Сутність і структура господарського комплексу України

Тема «Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах».

Мета: уявити сутність господарського комплексу України, його структурні елементи і особливості трансформаційних змін у ньому.

1. Сутність і структура господарського комплексу України.

2. Регіональні особливості галузевої структури економіки.

3. Стратегічні напрями трансформації економіки України.

Основні поняття: Економічний простір, народногосподарський комплекс, структура економіки, види структури економіки, фінанси, фінансова система, регіональні і місцеві бюджети, основний і оборотний капітал.

Література:

1 – 9 (с. 98-111), 10 (с. 157-167)

2 – 10 (с. 167-174)

3 – 2 (с. 28-40), 10 (с. 174-181)

Господарство країни називають «національним господарством», «національно-господарським комплексом».Воно постає як господарська система, що сформувалась історично в певних територіальних (національних) межах. Основою формування і розвитку НГК є її конституція і закони, які регулюють відносини виробництва, розподілу і споживання.

Національна економіка – конституційно, економічно й організаційно єдина система взаємопов’язаних галузей і сфер діяльності людей, які характеризуються відповідною пропорційністю, взаємозумовленим розміщенням на обмеженій державними кордонами території.

Характеристики національної економіки:

1. Національний суверенітет – незалежність, національна державність, незалежність законотворчості, виконавчої влади, господарської діяльності та зовнішньоекономічної діяльності.

2. Ресурсно-виробничі ознаки – трудовий, науковий, технічний, технологічний, природно-ресурсний потенціал та національна власність.

3. Господарсько-організаційні ознаки – національна фінансово-кредитна система, національна грошова одиниця, митна система, система управління, транспортна система та виробнича інфраструктура.

4. Товарні ознаки – внутрішні ринки товарів, робіт, послуг, цінних паперів, система виходу на світовий ринок.

Таким чином, національну економіку можна уявити як єдиний народногосподарський комплекс (НГК).

НГК – сукупність галузей, які виробляють взаємозамінну продукцію,або послідовно переробляють певну сировину, включаючи її добування чи виготовлення, або розв’язують важливі соціально-економічно проблеми.

Ці ознаки затверджуються конституцією і законами країни, спрямованими на регулювання економічних, соціальних, політичних і міжнародних відносин.

Національне економічне управління і регулювання утворюють:

- макроекономічні процеси народонаселення, обсяг і структура виробництва ВНП, пропорції народногосподарського комплексу,індекси цін і курс національної грошової одиниці;

- регіональні — процеси зайнятості, діяльність місцевих бюджетних установ,комунальної інфраструктури;

- мікроекономічні — процеси формування обсягів і структури виробництва,забезпечення ефективності використання основного, трудового й обігового капіталів, реалізації продукції, отримання прибутків і виконання зобов’язань перед державним і регіональними бюджетами.

Товарообмінні ознаки виявляються у соціальній значущості продукту, здатність задовольнити потреби людини, якість товарів і послуг,ціни на товари і послуги, конкурентно- спроможність товарів,співвідношення попиту і пропозиції.

В основі НГК лежить єдиний економічний простір країни.

Економічний простір – економічно насичена територія, яка поєднує в собі різноманітні об різноманітні об’єкти і зв’язки між ними: населені пункти, промислові підприємства, господарсько-опановані і рекреаційні площі, транспортні, інженерні та комунальні мережі тощо.

Характеристики економічного простору:

1. Чисельність населення,обсяг валового регіонального продукту,запаси природних ресурсів на одиницю площі простору.

2. Просторове розміщення ресурсів.

3. Зовнішня і внутрішня зв’язаність елементів НГК.

Економічний простір необхідно для організації ефективної роботи регіональної економіки, тому територія ЕП - один з головних вимірювачів регіональної економічної політики.

Конституція України фіксує головні вимоги, що забезпечують єдність економічного простору:

- гарантована єдність економічного простору, вільне переміщення товарів,послуг і фінансових ресурсів, захист конкуренції, свобода економічної діяльності, що не заборонена законом;

- недопущення встановлення внутрішніх митних меж, мита і зборів для вільного руху товарів, послуг, фінансових ресурсів;

- заборона введення і емісії інших грошей в Україні окрім гривні.

Основні риси НГК України:

- наявність потужної промислової і агропромислових ланок;

- активна участь у міжнародному територіальному поділі праці;

- високий рівень територіального зосередження господарства — 60 великих економічних вузлів;

- надмірно високий рівень зосередженості промисловості в промислових агломераціях;

- консервативність галузевої структури промисловості з переважанням у ній виробництва засобів виробництва;

- паритетність промислового і агропромислового виробництва у багатьох областях;

- переважно екстенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва з недосконалими системами землеробства;

- недостатній розвиток рекреаційного комплексу, що не відповідає значному рекреаційному потенціалу країни;

- наявність розгалуженої транспортної системи;

- недостатній розвиток ринкової, виробничої, соціальної та екологічної інфраструктури;

- слабкий розвиток інноваційного комплексу;

- низька забезпеченість власними паливно-енергетичними ресурсами.

Структура НГК України складається з матеріального виробництва та виробництва послуг.

Територіальна організація НГК охоплює:

- адміністративно-територіальну організацію держави;

- регіональне управління господарством;

- формування територіальних організаційно-господарських утворень;

- соціально-економічне районування.

Економіка – процес суспільного відтворення, що історично склався у межах окремої країни, тобто економіка являє собою сукупність взаємопов’язаних ланок та упорядкованих зв’язків, які забезпечуються її стійкість, цілісність, динамізм.

Структура економіки - це співвідношення між сферами виробництва, яке виражає господарські пропорції, стан суспільного поділу праці. Структура суспільного виробництва вимірюється як натуральними, так і вартісними показниками (валовий внутрішній продукт, чисельність працюючих, вартість основних фондів, асортимент продукції).

Структура суспільного виробництва характеризується пропорціями:

Відтворення – між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання;

Галузевими – співвідношення між галузями;

Територіальними – розміщення виробництва по економічних районах;

Зовнішньоекономічними – ввезення та вивезення продукції.

Основні пропорції структури економіки:

В умовах ринку проблеми структури економіки – важливіший фактор зовнішньоекономічних відносин.

Рівні структури економіки:

1. Соціально-економічна – характеризується формами власності на засоби виробництва.

2. Організаційно-економічна – співвідношення різних форм організації виробництва.

3. Виробничо-технологічна структура – співвідношення матеріального виробництва та сфери послуг; сільського господарства і промисловості, добувних і обробних галузей економіки.

Структура економіки є динамічною, постійно розвивається, удосконалюється. Особливо на цю динаміку вливає НТП.

Її новий етап у другій половині ХХ сторіччя зумовив глибоку структурну кризу у більшості країн світу і в першу чергу у розвинутих країнах.

Дата добавления: 2014-12-16