Доходи бюджету

План викладу і засвоєння матеріалу

Ключові слова

Розділ 14. Доходи і видатки бюджету. Дефіцит бюджету

· доходи бюджету;	· поточні витрати бюджету;
· податкові надходження;	· видатки бюджету розвитку;
· неподаткові надходження;	· бюджетний дефіцит;
· доходи від операцій з капіталом;	· бюджетний профіцит;
· офіційні трансферти;	· збалансованість бюджету;
· видатки бюджету;	· джерела фінансування дефіциту.

У результаті вивчення теми студенти повинні знати:

· суть економічних категорій «доходи бюджету» і «видатки бюджету»;

· види доходів і видатків бюджету;

· причини бюджетного дефіциту;

· особливості прийняття профіцитного бюджету;

· механізм бюджетного секвестру;

· джерела фінансування дефіциту бюджету.

14.1. Доходи бюджету

14.2. Видатки бюджету

14.3. Види стану бюджету і види бюджетного дефіциту.

14.4. Фінансування дефіциту бюджету та особливості затвердження бюджету із профіцитом.

Реалізація державою своїх функцій неможлива без відповідних фінансових ресурсів. Мобілізація таких ресурсів здійснюється в процесі розподілу вартості суспільного продукту між різними учасникам відтворювального процесу. Результатом мобілізації є формування доходів бюджету.

Доходи бюджету є об'єктивною економічною категорією і мають кілька сутнісних проявів. З одного боку, вони представляють сукупність економічних відносин, завдяки якій мобілізуються кошти в бюджетний фонд для виконання державою своїх функцій. З іншого боку, вони є сукупністю певних видів надходжень у бюджет, тому згідно з Бюджетним кодексом України — це податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, стягнення яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ). Матеріальним втіленням бюджету є кошти, які мобілізуються до бюджетного фонду у вигляді податків, платежів різного характеру, а також надходжень з бюджетів інших рівнів.

Джерела формування доходів державного бюджету діляться на внутрішні й зовнішні.

До внутрішніх джерел належать:

· створений ВВП;

· національне багатство (використовується, коли не вистачає ВВП або є певний надлишок природних ресурсів).

До зовнішніх джерел належать:

· репарація (як результат застосування методу прямого перерозподілу);

· міжнародний кредит;

· податки, що надходять від експортно-імпортної діяльності;

· дохід від валютних операцій (як результату валютного регулювання);

· дохід від різниці цін.

Основним джерелом доходів бюджету є валовий внутрішній продукт. У складний для економіки держави період може використовуватися частина національного багатства.

Види доходів можна розрізняти за двома основними групами ознак (рис. 14.1): умови і способи (технологія) формування та стягнення доходів бюджету; види бюджету і його складові частини.

		Рис. 14.1. Ознаки класифікації доходів бюджету і види доходів бюджету
	Рис. 12.1. Види доходів бюджету

За умовами і способами формування та стягнення можна виділити види доходів залежно від методів формування, способів зарахування, періодичності зарахування і призначення територіального формування доходів.

Існують різні методи мобілізації коштів у бюджет: податковий метод; одержання доходів від державних угідь, майна і послуг; примусове вилучення штрафних сум, компенсацій на випадок нанесення державі збитку тощо; державна позика; пряме вилучення доходів з державного сектору економіки; емісія.

Податковий метод мобілізації коштів у державний бюджет є основним. Податковий метод формування доходів бюджету характеризує перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб. Податки є основним джерелом формування фінансових ресурсів, що акумулюються в бюджеті. Як правило, у державний бюджет традиційно спрямовуються найбільші податки – прибутковий податок з населення, податок на прибуток корпорацій, акцизи, податок на додану вартість; мито; кошти від державних позик; доходи від використання об'єктів державної власності.

Надходження від державного сектору економіки звичайно незначні із двох причин:

1) держава, як правило, працює в непривабливих для бізнесу сферах діяльності;

2) державні сфери діяльності, як правило, не приносять прибутки.

Позиковий метод як спосіб формування доходів бюджету застосовується на зворотній основі. Структура державного бюджету вважається належною, якщо позики становлять не більш 2-5 % доходів.

Емісійний метод в унітарній державі може застосовуватися тільки на державному рівні, тому що держава має монопольне право на випуск наявних коштів. У результаті застосування емісійного методу держава одержує емісійний дохід, за рахунок якого фінансуються поточні потреби. Емісійний метод застосовується, зазвичай, у кризових ситуаціях. Цей метод непопулярний, тому що призводить до інфляції.

Більшість видів доходів має систематичний характер зарахування. До них належать, насамперед, податки і збори. Періодичний характер мають штрафи.

Щодо можливостей і специфіки управління доходами бюджету з позиції певного рівня влади важливим є розподіл доходів на власні, закріплені і регулюючі. Найбільше чітко ці види бюджетів законодавчо регламентуються в державах, де реалізується принцип розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи. Власні доходи бюджетів - види доходів, закріплені на постійній основі повністю або частково за відповідними бюджетами. Регулюючі доходи бюджетів — федеральні і регіональні податки та інші платежі, за якими встановлюються нормативи відрахувань (у відсотках) у бюджети суб'єктів федерації або місцеві бюджети з різних видів таких доходів.

В Україні не проголошено принципу розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи, отже, законодавчо не визначені такі поняття, як «власні доходи» і «регулюючі доходи». Разом з тим у Бюджетному кодексі Україні регламентовано закріплення доходів на постійній основі, що забезпечує самостійність бюджетів. Виділяються доходи місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів і доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. У результаті створюється кошик доходів відповідного бюджету. Кошик доходів державного бюджету для надання міжбюджетних трансфертів – це доходи загального фонду державного бюджету, за рахунок яких здійснюється перерахування дотацій вирівнювання місцевим бюджетам. Кошик доходів місцевих бюджетів – доходи загального фонду, закріплені на постійній основі за місцевим бюджетом, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Варто враховувати, що не всі кошти, які надходять в бюджет, можна вважати його доходами. Крім доходів бюджету, до надходжень бюджету належать повернення кредитів у бюджет, кошти від позик, кошти від приватизації державного майна, повернення коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу цінних паперів.

Наявність видів доходів залежно від виду бюджету або його складових частин, зумовлена видовим різноманіттям бюджетів та їх структурним різноманіттям доходів.

Згідно з Бюджетним кодексом України доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні та місцеві податки, збори і інші обов'язкові платежі.

Неподатковими надходженнями визнаються:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

3) інші неподаткові надходження.

До доходів від операцій з капіталом належать доходи від продажу основного капіталу, доходи від реалізації державних запасів товарів, надходження від продажу землі та нематеріальних активів.

Трансферти – це кошти, отримані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організації на безоплатній і безповоротній основі.

Дата добавления: 2014-12-08