання проекту. Якщо проілюструвати це на прикладі проекту організації комп'ютерного центру, то стає очевидним, що ро­боту з доставки і монтажу устаткування можна виконувати частково паралельно з підготовкою приміщення під це устаткування.

Залежно від сутності проектів діаграми передування дають змогу використовувати такі типи зв'язку міжроботами:

1) кінець — початок (finish to start — F —5);

2) початок — початок (start to start — S —5);

3) кінець — кінець (finish to finish — F — F);

4) початок — кінець (start to finish — S —F);

5) гамак (Hammock — H).

1) кінець — початок (F — S) (рис. 6.8)

Рис. 6.8. – Зв'язок «кінець — початок»

Це найпоширеніший тип зв'язку: робота В (наприклад, проб­ний запуск устаткування) не може розпочатися, поки не закінчи­ться робота А (монтаж устаткування). Якщо між роботами має бути перерва, то це вказується на графіку як лаг.

2) початок — початок (S — S) (рис. 6.9)

Рис. 6.9. – Зв'язок «початок — початок»

Ця схема демонструє зв'язок між датами початку двох робіт. Та­кий зв'язок використовується для скорочення термінів робіт пере­криттям їх у часі. Вони пов'язані у випадку відстрочки початку ро­боти В. Наприклад, якщо робота А полягає у пофарбуванні підлоги у всіх кімнатах, а робота В — у монтажу меблів в одній із кімнат, то між початком першої і другої робіт повинно пройти чотири дні (з урахуванням часу на висихання підлоги у першій кімнаті).

3) кінець — кінець (F — F) (рис. 6.10)

Рис. 6.10. – Зв'язок «кінець — кінець»

Ця схема демонструє зв'язок між завершенням двох робіт. Ро­бота В має завершитися через три дні після закінчення роботи А (наприклад, виготовлення і фарбування конструкції: не можна фар­бувати, поки не виготовлено, а на пофарбування треба чотири дні).

4) початок — кінець (S — F) (рис. 6.11)

Рис. 6.11. – Зв'язок «початок — кінець»

На цій схемі відображено зв'язок між початком А і кінцем В (щоб визначити сумарний термін виконання двох робіт). Наприк­лад, якщо автомобіль взяли напрокат на шість днів, то роботи з Доставки у певний пункт і повернення мають бути закінчені у ці строки. Така залежність трапляється рідко.

5) гамак (Н)

Рис. 6.12. – Зв'язок «гамак»

Цей тип зв'язку (рис. 6.12) використовується, аби поєднати кілька видів діяльності в одну, і застосовується для контролю по ключових точках (кінець етапу, а не окремі роботи). Наприклад, якщо в рамках виконання консультаційного проекту є етап виїзду на підприємство, який складається з робочої наради (робота А), зустрічей із фахівцями (робота В) і підсумкової для цього етапу зустрічі з керівництвом (робота С), то керівник проекту може розглядати його як одну роботу.

6.4 Сіткове планування в умовах невизначеності

Оскільки характерною рисою проектів є їхня унікальність, то дуже часто буває складно визначити точно тривалість виконання окремих робіт, тому потрібно брати до уваги невизначеність тер­мінів виконання окремих робіт проекту. Розгляньмо на прикладі, як це здійснюється.

Щоб розширити ринок збуту й одержати додаткові прибутки, підприємство вирішило розпочати виробництво тостера. Необ­хідні роботи та логічний зв'язок між ними показано у табл. 6.3. Кінцевий результат — доповідь з рекомендаціями стосовно орга­нізації виробництва і збуту цього товару.

Як бути з тривалістю виконання робіт? Якщо роботи повто­рюються у різних проектах, можна скористатися експеримен­тальними або статистичними даними для одержання відповідних оцінок часу. Для абсолютно унікальних проектів тривалість робіт розглядається як випадкова змінна з відповідним розподілом ймовірності.

Таблиця 6.3

Дата добавления: 2014-12-08