Організація і планування оплати праці. Форми і системи заробітної плати

План

1. Основні елементи витрат на оплату праці.

2. Загальні поняття форм і системи заробітної плати.

3. Призначення тарифної системи оплати праці.

4. Погодинна форма оплати праці.

5. Відрядна форма оплати праці.

6. Контрактна система оплати праці.

7. Державне регулювання заробітної плати.

8. Договірне регулювання заробітної плати.

1. Основні елементи витрат на оплату праці

Заробітна плата є найбільш розповсюдженим видом трудових доходів, однак, розгляд заробітної плати як доходу є недостатнім для розуміння її економічного змісту. Вона є складним економічним поняттям, що відбиває широке коло проблем сучасного суспільства і потребуючого великого зусиль і спеціальних знань для її ефективної організації, як у масштабах окремих підприємств, так і для кожного працівника цього підприємства.

Джерелом заробітної плати є включені в собівартості продукції витрати праці.

Витрати на оплату праці - це витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємства, включаючи премії за виробничі результати, що стимулюють і компенсують виплати, у тому числі, зв'язані з підвищенням цін і індексацій доходів у межах норм, передбачених законодавством, а так само витрати на оплату праці не складаються в штаті підприємства працівників, зайнятих в основній діяльності. У ці елементи витрат включені:

• виплати заробітної плати за фактично виконану роботу відповідно до тарифних ставок, посадовими окладами й ін.

• вартість продукції, видавана в порядку натуральної оплати працівникам

• премії, надбавки до окладів за виробничі результати

• вартість окремих галузей, що безкоштовно представляються працівникам, відповідно до законодавства комунальних послуг, харчування, форменого одягу, житла й ін.

• оплата чергових (щорічних) і навчальних відпусток

• виплати працівникам, що вивільняється з підприємств у зв'язку з реорганізацією, скорочення штатів і т.д.

У собівартість продукції не включені виплати не зв'язані безпосередньо з оплатою праці: матеріальна допомога і подарунки працівникам, позички і компенсації на поліпшення житлових умов, оплата відпочинку і т.п. Заробітна плата працівників їдалень, дитячих установ, житлово-комунальних господарств так само не включається в собівартість продукції.

2. Загальні поняття форм і систем заробітної плати

Компонентами організацій заробітної плати є її форми і системи, що забезпечують зв'язок між оплатою праці і її результатів. Форми і системи оплати праці встановлюються підприємствами й організаціями самостійно в колективному договорі з указівками вимог і гарантій, передбачених законодавством.

При тарифному виді оплати найбільше часто використовують дві його основні форми: відрядну і погодинну. Кожна з них відповідає повною мірою кількості праці перша - кількості виготовленої продукції, друга - кількості витраченого часу.

Форми заробітної плати повинні відповідати таким вимогам:

• найбільше повно враховувати результати праці
• створювати умови для постійного росту ефективності і якості праці
• сприяти підвищенню матеріальної зацікавленості трудящих у постійному виявленні і використанні резервів підвищення продуктивності праці.

Форми оплати праці будуть ефективними тільки в тому випадку, якщо вони відповідають організаційно-технічним умовам виробництва. Тому, вибираючи форму оплати праці для визначеної категорії працівників необхідно враховувати конкретні умови їхньої праці і специфіку виробництва.

Для відрядної системи праці необхідна наявність пряма пропорційної залежності між витратами живої праці й отриманих результатів, тому що працівник повинний мати реальну можливість збільшити випуск продукції. Ця форма оплати праці в Україні сьогодні вважається переважною.

В умови переходу до ринкових відносин відрядна безтарифна система оплати праці є засобом організації і стимулювання збільшення обсягів і якість продукції, що випускається. Величина заробітної плати кожного працівника залежить від кваліфікованого рівня працівника, коефіцієнта трудової участі, фактично відпрацьованого часу.

Відрядна форма оплати праці має свої особливості, відображувані в наступних системах:

• пряма відрядна система

• непряма відрядна система

• відрядно-прогресивна система

• відрядно-преміальна система

• акордна система

По формах вираження й оцінки результатів праці ці системи поділяються на колективні, що базуються на оцінці колективної праці й індивідуальні, що базуються на оцінці результатів кожного окремого працівника.

Погодинна форма оплати праці знаходить своє відображення в наступних системах:

• проста погодинна система

• почасово-преміальна система

З. Призначення тарифної системи оплати праці

Організація оплати праці на підприємстві заснована на використанні тарифної системи. Вона являє собою сукупність нормативів, що регламентують основну частину заробітної плати робітників та службовців.

Тарифна система використовується для диференціації заробітної плати працівників у залежності від їхньої кваліфікації, відповідальності й умов праці. За допомогою тарифної системи встановлюються співвідношення між низько і високооплачуваними категоріями трудящих відповідно до їх професії, спеціальності, кваліфікації. Основу тарифної системи складають тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій, кваліфікаційні довідники робіт і професій, кваліфікаційні довідники посад керівників, фахівців і службовців, тарифні сітки і ставки.

Елементами тарифного розряду є:

- Порядковий номер - він показує до якої кваліфікаційної групи відносяться дані роботи. Найпростіші роботи відповідають 1-му розряду. По ступені ускладнення робіт розряд збільшується.

- Тарифна сітка - це сукупність кваліфікаційних розрядів і відповідних їм коефіцієнтів, за допомогою яких установлюється безпосередня залежність заробітної плати робітників від їхньої кваліфікації.

- Тарифні ставки 1-го розряду - визначають мінімальну оплату праці різних груп і категорій робітників.

- Районних коефіцієнтів і надбавки встановлюються для компенсації витрачених сил і здоров'я і повинні стимулювати еміграцію робочої сили.

4. Погодинна форма оплати праці

• Проста непряма система. Заробіток робітника визначається важкою ставкою привласненого йому розряду і кількості відпрацьованого часу. Розрахунок едеться по відпрацьованих годинник і вартових тарифним ставкам. Якщо установлено твердий місячний оклад, то робітником треба відробити повна кількість годин або днів за графіком на місяць. При простій системі робітник одержує 100 % заробітної плати при повному виконанні індивідуального завдання.

• Погодинна преміальна система. Відповідно до відпрацьованого часу встановлюється премія за забезпечення визначених кількісних і якісних показників. Кількість премійованих показників не повинне перевищувати двох-трьох. По кожному показнику окремо встановлюється розмір премії в залежності від його значення. Основні робочі повременщики преміюються за рахунок виконання нормованих виробничих завдань і забезпечення якості продукції, що випускається. Допоміжні - за забезпечення безперебійної роботи технологічного устаткування, підвищення коефіцієнта змінності й ін.

• Почасово-преміальна система з нормованими завданнями. Нараховується вона пропорційно - по фактично відпрацьованому часі і містить у собі оплату по тарифі, доплати за професійну майстерність, доплати за умови праці. Додаткова оплата за виконання нормованих завдань нараховується у відсотках до погодинної частини заробітної плати в залежності від рівня виконання нормованих завдань. Премії за зниження технологічної трудомісткості, ріст продуктивності праці і підвищення якості продукції нараховується з відсотками до вихідної тарифної ставки. За основу розрахунку прийняті тарифні ставки відрядників, установлені для підприємств машинобудування. Доплати за професійні майстерності складають від 3% до 24%, за умови праці від 4% до 24%.

5. Відрядна форма оплати праці

• Пряма відрядна система. Заробіток робітника визначається безпосередньо виробленням, тобто кількістю продукції з урахуванням якості. Робітник може визначати свій заробіток шляхом множення кількості виготовленої продукції на відрядну розцінку за одиницю продукції.

• Непряма відрядна система. Заробіток робітника знаходиться в прямої залежності від вироблення тих робітників, яких він безпосередньо обслуговує, тобто для визначення праці допоміжних робітників обов'язковою умовою введення цієї системи є можливість закріплення допоміжних робітників за визначеним устаткуванням або за робітниками-відрядниками, від вироблення яких виробляється їхня оплата. При цій системі оплати праці підвищується зацікавленість допоміжних робітників у поліпшенні обслуговування робочих місць, машин і агрегатів.

1)

де:

РК - непряма відрядна розцінка;

Т - годинна тарифна ставка допоміжних робітників;

Ч. Р. - число робітників, що обслуговуються;

Н. В. - норма виробітку для робітників, що обслуговуються.

Загальний заробіток допоміжних робітників визначається шляхом множення тарифного заробітку за відпрацьований час на коефіцієнт виконання норми виробітку, у середньому по всіх об'єктах, що обслуговуються цим робітником. 2). Сума заробітку допоміжних робітників визначається множенням відповідного коефіцієнта на заробітну плату робітників, що фактично обслуговуються.

• Відрядно-прогресивна система. Вироблення робітника в межах установленої вихідної бази або норми оплачуються по дійсним на даній роботі прямим відрядним розцінкам, а все додаткове вироблення, отримане понад цю вихідну норму, оплачується за підвищеними розцінками.

Вихідна база для нарахування прогресивних доплат установлюється, як правило, на рівні фактичного виконання норм за останні три місяці. Місячна заробітна плата робітника при цій системі визначається по формулі:

де:

З_{сд. прогр}. - заробітна плата робітника по відрядно-прогресивній оплаті праці за розрахунковий період, грн.

Р_сд. - звичайна відрядна розцінка, грн.

N_выp. - випуск продукції по нормі за розрахунковий період, грн.

N_факт - фактичний випуск продукції за розрахунковий період, грн.

Відрядно-прогресивний приробіток визначається як різниця заробітку робітника по відрядно-прогресивній оплаті праці (З_сд. _прогр.) і прямої відрядної системи оплати праці (З_сд.).

• Відрядно-преміальна система. Сутність її полягає в тім, що працівникам нараховується крім заробітку по прямої відрядної системи премія за виконання і перевиконання визначених якісних і кількісних показників. Розмір премії встановлюється у відсотках до заробітку, установленому за відрядними розцінками.

Конкретні показники й умови преміювання, а так само розміри премії встановлюються керівниками підприємства й узгоджується з профспілковим комітетом. Загальний заробіток працівника по відрядно-преміальній оплаті його праці за виконання і перевиконання завдань можна розрахувати по формулі:

де:

З_{сд.прем.} ^— заробітна плата робітника по відрядно-преміальній оплаті праці за розрахунковий період, грн.

3_Сд. - заробіток за відрядними розцінками

П₁, П₂ - відсоток премії за виконання плану і за кожний відсоток його перевиконання

П_пл. - відсоток перевиконання плану.

• Акордна система. При цій системі оплати праці акордні розцінки установлюються відразу за весь обсяг виконання робіт. Акордна оплата вводиться для окремих груп робітників з метою посилення їхньої матеріальної зацікавленості надалі підвищенні продуктивності праці і скороченні термінів виконання роботи. Розмір акордної оплати визначається на основі діючих поопераційних норм часу, а при відсутності таких виходячи з норм і розцінок на аналогічні роботи. При акордній системі оплати праці вводиться преміювання за скорочення термінів виконання завдання при якісному виконанні роботи. Розрахунок з робітниками виробляється після виконання всіх робіт. Якщо виконання акордного завдання вимагає тривалого часу, то виплачується аванс за поточний місяць, з урахуванням виконання обсягу робіт.

6. Контрактна система оплати праці

В умовах становлення ринкової економіки найбільше поширення одержала контрактна система оплати праці, що використовується поряд з існуючою на підприємствах іншими системами оплати праці.

Контракт - це особлива форма трудового договору між найманим працівником і керівником підприємства, при якій працівник зобов'язується виконати роботу відповідно до встановлених правил, а керівник підприємства зобов'язується платити йому відповідну заробітну плату і забезпечувати необхідну умову праці. При цьому забезпечується ініціатива і самостійність праці, підвищується взаємна відповідальність сторін. Контракт має юридичну основу. У ньому можуть вказуватися умови підвищення або зниження зарплати, установлюється розмір премії, указуються додаткові пільги і гарантії. Контракт складається в писемній формі і підписується як прийнятим на роботу, так і керівником підприємства. Він набирає сили з моменту його підписання.

7. Державне регулювання заробітної плати

В умовах ринкової економіки розвитку варіантів заробітної плати полягає в її диференціації індивідуалізації з урахуванням індивідуальних результатів праці, кваліфікації, творчої ініціативи, якості роботи, оригінальності рішення. Ринкове регулювання заробітної плати, особливо для осіб, попит на роботу яких зменшується, а так само для працівників з низькою результативністю повинне врівноважуватися державним втручанням у соціальні процеси.

Згідно Закону України «Про оплату праці» держава визначає мінімальний розмір заробітної плати працівникам бюджетних організацій, а так само встановлює межі прибуткового податку трудящих.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з обліком:

• величини мінімального прожиткового рівня

• загального рівня середньої заробітної плати

• продуктивності праці, рівня зайнятості й інших економічних умов.

У сучасних умовах на Україні мінімум заробітної плати розглядається як інструмент по боротьбі з бідністю через створення для працюючих на підприємствах усіх форм господарювання гарантованого захисту від невиправданого низьких ставок заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати установлюється Верховною Радою України, як правило, один раз у рік після твердження Державного бюджету України, у залежності від росту індексів цін на виробничі товари і прожиткові послуги.

Крім цього встановлюються державні норми і гарантії в оплаті праці за роботу надурочно, у святкові і вихідні дні, під час простоїв не з вини працівника. Держава визначає норми і гарантії в оплаті праці працівникам молодше вісімнадцяти років, за їхній скорочений день, за час виконання державних обов'язків, для тих, хто направляється для підвищення кваліфікації, для лікування в державних установах, переведених по стані здоров'я на легку нижче оплачиваемую роботу, для вагітних жінок і жінок, що мають маленьких дітей до трьох років.

Гарантії для компенсацій працівникам у зв'язку з переходом на роботу з іншим місцем проживання, службових відряджень і роботою в польових умовах так само визначається державою.

8. Договірне регулювання заробітної плати

Договірне регулювання заробітної плати є важливою складовою частиною системи соціального партнерства заснованому на тристоронній взаємодії роботодавців, найманих робітників і органів державної влади.

Соціальне партнерство ґрунтується на принципах волі бажання сторін досягти взаємини. Держава забезпечує правове регулювання взаємин між партнерами.

Договірне регулювання оплати праці працівників на Україні ґрунтується на системі тарифних умов на всіх рівнях керування, що досягаються в результаті колективних переговорів на міжгалузевому, галузевому і виробничому рівнях.

На державному рівні переговори проводяться між Кабінетом Міністрів і Рад Федерації Незалежних профспілок України. З урахуванням консультацій з галузевими державними органами керування.

На галузевому рівні переговори проводяться між уповноваженими представниками державного органа керування і профспілок.

На територіальному рівні колективні переговори можуть проводитися між об'єднаннями підприємств або групами підприємств, розміщених на одній території незалежно від форми власності і господарювання. Учасниками переговорів є представники підприємств і профспілок, а так само й органи місцевої влади.

На рівні підприємства й організації тарифні умови обговорюються в рамках колективного договору між представниками трудящих.

Дата добавления: 2014-12-10