Масова частка аскорбінової кислоти у свіжих плодах глоду, мг/100 г

Сорти і види	Рік дослідження
			Середнє за три роки
Шаміль	23,8	29,1	25,4	26,1
Людмил	34,2	39,4	36,6	36,7
Глід алма-атинський	15,6	22,4	16,7	18,2
Збігнєв	20,1	14,1	21,7	18,6
Глід Мейера	31,9	38,0	34,2	34,7
Глід східний	35,7	39,9	38,1	37,9
Мао Мао	33,2	38,1	34,5	35,3
Китайський 1	23,7	27,0	25,8	25,5
Глід одноматочковий	70,8	76,7	75,9	74,5
НІР05	1,6	2,0	1,8

Звідси очевидним є той факт, що вміст аскорбінової кислоти в зрілих плодах інтродукованого глоду обумовлений їх систематичною придатністю.

За даними деяких вчених [43, 49], накопичення аскорбінової кислоти в плодах суттєво залежить від погодних умов. Низькі позитивні температури повітря спостерігалися у вегетаційний період 2008–2009 років у серпні, вересні та жовтні, тобто на період збору плодів для проведення досліджень.

Період дозрівання плодів глоду (червень–жовтень) в 2007 році в зоні Лівобережного Лісостепу був найсухішим. За цей період опадів випало 232 мм, а температура повітря в сумі скала 95⁰С Проте саме за таких умов С-вітамінність плодів глоду залишала бажати кращого. У цей рік досліджень середній вміст аскорбінової кислоти по сортах і видах становив 32,1 мг/100 г сирої маси.

За результатами наших досліджень, найбільш сприятливим був 2008 рік, коли в досліджуваних сортах і видах глоду вміст аскорбінової кислоти був найвищим. Саме цей період росту і достигання плодів глоду був найвологішим. На період достигання плодів сума активних температур 88⁰С, а кількість опадів 264 мм. За таких умов практично всі сорти і види глоду містили найбільшу кількість вітаміну С, порівняно з іншими роками досліджень (найбільше глід одноматочковий – 76,7 та сорт Людмил – 39,4 мг/100 г, а найменше глід алма-атинський – 22,4 та Збігнєв – 14,1 мг/100 г сирої маси).

Середньомісячні температури повітря у вегетаційний період 2009 року також були нижчими, що теж сприяло досить непоганому накопиченню аскорбінової кислоти. Тому, проведені дослідження вказують на те, що вміст аскорбінової кислоти в зрілих плодах глоду зібраних в 2008–2009 роках був порівняно більшим ніж у 2007 році.

Таким чином, співставляючи дані по роках, можна констатувати, що збільшення кількості аскорбінової кислоти в 2008 році, обумовлено пониженням температури повітря в червні–жовтні, а також достатньою кількістю опадів, що випали за 15–20 днів до повного дозрівання плодів.

Є.З. Бобореко [43], пропонує класифікувати плоди глоду різних сортів і видів за вмістом в них аскорбінової кислоти на 4 групи. I група – найбільш високовітамінні плоди, вміст аскорбінової кислоти у яких, в перерахунку сиру речовину, становить від 90 мг/100 г. II група високовітамінних плодів, із вмістом аскорбінової кислоти від 40 до 90 мг/100 г. III група середньовітамінних сортів і видів глоду, вміст аскорбінової кислоти в яких коливається в межах 18 – 40 мг/100 г, та IV група – до 18 мг/100 г.

Як показують результати наших досліджень, вивчені нами сорти і види глоду можна віднести до II групи (глід східний та одноматочковий), до III групи глід алма-атинський, глід Мейера, Шаміль, Китайський 1, Мао Мао, Людмил, Збігнєв. Дана класифікація дає можливість зробити висновок про те, що плоди глоду мають велике значення при заготівлі як досить високовітамінної сировини.

Антиоксидантна активність – це властивість сповільнювати процеси радикального окислення органічних і високомолекулярних сполук. Відомо, що при підвищеній концентрації в організмі продуктів перекисного окислення (спиртів, альдегідів, кетонів), збільшується ризик виникнення низки захворювань, в тому числі і серцево-судинних патологій, нейродегенеративних захворювань, злоякісних новоутворень, різних токсикозів. Вільні радикали стають причиною передчасного старіння організму [ 265, 266, 272].

Включення в раціон харчових продуктів, що володіють антиоксидантними властивостями, сприяють загальному одужанню організму і профілактиці захворювань. Епідеміологічні дослідження показують, що високий рівень вживання антиоксидантів дійсно призводить до зменшення числа серцево-судинних захворювань та профілактики атмосферних променевих вражень [267, 268, 269, 270].

Малопоширена лікарська сировина, зокрема глід є перспективною для виробництва продуктів спеціального призначення з підвищеним вмістом біологічно активних речовин з що мають антиоксидантні властивості.

Фенольні сполуки формують смак плодів. Якщо носіями солодкого смаку є вуглеводи, кислого – органічні кислоти, то терпкість зумовлюється фенольними речовинами, в основному флавонами та їх похідними, а гіркий смак визначається наявністю флаванонів [276].

Враховуючи профілактичне значення плодів глоду для людини, важливо вивчити можливість накопичення в них великої кількості Р-активних сполук. Особливо важливим, є вивчення вмісту і складу поліфенолів дикорослих видів глоду. Однак, найбільш цінними, безумовно, являються ті види і сорти глоду, які поєднують високий рівень поліфенолів з достатньою кількістю аскорбінової кислоти.

Встановлено, що вміст фенольних сполук, зумовлений не лише видовими та сортовими особливостями плодів, а й залежить від району вирощування [34]. У більшості видів і сортів глоду, при понижені температури, спостерігається тенденція несуттєвого зниження кількості поліфенолів, тоді як підвищення температури призводить до різкого збільшення їх кількості у плодах, що підтверджується і нашими дослідженнями.

Досліджуючи загальну кількість поліфенолів у плодах сортів глоду урожаю 2007–2009 рр. (табл. 3.9) слід відмітити, що всі сорти і види глоду характеризуються досить високим вмістом поліфенольних сполук.

Таблиця 3.9

Дата добавления: 2014-11-29