Антикознавство в сучасній Україні 2 страница

Менандра, Горація, Овідія, Тіта Лукреція Кара, Сенеки. Кафедра успішно працює з різноманітними фондами Греції та Італії задля поліпшення підготовки майбутніх фахівців-антикознавців.

Прагне зберегти частково втрачені позиції львівська школа істориків – античників. Після відходу таких фахівців як 1.1. Вейцківський та І.А. Лісовий на кафедрі історії археології, античності і середньовіччя Львівського університету курс історії стародавньої Греції та Риму читає Олександр Генріхович Бандровський, випускник аспірантури Московського університету (наук, керівник проф. В.І. Кузіщін). Основне коло його інтересів – Римська імперія І-ІИ ст. н.е.⁴³. Проте останнім часом він цікавиться проблемами розвитку та популярізації античної історії та культури⁴⁴. Серед його останніх публікацій треба відзначити статті, присвячені інтерпретації грецьких міфів як історичного джерела⁴⁵, проблемам державотворчих процесів в Європі⁴⁶ та аналізу письмових джерел з історії зовнішньої політики Римської імперії⁴⁷. Крім проблеми стосунків племен Карпатського регіону з античною цивілізацією⁴⁸, вік досліджує грецьку міфологію та проблеми типології стародавніх цивілізацій⁴⁹. Підручник "Історія стародавнього світу", написаний О.Г. Бандровським, визнано базовим для шостого класу загальноосвітніх шкіл України. Ним підготовлено також робочий зошит з цього ж курсу та методичний посібник з історії стародавнього світу для вчителів загальноосвітніх шкіл⁵⁰.

Крім класично-філологічного та історичного напряму у Львівському університеті розвиваються дослідження історико-правового спрямування. Так, професор кафедри історії та теорії держави і права Б.И. Тищик видав навчальні посібники "Держава і право Стародавньої Греції" (Львів, 1998) та "Держава і право Стародавнього Риму" (в 2-х частинах, Львів, 1999). Викладач Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України B.C. Макарчук підготував навчальний посібник "Основи римського приватного права" (Київ, 2003). Остання робота містить серйозне історико-джерелознавче підґрунтя і враховує останні досягнення античної науки.

У Дрогобицькому педагогічному університеті плідно працює випускник аспірантури історичного факультету Львівського університету Олег Михайлович Петречко⁵¹. 1998 р. він захистив кандидатську дисертацію на тему "Еволюція внутрішньої та зовнішньої політики Римської імперії імперії в І ст. н.е." (наук, керівник О.Г. Бандровський). Коло його інтересів – історія ранньої Римської імперії, а також історіографічні дослідження. Він продовжив антикознавчі традиції, які до нього в Дрогобичі розвивав видатний учений, класичний філолог Мирон Іванович Борецький.

М.І. Борецький 1959 р. поступив на відділенні класичної філології Львівського університету ім. І. Франка і там активно долучився до науково – дослідницької роботи (протягом трьох років він був старостою кафедрального наукового гуртка, яким керував славетний перекладач "Енеїди" Вергілія Михайло Йосипович Білик), випробовував свої знання та вміння у художніх перекладах зі старогрецької та латинської мов. Великий вплив на формування і становлення М.І. Борецького мали викладачі університету, метри української класичної філології М.Й. Білик, Й.У. Кобів, С.Я. Лур’є, Ю.Ф. Мушак, Є.І. Скоробагата, 1.1. Андрейчук, Ф.І. Шумеляк, Б.М. Задорожний. Після закінчення університету в 1964 р. М.І. Борецький був скерований до Черкаського педагогічного інституту викладачем латинської мови та античної літератури. З листопада 1975 р. Мирон Борецький – аспірант сектору античної літератури Московського інституту світової літератури ім. О.М. Горького, його науковим керівником був вчений зі світовим ім’ям Михайло Леонович Гаспаров. Улітку 1983 р. М.І. Борецький переїхав до Дрогобича, в якому живе і працює донині. У 1993 p.. він очолив кафедру світової літератури. У його науковому доробку переклади античних поетів Валерія Бабрія⁵², Квінта Горація⁵³, Катулла⁵⁴ та іншіх, дослідження впливів античності на українську літературу⁵⁵.

У Донецькому університеті працює випускниця Московського університету Лариса Георгієвна Шепко. 1989 р. вона захистила кандидатську дисертацію "Соціально-економічна структура Боспору І-ІІІ ст. н.е." Нині продовжує розробляти проблематику, пов’язану з вивченням зв’яків Боспора з сусідніми державами в античну добу⁵⁶.

Отже, можна констатувати, що на зламі тисячоліть українське антико – знавство зробило помітний крок у своєму розвитку. Плідна праця ріноманітних інституцій (харьківська школа, відділ античної археології античності ІА НАН України) та окремих антикознавців сприяла відновленню традиційного в європейських країнах базового підґрунтя для збереження існуючих традицій. Зроблено кроки для створення нових перспективних тематичних досліджень, сформувалася відповідна проблематика. Для українського антикознавства це насамперед тема "Духовна й матеріальна культура Північного Причорномор’я античної епохи" (ІА НАН України), в розробці якої беруть участь науковці Кримської філії ІА НАН України, античного сектору Інституту матеріальної культури (м. Санкт-Петербург, Росія), працівники Національного заповідника "Ольвія" (В.В. Крапівіна) та Національного заповідника "Херсонес Таврійський" (В.А. Миц, В.А. Сидоренко) та інших міжнародних органіацій й установ.

Є також напрацювання щодо міжнародних контактів у вивченні теми "Варвари на кордонах Римської імперії" (Кримське відділення ІА НАН України спільно з французьскими дослідниками м. Кани (Нижня Нормандія) у 1994-1997 рр). У цьому напрямку працюють також викладачі Ужгородського та Львівського національних університетів. Зараз намітилися перспективи об’єднання спеціалістів з Одеси та Львова в справі відновлення античної епіграфіки, нумізматики та класичної археології. Пожвавилася робота класичних філологів. Поступово відновилася робота з підготовки фахівців в галузі античної історії (1 – докторська та 4 – кандидатські дисертації). Розширюється географія вузів України, в яких основні курси читають фахівці-античники (Харків, Київ, Львів, Донецьк, Одеса, Дрогобич, Запоріжжя, Чернівці). Усе це дозволяє говорити про те, що майбутнє антикознавства в Україні має перспективи й сприятиме її долученню до числа країн європейсь-кого рівня гуманітарної освіти.

Тим не менше, завдання, що постають на цьому шляху, є досить складними. Насамперед це стосується труднощів, пов’язаних з відсутністю оригінального методологічного підходу, національних підручників університетського рівня. Невеликою є кількість фахівців з античної історичної орієнтації (переважають археологи). На подоланні цих труднощів слід зосередити діяльність антикознавців України. В університетах України повинні більше уваги приділяти вивченню давніх мов (давньогрецької та латини), розширяти спеціалізацію з антикознавства студентів різних гуманітарних спеціальностей. Опанування спадщиною античної культури повинно стати обов’язковим елементом формування свідомості й духовності українських громадян.

¹ Вона продовжувала розвиватися в межах відповідного відділу Інституту археології НАН України та його Кримської філії.

² Зубар В.М., Бунятян К.П., Селицька С.І. Історія стародавнього світу. Підручник для 6-х класів середніх шкіл України. – Київ, 1997; Крилан К.І. Історія стародавнього світу в літературних творах: Хрестоматія для 6 кл. середньої школи. – Київ, 1998; Бандровський ОТ. Історія стародавнього світу. Підручник для 6-го класу. – Київ, 1998-2003; Балух В.О., Макар Ю.І. Історія Стародавньої Греції. Курс лекцій. - Чернівці, 2001; Бандровський О.Г. Методика викладання історії стародавнього світу у середній школі. – Львів, 2002.

³ Кадеев В.И., Латышева В.А., Мещеряков В.Ф., Сергеев И.П. Древняя история и античная археология в Харьковском университете (1805-1990) // Вісник Харківського університету (далі – ВХУ). – Харків, 1991. – № 357. – С. 50-69; Кадеев В.К, Страшнюк С.Ю. Балканистика в Харьковском университете (1805-1917) // Etudes Balcaniques. – Sophia, 1991. – № 3. – P. 38-51; Кадеев В.И., Мартемьянов А.П. История и культура Фракии и Мезии античной эпохи в советской литературе // Болгаристика в системе общественных наук. Опыт, уроки, перспективы. – Харьков, 1991. – С. 20-21; Кадеев В.И. О римском влиянии на материальную культуру Херсонеса в 1-ІЙ вв. н.э. // ВХУ. – 1993. – № 374: История. – Вып. 27. – С. 16-24; Кадеев В.И. Херсонес Таврический. Быт и культура (І-ІІІ вв. н.э.). – Харьков, 1996. – 208 е.; Кадеев В.И. Владислав Петрович Бузескул – профессор Харьковского университета. Биобиблиография. – Харьков, 1998. – 42 с.

⁴ Кадеев В. И. История и археология Причерноморья. Статьи разных лет. – Харьков, 2000. – 392 с.

⁵ Сергеев И.П. О целях военных реформ в Римской империи в конце II-III вв. н.э. [VII всесоюзные Сергеевские чтения] // Вестник древней истории (далі – ВДИ). – 1992. – № 4. – С. 214; Сергеев И.П. О военных реформах в Римской империи в конце ІІ-ІІІ вв. н.э. // ВХУ. – 1992. – № 363. – С. 73-82; Сергеев И.П. К вопросу о трактовке понятия "кризис" в философии и антиковедении // Античный мир. Византия: К 70-летию профессора Владимира Ивановича Кадеева. – Харьков, 1997. – С. 205-213 та ін.

⁶ Сорочан С. Б. Экономические связи античных городов Северного Причерноморья в I в. до н.э. – V в. н.э. (на материалах Херсонеса). – Харьков, 1989. – 136 с. (співавтор

- В.И. Кадеев); Сорочан С. Б. О политической роли и идейной ориентации торгово- ремесленного насе-ления Византии в эпоху иконоборчества // ВХУ. – 1992. – № 363: История. – Вып. 26. – С. 92-101.; Sorochan S. On the Problem of the Social Stratification of Merchants in the Byzantine Empire of the Seventh – Ninth Centuries // Acts 18th Internetional Byzantine Congress, Selected Papers: Main and Communications, Moscow, 1991. – Sheperdstown, 1996. – Vol.2: History, Archaeology, Religion and Theory. – P. 110-116; Сорочан С. Б. Византия IV-IX веков: Этюды рынка. Структура механизмов обмена. – Харьков, 1998. – 452 с.

⁷ Сорочан С.Б. Византия IV-IX веков. Етюди ринку. Структура механізмів обміну. Вид. 2-е, випр. і доп. – Харків, 2001. – 476с.

⁸ Дьячков С. В. Особенности социально-политического развития античных государств Северного Причерноморья в 1-ІЙ вв. н.э.: Автореф. дис. [...] канд. ист. наук. – Харьков, 1987. – 23 е.; Дьячков С.В. Римские граждане и римская политика на Боспоре в I в. до н.э. – III в. н.э. // ВХУ. – 1992. – № 363: История. – Вып. 26. – С. 81- 91; Дьячков С.В. Римские граждане в Северном Причерноморье // Античный мир. Византия: К 70-летию профессора Владимира Ивановича Кадеева. – Харьков, 1997. – С. 57-79; Дьячков С.В., Сапрыкин С.Ю. Новый римский алтарь из Херсонеса // ВДИ.

- 1999.-№4.-С. 71-78.

⁹ Мартемьянов А.П. Скотоводство в Нижней Мезии и Фракии в первых веках н.э. // ВХУ. – 1993. – № 374. – С. 24-30; Мартемьянов А.П. Аграрные отношения в Нижней Мезии и Фракии в первых веках н.э. // ВДИ. – 1994. – № 2. – С. 124-142;

Мартемъянов А.П. Выходцы из Северного Причерноморья в Нижней Мезии и Фракии в 1-ІЙ вв. н.э. // ВХУ. – 1994. – № 385: Сер.: История. – Вып. 28 С. 49-56; Мартемъянов А.П. Императорские земли в Нижней Мезии и Фракии: локализация, управляющий и рабочий персонал // Античный мир. Византия: К 70-летию профессора Владимира Ивановича Кадеева. – Харьков, 1997. – С. 123-129.

¹⁰ Литовченко С Д. Особенности азиатской политики Рима в конце III – перв. трети II веков до н.э. // Материалы международной конференции молодых историков. – Харьков, 1994. – С. 7-12; Litovchenko S. Roman hostages // ISHA Journal. – 1994. – № 2. – P. 226-228; Литовченко С Д. Армения в восточной политике Марка Антония // ВХУ. – 2000. – № 485: Історія. – Вип. 32. – С. 21-32.

¹¹ Кадєєв В.І. Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків Харківського національного університету. До 25-річчя заснування. – Харків, 2003. – 136 с.

¹² Мальований О. М. Чи можна знайти гробницю Олександра Македонського? // Археологія.-Київ, 1998. – № 3. – С. 135-139.

¹³ Стоянов Р.В. Демографическая ситуация в Херсонесе Таврийском в V-I вв. до н.э. по данным городского некрополя // Старожитності степового Причорномор'я і Криму. Збірник наукових праць. – Запоріжжя, 2002. – Вып. X. – С. 216-222.

¹⁴ Абрамова В.В. Про питання про локалізацію політичного центру держави Дроміхету // Старожитності степового Причорномор'я і Криму. Збірник наукових праць. – Запоріжжя, 2001. – Вып. IX. – С. 224-225.

¹⁵ Про конкретний вклад кожного з дослідників у вивчення античних пам'яток можна прочитати в енциклопедичному словнику-довіднику: Мезенцева Г.Г. Дослідники археології України. – Чернігів, 1997. – С. 60-103.

¹⁶ Крижицъкий С.Д., Зубар В.М., Русяєва А.С. Античні держави Північного Причорномор'я. – Київ, 1998.

¹⁷ Сон Н.А. Тира римского времени. – Киев, 1993.

¹⁸ Зубарь В.М. Херсонес Таврический в античную эпоху (экономика и социальные отношения). – Киев, 1993; Зубарь В.М. Херсонес Таврический и Римская империя. Очерки военно-политической истории. – Киев, 1994; Зубарь В.М. Северный Понт и Римская империя (середина I в. до н.э. – первая половина VI в. н.э.). – Киев, 1998. Зубарь В.М., Хворостяний А.И. От язычества к христианству. Начальный этап проникновения и утверждения христианства на юге Украины (вторая половина III – первая половина VI в.). – Киев, 2000.

¹⁹ Зубарь В.М. Херсонес Таврический. Основные этапы исторического развития в античну, эпоху. – Киев, 1997; Зубарь В.М., Сон Н.А. Греки и римляне в Нижнем Поднестровье. Научно-популярная книга. – Киев, 1997; Крижицький С Д., Зубар В.М., Русяєва А.С. Україна крізь віки. Античні держави Північного Причорномор'я. – Київ, 1998; Зубарь В.М. Русяєва А.С. Боспор Киммерийский: история и культура. – Николаев, 1998; Зубар В.М., Ліньова С.А., Сон Н.О. Античний світ Північного Причорномор'я. Нариси історичного та соціально-економічного розвитку. Навчальний посібник. – Київ, 1999; Сорочан С.Б., Зубарь В.М., Марченко JI.B. Жизнь и гибель Херсонеса. Харьков, 2000.

²⁰ Zubar V.M. Spate Skythen und Sarmaten // Gold der Steppe. Archaologie der Ukraine. – Schleswig, 1991. – S. 209-214; Zoubar V.M. Au pays d 'Iphigenie: Chersonese Taurique // Les Dossiers d'Archeologie. – 1993. – № 188. – P. 26-33; Treister M.Yu., Zubar V.M. A Gold Medallion representing Fortuna and Glicon from the Necropolis of Chersonesus // Ancient Civilizations from Scythia to Siberia. – Leiden, 1994. – 1,3. – P. 334-345; Zubar V.M. The Nord Pontic Area and Septimius Severus // Ancient Civilizations from Scythia to Siberia. – Leiden, 1995 – 2,2. – P. 182-250; Зубарь В.М. По поводу атрибуции заключительного этапа античной истории Ольвии (Третья четверть III – первая половина IV вв.) // ВДИ. – 2001. – № 1. – С. 132-138 та багато ін.

²¹ Херсонес Таврический в середине I в. до н.э. – VI в н.э. – Харьков, 2003. – 732 с.

²² Русяева А.С. Религия и культы античной Ольвии. – Киев, 1993; Русяєва А.С. Славетний мудрець – скіф Анахарсіс. – Київ, 2001.

²³ Скржинская М.В. Древнегреческий фольклор и литература о Северном Причерноморье. – Киев, 1991.

²⁴ Геродот. Історія: в 9 кн./ Переклад, передмова та примітки А.О. Білецького. За ред. П.П. Толочка. – Київ, 1993.

²⁵ Крыжицкый С. Д., Зубарь ВЫ. К вопросу архитектурной реконструкции и интерпретации строительных остатков римского опорного пункта, открытых на территории современной Балаклавы // Археологія. – 2000. – № 1. – С. 119-130.

²⁶ Савеля О.Я., Сарновский Т. Две латинских надписи из Балаклавы и Херсонеса // ВДИ. – 1999. – № 1. – С. 43-44; Зубарь В.М. О римской вексилляции Херсонеса в середине – второй половине II в. н.э. // Старожитності Північного Причорномор'я і Криму. – Запоріжжя, 1999. – Вип. 7. – С. 93-100.

²⁷ Крапивина В.В. Материальная культура Ольвии I-IV вв.н.э. – Киев, 1993; Крапивина В.В. Ольвия. Материальная культура I-IV вв. – Киев, 1993; Krapivina V.V. About the Cult of Tauroctonous Mithra in Olbia // The Thracian World at the Crossroads of Civilization. – Bucurest, 1997. – V. I.

²⁸ Самойлова T.JJ. Тира в конце VI-I вв. до н.э. – Киев, 1988.

²⁹ Tyras – Cetatea Alba / Belhorod-Dnistrovsyj / Red. V. Cojocaru, T.L. Samojlova. Sapaturi 1996-1999. – Bucure§ti,2002. – 294 p.

³⁰ Гудкова А.В., Охотников С.Б., Субботин JI.B., Черняков И.Т. Археологические памятники Одесской области. Справочник. – Одесса, 1991. (отв. за выпуск В.М. Кожокару).

³¹ Древнее Причерноморье. II чтения памяти профессора П.О. Карышковского. Тезисы докладов юбилейной конференции. – Одесса, 1991.

³² Северное Причерноморье в античное время / Сборник научных трудов. К 70-летию С.Д. Крыжицкого. – Киев, 2002.

³³ Ставнюк В.В. "Кілонова смута" та закони Драконта (в контексті становлення Афінського полісу) // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – Київ, 2000. – № 1. – С. 12-34.

³⁴ Ставнюк В.В. Владислав Петрович Бузескул (до 140-річчя з дня народження) // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – Київ, 1998.-№ 2.-С. 163-175.

³⁵ Ставнюк В.В. Доля античної спадщини в Україні: Античні студії і формування історико-філософських поглядів Михайла Драгоманова // УІЖ. – 1998. – № 6. – С. 46- 54.

³⁶ Там само. – С. 46.

³⁷ Пивоваров С.В. Християнські старожитності в межиріччі Верхнього Пруту та Середнього Дністра. – Чернівці, 2001. – С. 10-18.

³⁸ Балух В.О., Макар ЮЛ. Історія Стародавньої Греції. Курс лекцій. – Чернівці, 2001. -420 с.

³⁹ Плутарх. Порівняльні життєписи. – Київ, 1991; Плутарх. Вибрані життєписи / Пер. з давньогрецької Й. Кобіва. // Всесвіт. – 1991. – № 10. – С. 112-172.

⁴⁰ Платон. Діалоги: Крітон; Федон / Пер. з давньогрецьк. Ю. Мушака, Й. Кобіва // Всесвіт. – 1992. – № 8. – С. 84-132; Платон. Діалоги / Пер. з давньогрецьк. Й. Кобіва, У. Головач, Д. Коваль, Плучука, Ю. Мушака. – Київ, 1995.

⁴¹ Платон. Держава VIII, 557е-561е. Арістотель. Політика. IV, 1291b 30-1292Ы5; IV,9,1295b25-1296b20 / Пер. з давньогрецьк. Й. Кобіва // Невичерпність демократії: видатні діячи минулого і сучасності про вільне демократичне суспільство і права людини. – Київ, 1994. – С. 9-17.

⁴² Давньогрецька поезія в українських перекладах і переспівах. Упорядник В.П. Маслюк. – Київ, 1994; Давня римська поезія в українських перекладах і переспівах. Упорядник В.П. Маслюк. – Львів, 2000.

⁴³ Бандровський О.Г. "Лімесна" політика Римської імперії на північно-східних кордонах в І-ІІІ ст. н.е. // Саграйса-Карпатика. Давня історія України і суміжних регіонів. – Ужгород, 2001.-Вип. 13.-С. 159-167.

⁴⁴ Бандровський О.Г.Методика викладання історії стародавнього світу у середній школі. – Львів, 2002.

⁴⁵ Бандровський О.Г. Грецький міф: методи історичного дослідження та особливості інтерпретації // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Львів, 1999. – Вип. 34. – С. 43-54.

⁴⁶ Бандровський О.Г. Початки державотворення у Південно-Східній та Центральній Европі // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Львів, 2000. – Вип. 35- 36. – С. 32-42.

⁴⁷ Бандровський О.Г. Зовнішня політика Римської імперії в добу правління імператора Траяна (за даними Діона Кассія) // Карпати в давнину. Матеріали міжнародного сімпозіума. Саграйса-Карпатика. – Ужгород, 2002. – Вип. 15. – С. 197- 216.

⁴⁸ Бандровський О.Г. До питания про роль допоміжних з'єднань на дакійському лімесі // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Львів, 1992. – Вип. 27. – С. 84-91; Бандровський О.Г. Античні автори про Карпати // Carpatica. Карпатський збірник. – Ужгород, 1993. – Вип. 1. – С. 5-17; Бандровський О.Г., Бандрівський М.С. Поява пам'яток східносередземноморських культів на Придністровському поділлі (I- III ст.н.е.) // Україна в минулому. – Київ-Львів, 1992. – Вип. II. – С. 5-26 та ін.

⁴⁹ Бандровський О.Г. До проблеми типологічних особливостей перших цивілізацій // Carpatica. Карпатський збірник. – Ужгород, 1998. – Вип. 5. – С. 45-54; Бандровський О. Типологія розвитку європейських суспільств доби перших цивілізацій // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Львів, 1998. – Вип. 33. – С. 22-30; Бандровський О.Г. Грецький міф: методи історичного дослідження та особливості інтерпретації // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Львів, 1999. – Вип. 34. – С. 43-54.

⁵⁰ Бандровсъкий О.Г. Історія стародавнього світу. Підручник для 6-го класу. – Київ, 1998; Бандровсъкий О.Г. Історія стародавнього світу. Робочий зошит. – Київ, 1998; Бандровсъкий О.Г.Методика викладання історії стародаінього світу у середній школі. Львів, 2002.

⁵¹ Петренко О.М. Зовнішня політика Римської імперії в І ст.н.е. – Львів, 1998; Петренко О.М. Антикознавство у Львівському державному університеті ім. І. Франка у другій половині XX ст. // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Дрогобич, 1998. – Вип. III. – С. 253-258; Петренко О.М. Еволюція моральних норм ранньої Римської Імперії // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. – Дрогобич, 1998. – Вип. II. – С. 123-134; Петренко О.М. Репресії як складова частина внутрішньої політики ранньої Римської імперії // Вісник Східноукраїнського національного університету. Історичні науки. – Луганськ, 2001. – № 4 (38). – С. 166- 175.

⁵² Валерій Бабрій. Байки в перекладах Мирона Борецького (10 байок). – Дрогобич, 1992; Валерій Бабрій. Байки "Рибак і Рибка", "Араб і Верблюд", "Рибак-флейтист", "Борей і Сонце", "Дуб і Очерет", "Бики та Лев", "Зевс і Мавпа", "Бездарний лікар", "Вовк і Пес" // Антична література. Хрестоматія. Частина перша: Давня грецька поезія в українських перекладах і переспівах / Упоряд. В.П. Маслюк. – Київ, 1994. – С. 234-238.

⁵³ Квінт Горацій Флакк. Вірші "До Левконої" (I, II), "До Хлої" (1,23), "До Вергілія" (1, 24) // Зарубіжна література. – Київ, 1997. – № 37 (53).

⁵⁴ Гай Валерій Катулл. Вірші "Плачте, всі Купідони...", (3), "Жиймо, Лесбіє мила..." (5), "Прагнеш, Лесбіє, знати..." (7), "Дурниць, Катулле бідний, не верзи більше..." (8), "Милий Фурій мій та Аврелій вірний..." (11), "Скоро, милий Фабулле..." (13), "Милий Кальве..." (14) // Зарубіжна література. – Київ, 1997. – № 37 (53).

⁵⁵ Борецький М.І. Іван Франко і античність // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Дрогобич, 1997. – Вип. II. – С. 107-113.

⁵⁶ Шепко Л.Г. О связях Боспора с Южным Понтом в первые века н.э. // Античность Европы. – Пермь, 1992. – С. 61-66; Шепко Л.Г. О путях проникновения восточного импорта в Северное Причерноморья // Степи Восточной Европы во взаимосвязи Востока и Запада в средневековье. – Донецк, 1992. – С. 67-70.

Дата добавления: 2014-12-10