Гарантії законності — це система засобів, за допомогою яких у суспільному житті впроваджується, охороняється, і в разі порушення, відновлюється законність

Гарантії законності.

Поняття правопорядку.

Законність — це режим (стан) відповідності суспільних відносин законам і підзаконним нормативно-правовим актам держави, який утворюється в результаті неухильного дотримання їхніх вимог всіма суб'єктами права.

Поняття та принципи законності.

ЗАКОННІСТЬ ТА ПРАВОПОРЯДОК

Лекція 23

1. Поняття та принципи законності.

2. Поняття правопорядку.

3. Гарантії законності.

Принципи законності, тобто ті головні засади, на яких базується законність у сучасній державі:

- єдність, тобто однаковість розуміння і застосування законів та підзаконних нормативно-правових актів на всій території їхньої дії та щодо однойменних суб'єктів;

- верховенство закону, тобто регулювання всіх найважливіших аспектів суспільного та державного життя законами та відповідність всіх підзаконних нормативно-правових актів Конституції та законам;

- контроль за законністю, тобто наявність дійового механізму недопущення та усунення будь-яких порушень законності з боку будь-яких суб'єктів права;

- неминучість відповідальності за порушення вимог закону, тобто кожен випадок порушення закону з боку будь-якого суб'єкта права повинен тягнути за собою відповідне реагування з боку держави, відповідних органів.

Наслідком законності є встановлення у суспільному житті правопорядку. Правопорядок — це стан впорядкованості, організованості суспільних відносин, який складається за умов законності.

Показником стану правопорядку є дотримання і виконання правових норм, правильне їхнє застосування. Тобто, правопорядок можна розглядати, як суму, яка складається з правомірної поведінки кожного окремого суб'єкта правовідносин. І чим менше у суспільстві допускається випадків неправомірної поведінки, тобто вчиняється правопорушень, тим міцнішим є правопорядок.

Гарантії законності поділяються на загальносоціальні, тобто такі, що залежать від стану суспільства в цілому чи в окремих його аспектах, вони бувають економічні, політичні, ідеологічні; та спеціальносоціальні, або юридичні.

Юридичні гарантії законності — це передбачені законом спеціальні засоби впровадження, охорони та відновлення законності.

Види юридичних гарантій законності:

1) За найближчими цілями:

- превентивні, або попереджувальні, тобто такі, що спрямовані на запобігання правопорушенням;

- відновлюючі, тобто такі, що спрямовані на усунення чи відшкодування негативних наслідків правопорушень;

- каральні, або штрафні, які спрямовані на реалізацію юридичної відповідальності правопорушників.

2) За суб'єктами застосування гарантій:

- парламентські;

- президентські;

- судові, прокурорські та ін.

3) За характером юридичної діяльності:

- правотворчі;

- правороз'яснювальні;

- правозастосувальні;

- правореалізаційні.

4) За формою зовнішнього виразу (об'єктивації):

- документальні, які поділяються на нормативно-документальні (гарантії законності, передбачені нормативно-правовими чи правороз'яснювальними актами загального характеру)

- індивідуально-документальні (правозастосувальні акти, покликані забезпечувати, охороняти чи відновлювати законність).

5) Діяльнісні, які поділяються на діяльність певних суб'єктів щодо:

- застосування юридичних норм;

- реалізації юридичних норм.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І САМОПЕРЕВІРКИ:

1. Дайте визначення законності і правопорядку. Який взаємозв'язок між ними?

2. Дайте характеристику принципам законності.

3. У чому сутність гарантій законності? Дайте характеристику юридичним гарантіям законності.

4. Які основні шляхи зміцнення законності в сучасних умовах? Методи забезпечення законності і правопорядку.

5. У чому сутність державної дисципліни? Яке її значення в процесі становлення української держави?

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

Афанасьев В.Г. Обеспечение законности в деятельности органов внутренних дел. - М.,1987.

Афанасьев В.С., Герасимов А.П., Гойман В.И. и др. Общая теория права и государства: учебник для вузов / Под ред. Лазарева В.В. – М., 2005.

Государственная дисциплина и ответственность. - К., 1990.

Любашиц В.Я. и др. "Теория государства и права" – М., 2003.

Маркина Е.А. "Теория государства и права: Конспект лекций" – М.: Издательство МГУ, 2003.

Мухаев Р.Т. Теория государства и права. Хрестоматия: Пособие для вузов, юридических и гуманитарных факультетов, М.: «Издательство ПРИОР», 2000, с.416.

Проблемы общей теории права и государства / Под ред В.С.Нерсесянца. - М.,2000.

Скакун О.Ф. Теория государство и права: Учебник. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000.

Теория государства и права / Алексеев С., Архипов С., Игнатенко Г. – М., 2005.

Теория государства и права / Русинов Р., Семитко А., Тихомиров Ю. – М., 2005.

Теория государства и права. Схемы. Комментарии. – М., 2005.

Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов / Под ред В.М.Корельского и В.Д Перевалова. - М., 2000.

Якушев А.В. Теория государства и права: Конспект лекций: Пособий для сдачи экзаменов. – М., 2005.

Комаров С.А. Общая теория государства и права / 7-е издание. СПб: Питер, 2006. – 512 с.

Венгеров А.Б. Теория государства и права / 5-е изд., стер. – М.: Омега-Л., 2008. – 608 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

Беляев В.П. Сущность контроля и надзора, их сходство и различия// Государство и право.- 2006.- № 7.- С.31-42

Бобырев В.В. Законность и ее обеспечение/ В.В.Бобырев, С.П.Ефимичев, П.С.Ефимичев// Российский судья.- 2008.- С.24-27.

Горбунова Л. Історія дослідження ідеї та поняття законності// Право України.- 2004.- № 2.- С.3-9

Закон України “Про боротьбу з коррупцією”.

Закон України «Про міліцію».

Конституція України: прийнята на 5-й сес.Верх.Ради України 28 черв.1996 р.: із змін., внес. Законом України від 8 груд.2004 р. № 2222-ІV: станом на 1 січня 2006 р./ МЮ України.- Офіц.вид.- К.: Укр.ценр правнич.студій, 2006.- 126 с.

Крижанівський А. Правозаконність і правопорядок у призмі праворозуміння // Актуальні проблеми тлумачення і застосування юридичних норм.- Львів, 2008.- С. 34 – 35.

Крисюк Ю. Соціальний та правовий порядок і стабільність суспільства: взаємозв’язки і взаємообумовленість. // Право України. – 2007.- № 7.- С.30-34.

Кудрявцев В.Н. О правопонимании и законности // Государство и право. 1994, № 3.

Мычко Н.И. Законность и обеспечение прав граждан при осуществлении правосудия и в деятельности правоохранительных органов Украины: (теоретический аспект и реальная практика)/ МВД Украины, ДЮИ ЛГУВД.- Донецк: ДЮИ ЛГУВД, 2008.- 364 с.: портр. на 4 с. пер.- -- Сл.юрид.терминов и понятий: с. 317 - 353.- Библиогр.: с.354 – 360.

Негодченко О.В. Функції органів внутрішніх справ у контексті забезпечення прав і свобод людини // Вісник ЛАВС МВС України. – Луганськ, 2003, № 1, с. 176-184.

Погребняк С. Основні вимоги, що випливають з принципу верховенства права// Вісник Академії правових наук України.- 2007.- С.41-54.

Хальота А. Методи діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню реалізації прав людини // Право України, 2001, № 5.

Дата добавления: 2014-12-16