Відомості ремонтів та обслуговування

Відомість замовлень на ремонти.

На підставі відомості дефектів складається замовлення на виконання ремонтних робіт. Це багатофункціональний документ, в якому відбиваються інвентарний номер, найменування виконуваних робіт, номери креслень, перелік і кількість необхідних матеріалів. При необхідності в замовленні можуть розраховуватися планові витрати на його виконання. Замовлення виписується підрозділом, за яким закріплений ремонтований oб'єкт основних засобів, а номери креслень, кількість і перелік матеріалів вказуються виконавцем робіт. Замовлення підписується замовником і виконавцем. Керівник підприємства (або уповноважена їм особа) ухвалює цей документ, чим санкціонує виконання замовлення.

Після підписання замовлення нормувальник (виходячи з наведеного у відомості дефектів переліку робіт) виписує нормовані завдання або наряд-завдання, по яких нараховуватиметься заробітна плата ремонтних робітників.

Кількість матеріалів і запасних частин, фактично витрачених на виконання конкретного ремонту, відображується в замовленні. Там же вказуються трудовитрати на виконання замовлення і прямі витрати нa оплату праці. У замовленні може наводитися і інформація про непрямі (загальновиробничі, накладні) витрати (фактичні або виходячи з планового відсотка розподілу).

Зрозуміло, що на крупному підприємстві керівник не може підписувати замовлення на виконання ремонтних робіт. В цьому випадку необхідно наказом затвердити перелік осіб, уповноважених це робити.

Описана схема оформлення документів склалася ще в роки радянської влади і «за інерцією» використовується на багатьох крупних підприємствах. Проте доцільно об'єднати відомості дефектів і замовлення в одну форму.

Після закінчення звітного періоду по виконаних замовленнях замовником і виконавцем робіт підписуються акти приймання-передачі замовлення (з вказаними в них сумами витрат). Цей документ може поєднуватися к самим замовленням, наприклад, друкуватися на його зворотній стороні. Незакінчені на кінець періоду роботи числитимуться в незавершеному виробництві.

Витрати на ремонт включають не лише прямі матеріальні витрати тa прямі витрати нa оплату праці, але і непрямі (накладні, загальновиробничі) витрати, наприклад, амортизацію використовуваного для ремонтів устаткування, забезпечення ремонтного персоналу спецодягом, засобами індивідуального захисту і ін. Для обліку таких витрат доцільно створити окремий об'єкт витрат: ремонтна ділянка або цех.

Перед початком ремонту необхідно скласти відомость дефектів (ремонтну відомость). Вона повинна містити наступну інформацію: найменування об'єкту основних засобів, його інвентарний номер, перелік робіт і кількість необхідних матеріалів, трудомісткість робіт. Лише при зовнішньому огляді устаткування точний об'єм ремонтних робіт визначити частенько неможливо. В процесі ремонту, коли устаткування розібране, можуть бути виявлені невстановлені відразу дефекти і пошкодження, тому складена раніше ведомость має бути відкоректована або складена окрема ведомость додаткового об'єму робіт.

Відомость дефектів зазвичай складає особа, відповідальна за стан устаткування (наприклад, механік цеху), виконавець ремонту (представник ремонтного цеху або ділянки), затверджує керівник підприємства або головний інженер.

На підставі відомості дефектів складається замовлення на виконання ремонтних робіт. Це багатофункціональний документ, в якому відбиваються інвентарний номер, найменування виконуваних робіт, номери креслень, перелік і кількість необхідних матеріалів. При необхідності в замовленні можуть розраховуватися планові витрати на його виконання. Замовлення виписується підрозділом, за яким закріплений ремонтований oб'єкт основних засобів, а номери креслень, кількість і перелік матеріалів вказуються виконавцем робіт. Замовлення підписується замовником і виконавцем. Керівник підприємства (або уповноважена їм особа) ухвалює цей документ, чим санкціонує виконання замовлення.

Дата добавления: 2014-12-16