Індекс розвитку людського потенціалу

Індекс розвитку людського потенціалу базується на Концепції розвитку людського потенціалу, введеної в міжнародний політичний я науковий оборот Організацією Об'єднаних Націй у рамках підготовки світових "Доповідей про розвиток людини", що видаються Програмою розвитку ООН (ПРООН) з I990 року. У Російської Федерація подібні доповіді підготовляються під егідою ПРООН щорічно, починаючи з I996 року. У концепції сформульована принципова ідея: вища мета економічного і суспільного розвитку складається в розширенні можливостей для кожної людини реалізувати свої здібності й устремління, вести здорове повноцінне, творче життя. Особистість, індивід (а не "людський фактор" чи "людський матеріал") розглядаються в зазначеній концепції не тільки як найважливіший фактор людського розвитку, але і як головний споживач його результатів і досягнень.

Відзначимо, що дана ідея не є тривіальної для російського менталітету в цілому (тобто включаючи свідомість політиків, керівників, соціальних груп і окремих індивідів) у який укоренялася надзвичайно низька індивідуальна цінність людського життя. Не зупиняючи в подробицях на історичних і ідеологічних джерелах цього феномена (общинний уклад дореволюційного селянського життя, державно-соціалістична ідеологія колективізму й індивідуальної самопожертви) помітимо, що початок демократизації громадського життя не тільки не змінило ситуації до кращого, але і збільшило положення. Ціна людського життя знизилася ще більше (чому могли сприяти війни, політичний цинізм, відверті маніпуляції людьми і заклики до нових жертв в ім'я сумнівних ідей), про що свідчить, зокрема, ріст числа убивств і самогубств. Звідси випливає як щонайнайпершу задачу зміна суспільної, управлінської, політичної психології, твердження безроздільної цінності життя індивіда, чому може сприяти оволодіння ідеологією розвитку людського потенціалу.

Концепція розвитку людського потенціалу не суперечить традиційним теоріям економічного розвитку, але орієнтуючи економічний розвиток не тільки на збільшення темпів економічного росту, але і на розвиток людини, переборює їхня обмеженість і визначений відрив від соціальних відношенні.

Концепція людського розвитку ґрунтується на чотирьох принципах.

5. Продуктивність (продуктивність). Громадяни повинні мати можливість підвищувати продуктивність своєї життєдіяльності, повноцінно беручи участь у процесі формування доходів. Тому економічний ріст є однієї зі складових людського потенціалу.

1. Рівність. Усі громадяни споконвічно повинні мати рівні можливості в економічному житті, і тому всі бар'єри, що перешкоджають наданню таких можливостей повинні бути усунуті.
2. Стійкість. Доступ до можливостей повинний бути забезпечений не тільки для нинішнього, але і для майбутніх поколінь.
3. Розширення можливостей. Розвиток повинний здійснюватися в інтересах громадян і зусиллями їх самих. Громадяни повинні всіляко брати участь у процесах прийняття рішень, що визначають їхнє життя.

З цього випливає, що соціальний і економічний розвиток у країні, що керується концепцією розвитку людського потенціалу, повинне бути націлене на забезпечення максимально широких матеріальних можливостей для задоволення базових потреб людини в одержанні якісного утворення і послуг охорони здоров'я, а також забезпечення безпеки людини в самім широкому розумінні цього терміна.

Нарешті, у суспільстві повинний бути реалізований безумовний пріоритет прав і інтересів особистості, затвердитися положення про те, що колективні, суспільні і державні інтереси є усього лише агрегированным представленням індивідуальних інтересів. Іншими словами розвиток людського потенціалу неможливо поза демократичної, орієнтованої на пріоритет людських цінностей системи.

Розглянуте в контексті ідеології розвитку людського потенціалу народонаселення, кількісний і якісний потенціал його відтворення (демографічний потенціал) є умовою, основою і метою розвитку суспільства і держави.

Запропонований Програмою розвитку ООН індекс розвитку людського потенціалу (ИРЧП) розраховується на основі трьох показників:

o довголіття, обчислювального як тривалість майбутньої життя при народженні;

• досягнутого рівні утворення, вимірюваного як сукупний індекс грамотності дорослого населення і сукупної частки учнів, що надійшли в навчальні заклади різних рівнів;
• рівня життя, вимірюваного на базі реального валового внутрішнього продукту на душу населення.

Для побудови індексу для кожного з цих показників установлюються фіксовані максимальні і мінімальні значення:

o тривалість майбутньої життя:25 років і 85 років;

• грамотність дорослого населення: 0% і 100%;
• сукупна частка учнів: 0% і 100%;
• реальний ВВП на душу населення (дол. США): 100 до 4000 доларів.

Для будь-якого компонента ИРЧП окремі індекси можуть бути розраховані по наступній формулі:

Індекс = (Фактичне значення x_i - мінімальне значення x_i)

(Максимальне значення x_i - мінімальне значення x_i)

ИРЧП розраховується як середнє арифметичне окремих індексів, обчислюється у відносних величинах від 0 до 1, чим ближче до одиниці, тим вище країна за рівнем розвитку.

Але стану на 1994 рік середньосвітове значення ИРЧП - 0,764. Промислово розвиті країни мають - 0,911, що розвиваються - 0,576, найменш розвиті країни - 0,366, Російська Федерація -0,792 (67 місце).

У сучасних умовах демографічна політика проводиться в більшості країн світу. З 1960-х років ООН проводить періодичні опитування урядів з питань політики в області населення. Їхні систематизовані результати лягли в основу спеціально створеного банку даних про політика в області населення. Банк містить постійно поповнювану інформацію з 174 країн. Приведені в таблиці дані показують, як розподілені ці країни по своєму відношенню до окремих проблем демографічної політики.

Дата добавления: 2014-12-16