К о р е г у в а н н я н о р м а т и в і в

Перед розрахунком виробничої програми програм необхідно нормативи, встановлені Положенням [3] для еталонних умов, скорегувати відповідно заданих для курсового проекту умов.

За еталонні умови прийнято повне або часткове поєднання таких умов:

- перша категорія умов експлуатації;

- базові моделі автомобілів;

- на автотранспортному підприємстві виконується ТО і ремонт 200-300 од. рухомого складу, об’єднаних у три технологічно сумісні групи;

- пробіг від початку експлуатації становить 50-75% пробігу до КР;

- рухомий склад працює в помірному кліматичному районі;

- оснащення ВАТ АТП засобами механізації – згідно з Табелем технологічного устаткування.

У наведених нормативах трудомісткості ЩО охоплює трудомісткість ручних прибиральних і мийних робіт. При застосуванні механізованих мийних установок трудомісткість ЩО, визначена Положенням, має бути зменшена за рахунок виключення із загальної трудомісткості ЩО мийних робіт, пов’язаних із застосуванням ручної праці. У загальному обсязі робіт трудомісткість мийних робіт становить приблизно 55% для легкових автомобілів, 35% - для автобусів, 65% - для вантажних автомобілів і причіпного складу. Заправні операції, постановку автомобіля на стоянку, а також перевірку технічного стану виконують водії і механік контрольно-технічного пункту (КТП) за рахунок підготовчо-заключного часу. До нормативів ТО-1 і ТО-2 не входить трудомісткість ЩО.

Трудомісткість додаткових робіт з СО (поєднується з ТО-2) становить 50% - для дуже холодного і дуже жаркого сухого кліматичних районів, 30% - для холодного і жаркого сухого районів, 20% - для інших районів.

Нормативи трудомісткостів, наведених у Положенні, не враховують трудових затрат на допоміжні роботи, які встановлюють у межах не більше 30% сумарної трудомісткості ТО і ПР по автотранспортному підприємству.

До допоміжних робіт належать: обслуговування устаткування, складські притиральні та інші роботи пов’язані з ТО і ремонтом рухомого складу.

Вихідні нормативи беруть з інструкцій відповідних автомобілів. У разі відсутності ці дані беруть з Положенням …

Корегування нормативів ТО і ремонту рухомого складу залежно від умов експлуатації здійснюють відповідно до їх класифікації, яка охоплює п’ять категорій умов експлуатації. Категорія умов експлуатації автомобілів характеризується типом дорожнього покриття D, типом рельєфу місцевості Р, по якій пролягає дорога, й умови руху.

Визначено шість типів (матеріалів) дорожнього покриття:

- D₁ – цементобетон, асфальтобетон, брущатка, мозаїка;

- D₂ – бітумомінеральні суміші (щебінь або гравій, оброблені бітумом);

- D₃ – щебінь (гравій) без обробки, дьогтебетон;

- D₄ – булижник, колотий камінь, ґрунт і маломіцний камінь, оброблені в’яжучими матеріалами, дорога по снігу;

- D₅ – ґрунт, укріплений або поліпшений місцевими матеріалами, лежневі та брусові покриття;

- D₆ – природні ґрунтові дороги, тимчасові внутрішньокар’єрні й відвальні дороги, під’їзні шляхи, що не мають твердого покриття;

Типи рельєфу місцевості поділяються на:

- Р₁ – рівнинний (до 200м);

- Р₂ – слабогорбистий (200-300м);

- Р₃ – горбистий (300-1000м);

- Р₄ – гористий (1000-2000);

- Р₅ – гірський (більш як 2000м).

За умовами руху виділяють:

- рух за межами приміської зони (більш як 50 км від межі міста);

- рух у малих містах (до 100 тис. жителів) і в приміській зоні;

- рух у великих містах (більш як 100 тис. жителів)

Вихідні нормативи, які регламентують ТО і ремонт рухомого складу, для забезпечення високої експлуатаційної надійності автомобілів, підвищення продуктивності праці ремонтно-обслуговуючих робітників і скорочення затрат на ТО і ремонт рухомого складу уточнюють щодо конкретних автомобілів коректують за допомогою коефіцієнтів залежно від таких факторів: умов експлуатації автомобілів – К₁; модифікації рухомого складу та організації його роботи – К₂, природно-кліматичних умов – К₃; пробігу з початку експлуатації – К₄ і ; розмірів автотранспортного підприємства і кількості технологічно сумісних груп рухомого складу – К₅.

Вихідний коефіцієнт коректування, що дорівнює 1,0 беруть для 1 категорії умов експлуатації; базових моделей автомобілів; помірного кліматичного району з помірною агресивністю навколишнього середовища; пробігу рухомого складу з початку експлуатації, що становить 50-75% пробігу до КР; ВАТ АТП, на яких провадиться ТО і ремонт 200-300 од. рухомого складу, що входить до трьох технологічно сумісних груп.

Технологічна сумісна група включає автомобілі, конструкція яких дає змогу використовувати одні й ті самі пости та устаткування для ТО і ремонту. Організація робіт і вибір устаткування для ТО і ремонту автомобілів усередині програми. Спеціальні або спеціалізовані автомобілі (за винятком самоскидів і фургонів) об’єднують у додаткові технологічно сумісні групи з урахуванням базової моделі автомобіля і складності встановленого обладнання.

Результуючий коефіцієнт коректування нормативів визначається перемноженням окремих коефіцієнтів: періодичність ТО – К₁ К₃, пробіг до КР – К₁К₂К₃; трудомісткість ТО – К₂К₅, трудомісткість ПР – К₁К₂К₃К₄К₅, витрата запасних частин – К₁К₂К₃.

Результуючі коефіцієнти коректування нормативів періодичності ТО і пробігу до КР мають бути не менш як 0,5.

Значення коефіцієнтів коректування (К₁ – залежно від умов експлуатації; К₂ – від модифікації рухомого складу та організації його роботи; - від природно-кліматичних умов; ; К₄ – від пробігу з початку експлуатації; К₅ – від кількості обслуговуваних і ремонтованих автомобілів і технологічно сумісних груп рухомого складу).

Корегування здійснюється по відповідним коефіцієнтам (табл. 4), значення яких приймаються [10, стор. 48 - 54] таким чином:

; (1)

; (2)

, (3)

де L₁, L₂, L_KP - скореговані пробіги до ТО-1 і ТО-2 та до КР, км; L₁^н, L₂^н, L_KP^н - нормативні пробіги до ТО-1 і ТО-2 та до КР, км; К₁, К₂, К₃ - коефіцієнти корегування.

Нормативні пробіги визначаються заводами-виготовниками, чи з Положення [3].

Коефіцієнти вибираються з урахуванням всіх умов та обставин.

Таблиця 4

Дата добавления: 2014-12-16