Ситуація для обговорення №2. Ситуація для обговорення №1

Ситуація для обговорення №1

Андерс Фог Расмуссен, ліберальний прем'єр-міністр Данії, оприлюднив амбіційний план формування зони вільної торгівлі між двома найбільшими світовими економіками - США та ЄС.

Під час свого візиту до США та виступу в Університеті в Берклі, пан Расмуссен запропонував створити "трансатлантичний ринок без перешкод для торгівлі та інвестицій".

"Не будемо забувати, що ЄС та Сполучені Штати відповідальні за дві третини світової торгівлі. Ми є найбільші торгівельні та інвестиційні партнери", - сказав Расмуссен у своєму виступі, фокусуючись на проблематиці глобалізації.

Він зазначив, що більше ніж 85 відсотків загальних інвестицій США в професійній, науковій та технічних сферах розміщені в ЄС.

"Глобалізація є доконаним фактом і ми повинні зрозуміти це, необхідно переходити в наступ на національному рівні та завдяки міжнародній співпраці". "Досягнення бачення трансатлантичного ринку, поза сумнівом, потребує часу. В Європі ми витратили більш ніж 50 років для побудови спільного ринку", - додав Расмуссен.

Він також додав, що таке утворення не може бути "клубом виключно" для багатих країн.

В Данії політична опозиція швидко розкритикувала дану пропозицію, кажучи, що існує ризик того, що розмови про глобальну торгівлю можуть закінчитися двосторонньою співпрацею.

Напередодні саміту ЄС-США, який відбудеться наступного тижня у Відні, питання торгівлі є одним з головних в порядку денному.

В той час, коли на батьківщині пан Расмуссен зіштовхується із падінням політичної підтримки, він залишається в унікальній позиції, відчуваючи потужну підтримку від Білого Дому.

Він був запрошений Джорджем Бушем в Кемп Девід - честь, яка останнього разу була надана главі іноземної держави два роки тому - де два лідери мали 10-мільну прогулку на велосипедах.

Під заголовком "Дипломатія на двох велосипедах" "The Washington Post" повідомила про "незвичайно теплі стосунки, що існують поміж лідером вільного світу та главою скандінавської країни з населенням менш ніж 5 мільйонів".

За матеріалами «EUobserver»

Питання:

1. Переваги та недоліки трансатлантичного ринку?

2. До чого може призвести у майбутньому подібний союз?

Виробничі потуги Ради Європи продукують рішення, резолюції, рекомендації, а тим часом ситуація на геополітичному ринку міняється. Глобалізація додає проблем до врегулювання, росте конкуренція з боку ЄС. Лейблу «Демократія, права людини, верховенство права» зі знаком якості «європейці довіряють, з 1949 року» завдано шкоди: занадто вже багато можливостей залагоджування конфліктів було втрачено. Криза європейської архітектури безпеки та світова фінансова криза змусила керманичів цієї пан-європейської ТНК задуматися над своїм подальшим існуванням.

Спеціальний представник при Генеральному Секретарю РЄ, Жерар Штудман, привідкрив нещодавно завісу над таємничою реформою інституції. Швейцарський дипломат після багаторічного керівництва Бюро демократичних інституцій та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ тепер тримає ключі від майбутнього РЄ. Це вже викликало побоювання та обурення у представників Конференції міжнародних неурядових організацій (МНУО) – одного з органів РЄ поруч із Парламентською Асамблеєю, Комітетом Міністрів та Конгресом місцевих і регіональних влад Європи.

Пан Штудман керується досить глобальною візією спільноти міжнародних організацій, виступає за модернізацію, оперативність РЄ, оголошує наступ на забюрократизовані органи і суттєво урізає бюджет цілому ряду програм. «Річний бюджет РЄ – близько 220 млн євро. Мінус бюрократичні видатки, мінус зарплати функціонерам РЄ – і нам залишається усього 40 млн євро операційного бюджету. За таких умов, ми не можемо собі дозволити ані копійки марнотратства», - наполягає пан Штудман, вважаючи неприпустимим і надалі залишати усі 130 програм та 59 комітетів управління проектами. Секретаріат МНУО ж, на його думку, перетворилася на неповороткий механізм, а представлені в органі організації не відповідають реальним потребам та не займаються найнагальнішими проблемами на порядку деннім РЄ, як-от питання ромів. Натомість Спеціальний радник з питань реформи РЄ тяжіє до впливових на світовому рівні НУО, цитуючи Open Society Джорджа Сороса. На превеликий жаль МНУО, що до того ж піддає сумніву суто бюджетні міркування Генерального Секретаріату і пана Штудмана: «На весь операційний бюджет РЄ в 2010 році в 40 млн євро на наш орган припадає лише 250 тисяч. А скоротять нас наступного року на 60%, в той час як загальне бюджетне скорочення по РЄ – менше 1%...».

Звісно, боротьба із бюрократичним проїданням коштів необхідна. Як і раціоналізація проектів на міжорганізаційному рівні. Пан Штудман як ніхто не в змозі ідентифікувати та усунути непотрібне дублювання проектів у різних міжнародних організаціях. Реформа з підвищення ефективності і дієздатності РЄ невіддільна від стратегічних розмірковувань щодо архітектурної безпеки на Європейському континенті. Чи оспорюватимуть РЄ, ЄС, НАТО та ОБСЄ ті чи інші питання, а чи працюватимуть за принципом взаємодоповнюваності, чи згодні деякі держави фінансувати схожі проекти в різних організаціях, членами яких вони являються? Якщо на європейському континенті достатньо НАТО для вирішення питань військового характеру та ЄС – для інтеграції, то Раді Європи не залишиться нічого іншого, як акуратно згорнути свої здобутки – Європейський Суд з прав людини, Венеціанську комісію – та покласти їх до шухлядки ЄС. Хоча на думку пана Штудмана, «здобутки РЄ – значимі, це організація, яка виробляє правові норми зобов’язуючого характеру для країн-учасниць та виходить за рамки вузького поняття Західного світу, залучаючи такі країни, як Туреччина, Україна та Росія».

Отож, організація - колишній лідер на правових і культурних просторах континенту – зараз повинна вирішити для себе дилему, і водночас, реорганізовуватися в конкурентному оточенні. А тим часом до процесу її реформ потрібно пильно приглядатися, аби кризовий менеджмент мислячи глобальними категоріями не скоротив «за нерентабельністю» не такі вже й не потрібні напрямки діяльності, просто тому, що вони – найслабкіша ланка й їх легше зрушити з місця, ніж інших. Хотілося б, щоб це сталося не за рахунок громадянського суспільства

За матеріалами «Євроатлантична Україна»

Питання:

1. Чим обумовлено таке рішення, спеціального представника Ради Європи Жерара Штудмана?

2. Які наслідки може викликати ця реформа?

Дата добавления: 2014-12-16