Юридична техніка

Юридична техніка — це система засобів, правил та прийомів підготовки компетентними органами юридичних актів. Розрізняють юридичну техніку у правотворчості і юридичну техніку у правозастосувальній діяльності. Юридична техніка у правотворчості включає в себе методи роботи над текстами нормативно-правових актів, прийоми найбільш досконалого викладу думки законодавця (інших суб'єктів правотворчості) у статтях нормативно-правових актів, вибір найбільш доцільної структури кожного з них, термінології та мови, способи оформлення змін, доповнень, повного або часткового скасування, об'єднання нормативно-правових актів тощо. Юридична техніка, при цьому, повинна забезпечувати юридичну досконалість нормативно-правових актів. Загальні вимоги такої досконалості полягають в логічній послідовності викладу матеріалу, відсутності суперечностей всередині нормативного акту, стислості викладу, належному понятійному апараті закону.

Найбільш загальними прийомами і правилами юридичної техніки є: 1) юридична термінологія; 2) юридичні конструкції; 3) прийоми і правила викладу змісту нормативних юридичних актів.

Юридична термінологія — це система юридичних та інших термінів, які використовуються при викладі змісту нормативно-правових актів.

Розрізняють три види термінів, які застосовуються у текстах нормативно-правових актів: 1) загальновживані; 2) спеціальнонаукові; 3) спеціально-юридичні.

Юридична термінологія встановлює наступні вимоги: однозначність використовуваного терміну, загальновизначеність, стабільність і доступність. Однозначність означає вживання терміну у даному нормативно-правовому акті в одному і тому ж смислі. Загальновизначеність означає вживання термінів відомих, а не придуманих законодавцем для даного закону. Стабільність означає стійкість термінології, а не зміну її з кожним новим законом. Доступність означає простоту і адекватність терміну змісту норми права.

Юридичні конструкції — це стійкі побудови нормативного матеріалу за особливими типами зв'язків його елементів; їхні типові схеми, моделі. Тобто, юридичні конструкції — це чіткі, відпрацьовані наукою і законодавчою практикою, типові схеми правовідносин.

Прийоми і правила викладу юридичних норм у тексті нормативно-правового акту стосуються: 1) способів викладу; 2) юридичного стилю; 3) юридичної мови.

Існують два основних способи викладу юридичних норм у тексті закону:

1) абстрактний — характеризується тим, що ознаки явищ, їхня різноманітність даються в узагальненому вигляді, тобто у вигляді абстрактного поняття;

2) казуїстичний — характеризується тим, що явища, їхні різновиди, факти мають індивідуальні ознаки і перераховуються ті чи інші випадки — казуси.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І САМОПЕРЕВІРКИ:

1. Що розуміється під правовим регулюванням і правовим впливом?

2. Які об'єктивні причини обумовлюють розвиток правового регулювання?

3. Назвіть прийоми і типи правового регулювання.

4. Назвіть основні чинники, що забезпечують ефективність правового регулювання.

5. Визначте місце і роль держави у функціонуванні механізму правового регулювання суспільних відносин.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

Ведєрніков Ю.А. Теорія держави та права: навч.посібник/ Ю.А.Ведєрніков, В.С.Грекул; МОН України, МВС України, Юрид.акад.- 4-те вид., доп.і перероб.- К.: Центр.навч.літ., 2005.- 224 с.

Любашиц В.Я. и др. "Теория государства и права" – М., 2003.

Марченко М.Н. "Теория государства и права в вопросах и ответах" –М.: Проспект, 2003.

Теория государства и права / Алексеев С., Архипов С., Игнатенко Г. – М., 2005.

Теория государства и права / Русинов Р., Семитко А., Тихомиров Ю. – М., 2005.

Теория государства и права. Схемы. Комментарии. – М., 2005.

Теория государства и права. Курс лекций / Под редакцией Н.И. Матузова и А.В. Малько. - М. Юрист, 1997.

Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов / Под ред В.М.Корельского и В.Д Перевалова. - М., 2000.

Якушев А.В. Теория государства и права: Конспект лекций: Пособий для сдачи экзаменов. – М., 2005.

Комаров С.А. Общая теория государства и права / 7-е издание. СПб: Питер, 2006. – 512 с.

Теория государства и права / Под ред. В.К. Бабаева, 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2006. – 637 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

Абрамов А.И. Понятие функции права// Журнал российского права.- 2006.- № 2.- С.71-83

Гущина Н.А. О поощрительном методе правового регулирования// Закон и право.- 2004.- № 1.- С.32 - 35

Иванова С.А. Принцип социальной справедливости в правоприменительной деятельности(теоретические аспекты реализации)// Государство и право.- 2006.- № 1.- С.19-26

Ивашевский С.Л. Проблемы сущности права в истории отечественной философско-правовой мысли// Государство и право.- 2007.- С.65-70.

Клименко К. Історико-філософські та правові основи методології правового регулювання суспільних відносин // Право України. – 2007.- № 3.- С. 32-37.

Коростей В. Про функції права// Право України.- 2004.- № 9.- С.124-128

Левченков О.І. Єфективність правового регулювання: питання теорії та практики // II Міжнародна науково-практична конференція “Проблемы регионального управления экономики права и инновационных технологических процессов в образовании” Таганрог, 2001 г.

Мірошниченко М. Право: терміно-поняття, поняття, категорія// Право України.- 2006.- № 3.- С.29-32.

Новикова М. Юридичний компроміс як додатковий метод правового регулювання. // Право України. – 2006.- № 9.- С. 38-42.

Петришин О. Право як соціально-юридичне явище: до постановки проблеми// Вісник Академії правових наук України.- 2007.- С.3-19.

Скрипнюк О. Методологічні проблеми взаємозв"язку права і політики/ О.Скрипнюк, В.Селіванов// Право України.- 2007.- С.14-21.

Тихомиров Ю.А. Публично-правовое регулирование: динамика сферы методов // Журнал российского права. – 2001. - №5.

Дата добавления: 2014-12-16