Учасники бюджетного процесу та їх повноваження

Учасниками бюджетного процесу в Україні відповідно до статті 20 Бюджетного кодексу є органи наділені бюджетними повноваженнями (правами, обов’язками і відповідальністю), бюджетні установи, інші отримувачі бюджетних коштів та кредитні організації, які здійснюють окремі операції з коштами бюджетів.

Повноваження Верховної Ради України з питань бюджету. Верховна Рада України:

1) розробляє пропозиції до проекту Основних напрямів бюджетної політики (бюджетної резолюції) на наступний бюджетний період;

2) приймає постанову про схвалення або взяття до відома бюджетної резолюції;

3) розглядає проект закону про Державний бюджет в трьох читаннях;

4) ухвалює закон України про Державний бюджет та подає його на підпис Президенту України;

5) вносить зміни і доповнення до закону України про Державний бюджет;

6) контролює хід виконання Державного бюджету;

7) приймає рішення про надання Україною позик іноземним державам, а також про одержання від іноземних держав, банків, міжнарожних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України;

8) призначає і звільняє з посади Голову і членів Рахункової палати Верховної Ради;

9) шляхом прийняття відповідних законів визначає систему оподаткування, засади функціонування фінансового, грошового, кредитного, інвестиційного ринку, статус національної та іноземних валют, порядок випуску і обігу державних цінних паперів, порядок утворення і погашення державного боргу та ін.;

10)розглядає та приймає рішення щодо звіту про виконання закону України про Державний бюджет.

Рахункова палата Верховної Ради України є постійно діючим вищим органом державного фінансово-економічного контролю; створюється Верховною Радою України на підставі Закону України «Про Рахункову палату Верховної Ради України» Повноваження Рахункової палати Верховної Ради України:

1) здійснює контроль за своєчасним виконанням дохідної і видаткової частин державного бюджету;

2) здійснює контроль за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього державного боргу;

3) здійснює зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ в частині контролю за використанням коштів Державного бюджету;

4) здійснює контроль за проведенням таємних видатків (видатки, на діяльність органів державної влади, що в інтересах національної безпеки включаються до бюджету без деталізації згідно ст.31.2 Бюджетного кодексу);

5) регулярно інформує Верховну Раду і її комітети про хід виконання державного бюджету;

6) готує співдоповідь Голови Рахункової палати про виконання Державного бюджету в кінці бюджетного року.

Комітет Верховної Ради з питань бюджету має такі повноваження:

1) розглядає і вносить пропозиції стосовно бюджетної резолюції;

2) бере участь у підготовці, розгляді, уточненні, узагальненні пропозицій на всіх трьох читання проекту Закону про Державний бюджет;

3) розглядає ситуації з перевиконання дохідної частини Державного бюджету;

4) проводить експертизу і аналіз пропозицій Кабінету Міністрів України про внесення змін до Державного бюджету України у разі, якщо має місце недоотримання доходів загального фонду бюджету;

5) розглядає звіт про таємні видатки;

6) здійснює експертизу проектів законів, що виносяться на розгляд Верховної Ради щодо їх впливу на Державний бюджет протягом бюджетного року;

7) готує співдоповідь Голови бюджетного комітету про виконання Державного бюджету в кінці бюджетного року.

Процес прийняття законів є тривалим, тому для оперативного вирішення важливих питань, які не врегульовані законами, в Україні застосовується механізм Указів Президента. Повноваження Президента України з питань бюджету:

1) підписує закон про Державний бюджет України;

2) накладає вето на закон про Державний бюджет у випадку незгоди з ним;

3) вносить у законодавчо встановленому порядку зміни та доповнення до Державного бюджету;

4) призначає на посаду Прем’єр-міністра за згодою Верховної Ради та припиняє його повноваження;

5) призначає на посаду Міністра фінансів України та припиняє його повноваження;

6) утворює, реорганізовує і ліквідовує за поданням Прем’єр-міністра України міністерства і інші органи центральної виконавчої влади;

Кабінет міністрів України є вищим органом в системі органів виконавчої влади відповідальним перед Президентом та підконтрольним і підзвітним Верховній Раді. Повноваження Кабінету Міністрів у бюджетному процесі:

1) подає на розгляд Верховної Ради проект Основних напрямків бюджетної політики;

2) розробляє проект закону про Державний бюджет;

3) вносить зміни до проекту закону про бюджет після 1-го і 2-го читання у Верховній Раді;

4) приймає рішення про виділення коштів з резервного фонду Державного бюджету;

5) забезпечує виконання Державного бюджету;

6) забезпечує контроль за виконанням Державного бюджету;

7) подає річний звіт про виконання Державного бюджету Верховній Раді;

8) доводить до відома місцевих органів влади обсяги міжбюджетних трансфертів.

Для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не можуть бути передбаченими при складанні проекту бюджету формується резервний фонд у розмірі, що не перевищує 1% видатків загального фонду відповідного бюджету. В обов’язковому порядку створюється резервний фонд Державного бюджету. Рішення щодо необхідності створення резервного фонду місцевого бюджету приймає відповідна рада. Рішення щодо виділення коштів з резервного фонду приймають, відповідно, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України сформовано в 1992р., сьогодні діє на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затверджене Указом Президента від 26.08.1999р. Міністерство фінансів очолює міністр. Міністерство фінансів України складається з Центрального апарату міністерства, а також органів Міністерства фінансів середньої ланки (фінансові управління обласних державних адміністрацій) та органів Міністерства фінансів нижньої ланки (міські, районні та районні в містах фінансові відділи). При міністерстві фінансів також діють організації, що входять до складу фінансових органів України – Державне казначейство України та Державна Контрольно-ревізійна служба. Центральний апарат Міністерства фінансів складається з таких структурних підрозділів: адміністрації (міністр, заступники, колегія); департаменту податкової політики і макроекономічного прогнозування; департаменту фінансів виробничої сфери; департаменту фінансів невиробничої сфери; департаменту по бюджету; департаменту зовнішньоекономічних зв’язків; департаменту державного боргу; департаменту державного регулювання виробництва та обігу алкоголю і тютюну; департаменту фінансових установ та ризиків; юридичне управління, адміністративно-господарський департамент. У бюджетному процесі Міністерство фінансів має такі повноваження:

1) визначає порядок ведення бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і зобов’язань; визначає порядок ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного і місцевих бюджетів, кошторисів видатків бюджетних установ;

2) розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів; проводить аналіз бюджетних запитів, поданих головними розпорядниками і вживає заходів щодо усунення розбіжностей між запитами і проектом бюджету;

3) складає проект Державного бюджету та пропозиції щодо нормативів відрахувань частини загальнодержавних податків і зборів до місцевих бюджетів; розробляє порядок надання з Державного бюджету субсидій, субвенцій і дотацій;

4) доопрацьовує проект закону про Державний бюджет після 1-го та 2-го читання у Верховній Раді;

5) затверджує і контролює бюджетний розпис;

6) забезпечує опублікування проекту Закону про Державний бюджет, інформації про виконання Закону про Державний бюджет, показників зведеного бюджету;

7) встановлює факт перевиконання чи невиконання доходів Державного бюджету;

8) розробляє пропозиції про внесення змін до Закону про Державний бюджет при суттєвому (понад 15%) невиконані доходів бюджету;

9) здійснює контроль за проведенням таємних видатків;

10) складає звіт про виконання Державного бюджету.

Фінансові управління обласних державних адміністрацій складаються з таких структурних підрозділів: адміністрації (начальник і заступники), бюджетного відділу, бухгалтерії, відділу фінансів охорони здоров’я; відділу фінансів освіти і культури; відділу фінансів місцевого господарства; відділу фінансування соціального захисту населення; відділу доходів, цінних паперів, приватизації і фінансових ринків; відділу фінансів капітального будівництва; відділу фінансування місцевих органів влади та управління; відділу кадрів; відділу комп’ютеризації, загального відділу. Мають такі повноваження в бюджетному процесі:

1) готують проект обласного бюджету;

2) готують звітність про виконання обласного бюджету;

3) розробляють порядок надання з обласного бюджету субвенцій, дотацій і субсидій бюджетам міст і районів;

4) складають і затверджують річний і помісячний розпис доходів і видатків обласного бюджету;

5) контролюють фінансову роботу в районних, міських фінансових відділах;

6) здійснюють прогнозування і аналіз доходів обласних бюджетів;

7) проводять перевірку правильності складання і затвердження кошторисів бюджетних установ.

Міські і районні фінансові відділи складаються з таких структурних підрозділів: завідувач, бухгалтерія; відділ інспекції бюджету; відділ нових форм господарювання, економічного аналізу і прогнозування державних доходів. Їх повноваження у бюджетному процесі є аналогічними до повноважень фінансових управлінь облдержадміністрацій, але по відношенню до міських і районних бюджетів.

Державне Казначейство України створене Указом Президента України «Про Державне казначейство України» від 27.04.1995р., діє на підставі Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів, складається з Головного управління (вища ланка); управлінь Державного казначейства АРК, в областях, в м. Києві та Севастополі (середня ланка); відділень в районах, містах і районах міст (базова нанка). Основним завданням органів Державного казначейства є організація виконання і безпосереднє здійснення контролю за виконанням Державного бюджету. Повноваженнями органів Державного казначейства у бюджетному процесі є:

1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів (прийом, зберігання і видача бюджетних коштів);

2) відкриття особових і реєстраційних рахунків розпорядникам коштів, закриття реєстраційних рахунків після закінчення бюджетного періоду;

3) розподіл і перерахунок місцевим бюджетам належні їм суми коштів від відрахувань загальнодержавних податків і зборів;

4) ведення обліку розпорядників коштів;

5) ведення бухгалтерського обліку доходів і видатків бюджету;

6) складання звітності про стан виконання показників Державного і зведеного бюджетів.

Державна Контрольно-ревізійна служба України діє на підставі Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 05.02.1998р. № 83/98-ВР, складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь АРК, областей, м. Києва і Севастополя, контрольно-ревізійних відділів в містах, районах і районах міст. Основним завдання Державної Контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів. Державна Контрольно-ревізійна служба координує свою діяльність з місцевими радами народних депутатів, органами виконавчої влади, органами прокуратури, внутрішніх справ та служби безпеки. Повноваженнями органів Державної Контрольно-ревізійної служби є:

1) проведення ревізій і перевірок фінансової діяльності, збереження коштів і матеріальних цінностей міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів;

2) проведення ревізій та перевірок правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної влади;

3) розробка інструктивних і інших нормативних актів щодо проведення ревізій і перевірок;

4) пред’явлення керівникам та іншим службовим особам об’єктів, що перевіряються чи ревізуються вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства;

5) застосування до підприємств, установ, організацій фінансових санкцій, накладання адміністративних стягнень.

Державна податкова служба створена в 1990р., сьогодні діє на підставі Указу Президента України «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій» від 22.08.1996р., складається з Державної податкової адміністрації України (вища ланка); державних податкових адміністрацій АРК, областей, міст з районним поділом (середня ланка); державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу і районах міст (базова ланка). ДПА має статус центрального органу виконавчої влади (підпорядковується КМУ), а її голова – посаду міністра. Повноваженнями органів ДПА України є:

1) здійснення контролю платників податків щодо повноти і своєчасності розрахунків з бюджетом;

2) здійснення перевірок законності валютних операцій; правильності ведення розрахунково-касової документації; ведення обліку векселів на сплату ввізного і вивізного мита;

3) реалізація марок акцизного збору;

4) ведення бухгалтерського обліку і звітності надходжень до бюджету сум податків і зборів;

5) запобігання злочинам і іншим правопорушенням, віднесених законом до компетенції податкової міліції; пошук платників, які ухиляються від сплати податків і зборів;

6) прийняття нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування.

Національний банк України діє на підставі Закону України «Національний банк України» від 20.05.1999р. № 679-ХІV. НБУ подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України проект основних засад грошово-кредитної політики та проект кошторису НБУ на наступний бюджетний рік.

Органи місцевого самоврядування мають такі повноваження в бюджетному процесі:

1) затверджують програми соціально-економічного розвитку;

2) затверджують місцеві бюджети;

3) здійснюють контроль за виконанням місцевих бюджетів;

4) затверджують звіт про виконання місцевих бюджетів.

Розпорядники бюджетних коштів мають такі повноваження:

1) розробляють проекти кошторису та бюджетні запити і подають їх Міністерству фінансів чи місцевому фінансовому органу;

2) отримують бюджетні призначення;

3) головні розпорядники затверджують кошториси розпорядників нижчого рівня;

4) головні розпорядники контролюють хід виконання кошторисів та аналізують ефективність виконання бюджетів розпорядників нижчого рівня.

Дата добавления: 2014-11-29