Б. Характеристика осередку хімічного ураження

Внаслідок застосування хімічної зброї може створитися складний стан, коли на значній площі утворюються зони хімічного зараження та осередки хімічного ураження. Зона ХЗ характеризується розмірами: довжиною L, шириною Ш, глибиною Г та площею S (мал. 2.1). Розміри зони ХЗ залежать від кількості застосованих ОР, їх типу, виду і кількості засобів постачання, метеоумов та рельєфу місцевості.

Довжина зони ХЗ (L) визначається довжиною району застосування хімічної зброї (наприклад, довжиною шляху літака, на якому здійснилося виливання ОР з виливного авіаційного приладу. Глибина зони ХЗ визначається глибиною розповсюдження хмари зараженого повітря у небезпечних концентраціях. В зоні ХЗ може виникнути один чи декілька осередків ураження (ОХУ).

В. Характеристика осередку біологічного ураження

Внаслідок застосування біологічних засобів (БЗ) утворюється зона біологічного (бактеріологічного) зараження, всередині якої може виникнути один або декілька осередків ураження.

Зона біологічного зараження – це територія зараження біологічними збудниками захворювань у небезпечних для людей, тварин або рослин межах. Вона характеризується видом біологічних засобів, розмірами, розміщенням відносно ОГД, часом утворення, ступенем небезпеки і зміною з часом.

Осередок біологічного ураження – це територія, де виникли масові захворювання людей, сільськогосподарських рослин і тварин. Межі осередку встановлюються протиепідеміологічними закладами медичної служби ЦО та служби захисту тварин та рослин на підставі узагальнення результатів спостережень від постів радіаційного та хімічного контролю і санепідемстанцій.

Для запобігання розповсюдження інфекційних захворювань в осередку біологічного ураження встановлюється карантин, а в сусідніх районах запроваджується режим обсервації. Карантин впроваджується при безперечному встановленні факту застосування БЗ і, головним чином, в тих випадках, коли збудники хвороб належать до дуже небезпечних (чума, холера та інші). Карантинний режим передбачає повну ізоляцію осередку ураження від населення. На зовнішніх кордонах карантину забезпечується озброєна охорона, комендантська служба та патрулювання.

У зоні карантину припиняється робота всіх навчальних закладів, видовищних закладів та базарів. Населення, робітники та службовці обов’язково повинні бути в засобах індивідуального захисту.

При карантині населення в осередку розподіляється на дрібні групи. Йому не дозволяється виходити із своїх помешкань. Продукти харчування, воду та предмети першої необхідності постачають до помешкань. Зупиняється робота всіх підприємств, закладів, окрім тих, які мають особливе значення. ОГД, що продовжують роботу, переходять на особливий режим, робітники та службовці – на казармений стан. Якщо встановлений вид збудника не належить до групи особливо небезпечних, то запроваджується обсервація. При обсервації впроваджуються менш суворі ізоляційно-обмежувальні заходи, ніж при карантині: масштабне обмеження в’їзду та виїзду, вивозу з осередку майна після попереднього знезаражування, посилення медичного контролю за харчуванням та водопостачанням.

Дата добавления: 2014-11-29