Післямова

Соціальні перетворення, що відбуваються у процесі розбудови Української правової держави, передбачають утвердження у діяльності вищої школи нових підходів до виховання студентів, саморозвитку їх естетичних здібностей, становлення гармонійно розвиненої особистості майбутнього фахівця, актуалізують проблему людини як суб'єкта творчості. Відбувається зміна концептуально-світоглядного ставлення до людини, а саме – перехід від психології людини-виконавця до дійсно гуманістичного усвідомлення сутності особистості як людини-творця. Сучасна вища освіта не лише виконує свою основну функцію – формування професіонала, а й стає обов’язковим етапом в житті людини. Рейтинг будь-якої країни в цивілізованому світі визначається рівнем інтелектуалізації нації. Входження України у систему світових економічних, політичних культурних зв’язків, практика сучасних інтеграційних процесів гостро ставить проблему якості вищої освіти, а у зв’язку з цим – найповнішого врахування проблем глобалізації, інформатизації, орієнтації на підготовку конкурентноспроможного фахівця на ринку праці як в умовах України, так і у світовому контексті.

В умовах переходу України до ринкової економіки особливого значення набувають питання інтелектуальної власності, її правової та соціальної захищеності. Потребують глибокого науково-теоретичного обґрунтування і практичного розв’язання проблеми гуманізації суспільства, в тому числі освіти, як способу творчої орієнтації особистості. Творчість у філософському розумінні – це передусім духовна активність людей, утвердження загальнолюдських цінностей.

Гуманітарні науки (економічна теорія, естетика, етика, національна та світова культура, педагогіка, політологія, право, риторика, соціологія, соціальна психологія, історія, логіка, філософія тощо) сприяють формуванню цілісного уявлення про людину і суспільство. Гуманітарні знання створюють основу подолання обмеженості вузькопрофесійного, технократичного мислення. І це має особливе значення для практики сучасного оновлення суспільства. Гуманізація освіти, відродження національної культури, глибоке оволодіння її мовним багатством створює ґрунт для виховання справжнього патріотизму, культури міжнаціонального спілкування. Під впливом мистецтво і, зокрема, поезії, набувають розвитку такі елементи творчого мислення, як асоціативність, образність, уява, фантазія. Безпосередньо діючи на почуття, а через них на інтелект, мистецтво глибоко впливає на соціальну практику. Універсальну функцію виконує продуктивна (творча) уява, об’єднуючи чуттєве і логічне пізнання, активізуючи пошуки нестандартних рішень у будь-якій сфері практичної діяльності. Отже майбутній фахівець фінансово-економічного спрямування, у якого розвинені уява і фантазія, орієнтований на творче мислення. Емоції та почуття стимулюють розумову діяльність, а за допомогою почуттів і мислення людина утверджує себе в навколишньому світі.

Провідна ідея цього навчального посібника полягає в тому, що від рівня психолого-педагогічної підготовки фахівця, розвитку молоді (розумового, естетичного, практичного) залежать можливості її впливу на прогресивний поступ суспільства та внесок у світовий соціальний процес. Тому розвивати творчість особистості означає посилювати інноваційний потенціал молодого покоління, нагромаджувати сили для входження незалежної України у світовий освітньо-культурний та економічно-політичний простір.

Дата добавления: 2014-11-29