Клінічні прояви гідронефрозу та мегауретер

Грудний вік	Від 1 до 3 років
1. Висока лихоманка 2. Диспепсія 3. Блювання 4. Виражена інтоксикація 5. Швидко зростаючий ексикоз 6. Періодична лихоманка (39-40^о) 7. Стійка лейкоцитурія 8. Гіпохромна анемія (Нb 72-104) 9. Прискорене ШОЕ	1. Дизурія (переривчасте сечовипускання) 2. Біль у животі без чіткої локалізації 3. Диспептичні розлади (рідко) 4. Висока лихоманка або тривалий субфебрилітет 5. Гіпотрофія І-ІІ ст. 6. Гіпохромна анемія (Нb 70) 7. Лейкоцитоз 8. Прискорене ШОЕ 9. Лейкоцитурія

Про існування цієї патології частіше всього дізнаємося при сонологічному обстежені вагітних. Друга група дітей обстежується в з’явзку із високою лихоманкою, блювотою, діареєю, анорексією та лейкоцитурією. Сонологічне обстеження допомагає в визначенні подальшої тактики ведення хворого. У дітей старшого віку гідронефроз може протікати асимптомно або супроводжується больовим синдромом, лейкоцитурією.

Аномалії будови чашечок та лоханки також дають змінену картину нирок при сонологічному обстеженні.

Дивертикули ниркових чашечок виникають в зв’язку із дегенерацією закладки сечоводу ІІІ – ІV порядку. Утворюється карман, який вистланий перехідним епітелієм та сполучається із чашечко-мисковою системою в ділянці зводу чашечки. У третини хворих проявляється утворенням каменів, постійним запаленням.

Гідрокалікос та мегакалікос (розширення чашечки внаслідок здавлення судин рубцюванням чи ахалазією шийки ниркових чашечок) зустрічаються рідко. При цьому спостерігається велика кількість чашечок до 25 (8-10), чашечки однієї чи обох нирок розширені без ознак обструкції. Ця вада може ускладнюватись сечокам’яною хворобою, інфікуванням.

Обструкція в примисковому сегменті при прогресуванні може проявлятися нирковою колікою, об’ємним утворенням в заочеревинному просторі, лейкоцитурією, гематурією, диспептичними розладами.

Сонологічна картина:

для полікістозу характерне двобічне ураження, великих розмірів утворення;

Ø мультикістозна нирка: візиалізується багаточисленні ехонегативні ділянки різного розміру, не зв’язані між собою, або представлена великою кістою мозкового прошарку, паренхима відсутня.

Ø гідронефроз – багаточисленні гіперехогенні структури, зв’язані між собою, найбільша із них (миска) знаходиться в мозковому прошарку, паренхіма визначається по різному (мал. 2, 3, 4)

Мал 2. Гідронефроз I стадії: 1 - нирка; 2 - чашечка; 3 - лоханка; 4 - сечовід. Сечовід і збірна система нирки розширені, паренхіма нормальної товщини

Мал. 3 Гідронефроз II стадії: 1 - нирка; 2 – чашечки. (Збірна система. нирки значно розширена, спостерігаються ознаки атрофії паренхіми.

Мал.4 Гідронефроз Ш стадії: 1 - нирка; 2 - чашечки; 3 - лоханка. Збірна система нирки різко розширена, повна атрофія паренхіми.

Ø мегауретер – багаточисленні зв’язані між собою гіперехогенні утворення, а також розширений сечовід.

Екстреторна урографія:

Ø при полікістозі – визначаються великі нирки, паренхима нирок контрастується із великою затримкою або зовсім не контрастується;

Ø при мультикістозній нирці – відсутня функція нирки з ураженої сторони;

Ø при гідронефрозі – контрастна речовина на ураженій стороні накопичується повільно або зовсім не контрактується; лоханка та чашечки розширені по різному в залежності від ступеню гідронефрозу. При затримці випорожнення нирки контрастної речовини можливе проведення обстеження з навантаженням (довенне введення лазіксу 0,1 мг\кг маси).

За даними сцинтіграфії функція нирки частково збережена, затримка випорожнення більше 20-30 хвилин.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Дата добавления: 2014-12-17