Диференціація території України за кількістю відходів

Візьмемо у якості вихідних даних кількість відходів І-ІІІ класу небезпеки відповідно до даних щорічної статистичної звітності. Проведемо об’єднання інформації у табличному вигляді (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 – Утворення, розміщення та наявність відходів І-ІІІ класів небезпеки за регіонами України у 2009 році

Область	Площа, тис. км^2	Утворено, тис. т	Утилізовано, тис. т	Знешкоджено, тис. т	Наявність у спеціально відведених місцях чи об'єктах, тис. т
АР Крим*	26,1	211,2	13,5	2,1	1722,5
Вінницька	26,5	2,5	2,2		0,3
Волинська	20,1	0,8	0,2	0,1	1,5
Дніпропетровська	31,9	241,9	321,9	1,7	833,2
Донецька	26,5	188,7	93,9	4,7	6331,8
Житомирська	29,8	4,7	0,2	0,1	35,4
Закарпатська	12,8	1,1	0,7		0,4
Запорізька	27,2	75,5	8,2	0,2
Івано-Франківська	13,9	4,2	0,3	2,4	64,5
Київська**	28,1	3,3	1,6		157,7
Кіровоградська	24,6	2,8	0,4	0,1	15,3
Луганська	26,7	20,1	0,9	9,7	902,6
Львівська	21,8	1,5	0,5	0,7	189,6
Миколаївська	24,6			0,3	325,2
Одеська	33,3	5,9	0,8	0,2	1,2
Полтавська	28,8	63,9	25,4	1,1	15,5
Рівненська	20,1	1,4	0,3		12,6
Сумська	23,8	69,1	37,4	20,7	1855,6
Тернопільська	13,8	11,1	11,1		0,1
Харківська	31,4	75,6	4,6		110,4
Херсонська	28,5	32,9	27,6	0,3
Хмельницька	20,6		0,1		2,1
Черкаська	20,9	2,5	0,1	1,7	1,6
Чернівецька	8,1	0,1			0,1
Чернігівська	31,9	1,6	0,2	0,1	3,3

* - без урахування м. Севастополь ** - без урахування м. Київ

Реалізація алгоритму кластерного аналізу дозволяє отримати п’ять кластерів, що представлено на дендрограмі (рис. 1.5).

Для формування просторового уявлення про районування території України результати кластерного аналізу також доцільно представити у картографічному вигляді (рис 1.6.).

Аналізуючи отримані результати, слід зазначити, що максимальний рівень техногенного навантаження, зумовлений впливом відходів І-ІІІ класів небезпеки, взагалі припадає на території східних регіонів України, що вочевидь є наслідком історично сформованого розташування виробничих потужностей. Але важливою перевагою наведеного підходу до районування є врахування не лише кількостей накопичених у областях відходів, але і спроможності регіонів до зменшення відходів шляхом знешкодження і утилізації.

Рис. 1.5 – Результати диференціації регіонів України за кількістю утворення, розміщення та наявності відходів І-ІІІ класів небезпеки

методом кластерного аналізу.

Таким чином завдяки врахуванню координати вектора (1.1) Дніпропетровська область була віднесена до третього кластеру, оскільки, відповідно до даних статистичної звітності, у 2009 р. було утилізовано 321,9 тис. т. відходів (що на 80 тис. т. більше ніж утворилось). З іншого боку, АР Крим, внаслідок незначних темпів знешкодження та утилізації, була віднесена до другого кластера.

Взагалі, результати районування підкреслюють нерівномірність розподілення техногенного навантаження (що зумовлено впливом відходів І-ІІІ класів небезпеки) та відрізняються від ранжирування території за окремими показниками. Сумісне використання сукупності показників у векторному вигляді надає можливості проведення комплексного картування територій та формування загального уявлення щодо розподілу певної складової техногенного впливу на стан довкілля. Також слід зазначити, що кількість та зміст координат вектора (1.1) може редагуватись залежно від мети районування.

Рис. 1.6 – Карта районування України за кількістю утворення, розміщення та наявності відходів І-ІІІ класів небезпеки (кластери наведені у порядку зменшення гостроти проблеми відходів).

Районування території України за показниками утворення і використання вторинної сировини по регіонах України наведено у Додатку А.

Питання для самоперевірки:

1. Охарактеризуйте основні потоки глобального антропогенного матеріального балансу, що супроводжуються накопиченням відходів.

2. Назвіть середні обсяги утворення ТПВ для території регіонів України.

3. Назвіть вимоги, які повинні враховуватися при узагальненні та обробці статистичної інформації, що стосується динаміки накопичення відходів.

4. Які основні шляхи поводження з відходами отримали найбільше поширення у межах України?

5. Охарактеризуйте загальну динаміку утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки на Україні за останні роки.

6. Обґрунтуйте, у чому полягають недоліки застосування економічного району, як об’єкта регіональної політики, зокрема стосовно питань якості довкілля.

7. Наведіть переваги організації статистичних даних у вигляді векторних величин.

8. Опишіть форму завдання вихідних даних при диференціації території України за кількістю утворення, розміщення та наявності відходів І-ІІІ класів небезпеки.

9. Дайте стислий опис основних положень алгоритму максимінної відстані кластерного аналізу.

10. Для чого використовується візуалізація результатів кластерного аналізу у формі дендрограми?

Дата добавления: 2014-12-16