Особливості розвитку української філософії у 30-90-х роках XX ст

"Зміцнювати нашу волю до життя, до влади, до експансії, - так означив я першу підставу націоналізму... До емоційності і фанатизму великих ідей, які рухають масами, треба додати ще одну їхню прикмету: "аморальність "... Коли я говорю про "аморальність " тих ідей, то розумію їх суперечність з буденною мораллю... Історія не знає рівності, як і природа; є там здібні і нездібні. Хто хоче забезпечити собі місце під сонцем, мусить довести свою здібність до цього. Права кожної нації на життя не існує, а коли б існувало, це було б найбільш неморальною річчю у світі...".

(Д.Донцов)

Уважно вчитайтесь у наведені фрагменти і визначте, прихильником яких філософів був Д.Донцов. Якою мірою можна вважати його міркування виправданими? Оцініть їх історичну і сучасну значущість.

"Щоб успішно поборювати зовнішні напасти й розривну роботу відосередніх сил суспільного організму зсередини, мусить член провідної касти вміти сам не піддатися ніяким шкідливим впливам, які підточували б, ослабили або знищили його основну чесноту — його мужність... Бути невблаганним і твердим до себе, щоб бути невблаганним і твердим до ворожих спільнот зовнішнього світу і власної спільноти ".

(Д.Донцов)

Кого має на увазі Д.Донцов, говорячи про провідну касту? Яким сучасним політичним терміном можна позначити таку касту? Чи є ви прихильником такого бачення суспільного життя?

Основна література:

3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23.

Хрестоматії, антології:

7, 14, 31, 32, 33, 34, 36.

Додаткова література:

2, 7, 34, 54, 61, 90, 91, 92, 93, 94, 96, 113, 115.

ЗМ.: 2. ТЕОРЕТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

Т. 8: Онтологія (філософія буття)

Мета: ознайомити студентів з основною проблематикою онтології. Дати уявлення про поняття субстанції, її види та роль в філософських системах. Студент повинен зрозуміти різницю між концептами буття, суще, реальність, дійсність. Для оволодіння науковими уявленнями про буття, необхідно з’ясувати зміст основних категорій онтології: сутність і явище, простір і час, причина і наслідок, рух і спокій. Сконцентрувати увагу на проблемі світу та сфер його буття, а також проблему матерії та її властивостей.

Основні поняття: онтологія, буття, суще, природа, світ, субстанція, дух, матерія, атрибут, акциденція, ідеалізм, матеріалізм, нова онтологія, діалектика, метафізика, релятивізм, категорії буття, рух, розвиток простір, час, причина, наслідок, зміст, форма, сутність, явище, закон.

План лекції:

1. Онтологічна проблематика в філософії.

2. Діалектика основних форм буття.

3. Філософське поняття «світу».

4. Єдність матерії, руху, простору і часу.

Семінар: Філософський зміст проблеми буття:

1. Філософське розуміння буття. Основні підходи до проблеми буття.

2. Матеріальне буття та його форми: субстанційний та реляційний підходи.

3. Основні категорії онтології: сутність-явище, простір-час, причина-наслідок.

4. Основні сфери буття світу.

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

1. Поняття буття зазнало тривалого розвитку. Для розкриття поняття буття варто розрізняти буття та суще. Поняття сущого (існування) вказує на фактичну наявність, на багатоманітність конкретних існуючих речей. Поняття буття (сутності) вказує на приховану сутність усього існуючого, на єдність світу. Відповідно розділяють реальне та ідеальне буття. Проблему буття вивчає онтологія, яка раніше складала основу метафізики.

Варто усвідомити, що існує субстанційний та несубстанційний підходи в онтології. Субстанційний підхід виходить з констатації певного сталого буття (атом, речі, ідея, Бог), яке визначає усе існуюче. Пошук і пізнання буття складало основне завдання філософії. Такий підхід розвивали в Античності, Середньовіччі, Відродженні, Новому часі. Але вже з Канта онтологія відходить на другий план. А в сучасній філософії переважає несубстанційний підхід, що заперечує наявність сталого, визначеного буття. Студент повинен чітко пояснити, що субстанційний підхід розвивають матеріалістична та ідеалістична концепції буття, а несубстанційний підхід підтримують сучасні некласичні філософії. Наведіть приклади таких систем.

2. Матерія – це поняття, що позначає об’єктивну реальність, яка існує в часі, просторі та русі. Основними формами матерії є речовина, енергія та інформація. Уся сукупність матеріальних форм існування утворює цілісне матеріальне буття.

Студент має знати, що в сучасній філософії до проблеми матерії існує два підходи. Згідно субстанційного підходу, якого притримувалися в домодерній та модерній філософії, матерія є сутністю матеріальних процесів у світі. Згідно реляційного підходу – не існує єдиної сутності світу. Останній постає як динамічний процес. Сучасна фізика пристає до реляційного підходу в поясненні світу. Зокрема основні категорії буття: простір, час та рух, згідно реляційного підходу, є відносними, тобто їх величини не абсолютні, а взаємозалежні.

3. Студент має зрозуміти, що філософське осмислення проблематики буття можливе через систему категорій - найбільш загальних понять. Категорії буття є формами мислення і одночасно загальними структурами та властивостями буття. Сутність – це основа явища, єдність його основних властивостей. Явище – це феноменальний вияв сутнісних властивостей речі чи процесу. Простір і час є взаємодоповнюваними поняттями і основними формами матеріального світу, які відображають протяжність, місце та тривалість, черговість.

Відповідно до субстанційного підходу простір, час і рух незмінні, їх властивості абсолютні (Ньютон). Тоді як реляційна концепція визначає відносність та взаємообумовленість простору, часу і руху (Енштейн).

Також варто усвідомити, що не існує єдиної концепції, яка б описала властивості простору і часу в усіх сферах буття. Існує фізичний, біологічний, психічний, культурно-історичний час і простір. Варто нагадати, що поняття причинності дозволяє осмислити зумовленість однієї речі чи процесу іншою. При цьому виділяють детермінізм – повну залежність і зумовленість та індетермінізм – свободу від зумовленості. Варто пам’ятати, що в різних сферах буття присутні різні види детермінації.

4. Для відповіді на питання необхідно з’ясувати зміст поняття світ. Останній постає як єдність і сукупність усього існуючого. В той же час, завжди актуальним був пошук структури світу. Варто пам’ятати, що в історії філософії було два підходи до структури світу.

Згідно першому світ поділяється на дві частини – матеріальний і духовний (Платон, Декарт, Сковорода), а згідно другому виділяються своєрідні східці буття (Аристотель, Фома Аквінат, Енгельс). Недоліком цих підходів було те, що вони встановлювали первинність якоїсь однієї сфери буття – матеріальної чи духовної, а інші виступали другорядними і залежними від головної.

В сучасній некласичній філософії М. Гартмана розвинуте нове бачення буття і сущого. Він виділив дві якісно різні сфери (шари) буття: реальне та ідеальне, але кожному з них надав самостійного значення. До реального буття потрапляє все, що існує в часі та має індивідуальну форму: матеріальні речі, живі істоти, психічні прояви та духовні явища. Причому простір має лише матеріальна реальність (неживе і живе), а інші (психічне, духовне) існують в часі. Так був подоланий матеріалізм, який усі сфери включав до матеріального. Реальному буттю якісно протистоїть ідеальне – математичні, логічні предметності та цінності. Ідеальні речі характеризуються позачасовістю, надіндивідуальністю, нематеріальністю.

Можна виділити наступні сфери буття: фізичне (речовина, енергія, поля), біологічне (живі істоти), психічне (душа, свідомість), духовне (мислення, самосвідомість), культурно-історичне (усе створене людиною - матеріальні речі, ідеї, наука, мораль, право, філософія, релігія, економіка, віртуальні програми), ідеальне (числа, цінності).

Питання для самостійної роботи:

1. Проблема субстанції в історії філософії.

2. Сутність ідеалістичної концепції буття.

3. Поясніть матеріалістичну концепцію буття.

4. Назвіть особливості некласичної концепції буття.

5. Культурно-історичний час і простір.

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

1. В історії філософії під субстанцією розуміли найзагальнішу основу, сутність, причину буття, або субстрат − матеріал з якого складається річ. Як правило виділяли матеріальну та духовну субстанцію. Треба виділити домодерний, модерний та сучасний погляд на субстанцію. В домодерний період субстанцією виступала вища реальність буття – Єдине, Бог. У період Нового часу панували погляди на дві субстанції (матеріальну та духовну, або єдину субстанцію). В сучасній філософії проблема субстанції втратила свою актуальність.

2. Для відповіді на це питання повинно бути розуміння того, що існує декілька абсолютно самостійних концепцій буття. Ідеалістична концепція буття зводять буття до ідеального (мислимого), духовного сущого. Об’єктивні ідеалісти істинним буттям вважають, або Божество, або ідеальний світ (Платон, Августин, Фома Аквінський, Гегель). Суб’єктивні ідеалісти буття приписують свідомості окремого індивіда (Берклі, Юм).

3. Матеріалістична концепція буття зводить поняття буття до матеріального існування. Тобто справжнім буттям є, або буття матеріальної субстанції, або сукупність матеріальних речей і процесів. Матеріальне буття є первинним в порівнянні з іншими, воно визначає собою усі інші форми буття. Треба розуміти що такий підхід породжує значні труднощі, адже він редукує багатоманітність сущого лише до матеріального існування (Маркс).

4. Студент повинен пояснити сутність некласичної концепції буття. Її представники протиставляють буття як процесуальність і неоформленість сущому, як завершеності та оформленості. Для представників сучасної філософії буття – це неприсутність, щось несуще, його неможливо описати в категоріях існування. Буття може проявлятися в людині, якщо вона відкрита до нього (Хайдеггер).

5. Студент має усвідомлювати специфіку культурно-історичного часу і простору. Цей час абсолютно не співпадає з фізичним чи біологічним часом і простором. В одному астрономічному часі може існувати декілька культурних вимірів простору та часу. Існує простір і час архітектури, кіно, літератури, музики, історії, психічних переживань. Справді, герої літературного твору і кіно живуть в особливому просторі і часі. Мистецький твір має свою логіку розвитку, час і простір свого розгортання. Окремо варто згадати про віртуальний час і простір (Інтернет, комп’ютерні ігри). Фактично культурна реальність є множиною світів. Важливим є розуміння природи історичного часу. В осмисленні історичних подій ми можемо спостерігати декілька ліній розвитку історії. Якщо звичайний розвиток подій не має зворотного руху, то інтерпретація цих подій багатоваріантна.

Питання для перевірки знань:

1. Чи бачите Ви різницю між поняттями «буття», «дійсність», «реальність»?

2. В чому Ви бачите діалектику Великого світу (Всесвіту) і малих світів (соціального, духовного, біологічного)?

3. Яким би був світ без людини? Чи можливий об’єктивний погляд на світ?

Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:

1. Чому існує «буття», а не «ніщо» (М. Хайдеггер)? Прокоментуйте.

2. Чи існує Бог, як абсолютне буття? Доведіть свою думку.

3. Чи може бути життя віртуальним?

4. Мандри в часі: гра уяви чи реальність?

5. Де проходить межа між уявним та реальним буттям?

6. Дайте аналіз висловлювань: "Існувати - значить бути сприйнятим", "Матерія є причиною самої себе".

7. На думку К. Маркса основною проблемою філософії є боротьба між матеріалізмом та ідеалізмом. Чи згодні Ви з такою думкою?

8. Чи не суперечить одне одному положення про матеріальну єдність світу та про існування матеріального й ідеального як певних реальностей?

9. „Буття є все те, що існує; це матеріальні речі, процеси, властивості, зв'язки, відношення. Навіть плоди фантазії, казки, міфи, релігійні уявлення існують як духовна реальність. Отже буття охоплює і матеріальне і духовне. Воно є, таким чином, де­що реально суще" (Спиркин А.Г.). Якщо приймати такє визначення буття, то яке поняття буде його протилежністю? Чи можливо за допомогою такого розуміння буття визначити основне питання філософії як питання про відношення буття та свідомості?

Робота з першоджерелами:

Дата добавления: 2014-12-17